UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМеханізми взаєморозуміння в спілкуванні (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4756
Скачало408
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Механізми взаєморозуміння в спілкуванні

 

Якщо я ототожнюю себе з кимсь, це значить, що я ладу своє поводження

так, як будує його цей «інший». Якщо ж я виявляю до нього симпатію, я

просто беру до уваги лінію його поводження (відношуся до неї

співчутливо), але свою власну можу будувати зовсім по-іншому. І в тім, і

в іншому випадках у наявності «прийняття в розрахунок» поводження іншої

людини, але результат спільних дій різна: одна справа — зрозуміти

партнера по спілкуванню, уставши на його позицію, діючи відповідно до

неї, інше справа — симпатизувати йому, зрозуміти його точку зору, навіть

співчувати їй, але діяти по-своєму. І той, і інший аспекти важливі, і

той, і іншої мають визначену традицію свого дослідження в соціальній

психології.

 

Продовжуючи побудови Дж.Холмса, Т.Нькжома і Ч.Лантухи, американські

дослідники Г. Гибш і М. Фор-верг побудували модель взаємодії в

комунікативному процесі в загальному виді. Вони позначають учасників

процесу взаємодії як А и Б. Тоді загальна модель утворення рефлексивної

структури в ситуації диади-ческого взаємодії може бути представлена в

такий спосіб.

 

Є два партнери А и Б. Між ними встановлюється комунікація А —> Б и

зворотна інформація про реакцію Б на А, Б <г- А. Крім цього в А и Б є

представлення пр самих себе А1 і Б1, а також представлення про «іншому»;

в А представлення про Б~Б2 і в Б представлення про А-А2. Взаємодія в

комунікативному процесі здійснюється так: А говорить у якості А1,

звертаючи до Б2. Зреагує в якості Б' на А2. Наскільки все це виявляється

близько до реальних А и Б, треба ще досліджувати, тому що ні А, ні Б не

знають, що маються незбіжні з об'єктивною реальністю А1, Б1, А2 і Б2,

при цьому між А и А2, а також між Б и Б2 немає каналів комунікації.

Ясно, що успіх спілкування буде максимальним при мінімальному розриві в

лініях А-А'-А2 і Б-Б'-Б2.

 

Значення цього збігу легко показати на прикладі взаємодії оратора з

аудиторією. Якщо оратор (А) має невірне представлення про себе (А1), про

слухачів (Б") і, головне, про те, як його сприймають слухачі (А']], то

його взаєморозуміння з аудиторією буде виключене і, отже, взаємодія теж.

 

Усяке сприйняття в той же час є і визначена взаємодія двох учасників:

оцінювання один одного і зміна якихось характеристик один одного завдяки

самому факту своєї присутності. У першому випадку взаємодія можна

констатувати по тому, що кожний з учасників, оцінюючи іншого, прагне

побудувати визначену систему інтерпретації його поводження, зокрема

причин його. Інтерпретація поводження іншої людини може ґрунтуватися на

знанні причин цього поводження, і тоді це задача наукової психології.

Але в повсякденному житті люди суцільно і поруч не знають дійсних причин

поводження іншої людини. Тоді вони починають приписувати один одному як

причини поводження, так і зразки поводження. Приписування здійснюється

або на основі подібності поводження сприйманого обличчя з якимсь іншим

зразком, що мався в минулому досвіді, або на основі аналізу власних

мотивів в аналогічній ситуації.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ