UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМовознавство — екскурс в історію науки про мову. Античне мовознавство (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7242
Скачало569
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Мовознавство — екскурс в історію науки про мову. Античне мовознавство.

 

 

Про те, що таке мова, як вона виникла, як з'явилося писання , люди

замислювалися вже у далекому минулому. Численні свідоцтва цьому ми

знаходимо і в міфології багатьох народів стародавнього Ближнього Сходу,

в тих, що дійшли до нас шумерських, аккадських, єгипетських, хеттських

переказах, в яких знаходила вираз віра в створення мови і писання богами

— як правило, покровителями відповідних міст-держав, а також віра в

наявність у богів своєї мови, відмінної від людської мови.

 

Спеціальний же інтерес до мови прокидається, як свідчить історія, тоді,

коли в центрі уваги людей опиняються основні його одиниці і правила їх

вживання в мові. І його пробудженню в якнайдавніших державах Ближнього

Сходу (Єгипет, Шумер, Вавілонія, Хеттське царство, Угаріт, Фінікія та

ін.) сприяли ті багато в чому схожі проблемні ситуації, в яких стала

усвідомлюватися необхідність забезпечити письмову фіксацію результатів

різноманітної господарської, адміністративної, культової, дипломатичної

і іншої діяльності і тим самим зробити можливою мовну комунікацію не

залежної від чинників часу і простору.

 

Саме в близькосхідному регіоні були створені перші засвідчені людською

історією системи листа. Тут близько 4-го тис. до н.е. з'явилася

єгипетська iэроглiфiка, в 29-28 cc. до н.е. склався шумерський клинопис.

Ці дві системи листа послужили прямими джерелами або "підказками" для

формування багатьох подальших писемностей (перш за все в Передній Азії).

Створення і розповсюдження рисемностi, природно, викликало до життя

необхідність навчати ii. Стали виникати численні школи писарів (Єгипет,

Шумер, Вавілон). Надзвичайно високим рівнем характеризувалася, за

свідченням істориків, підготовка писарів-адміністраторів у Вавілоні

кінця 3-го тис. першої половини 2-го тис. до н.е., де аккадцев навчали

мертвій шумерській мові, що служила проте дуже довгий час головним

засобом спілкування в адміністративній, господарській,

релігійно-культовій і дипломатичній сферах в Двуреччi (Месопотамії). В

таких школах для учбової мети створювалися численні тексти і словники

(як одномовні, так і багатомовні), і ті з них, які дійшли до нас,

дозволяють вивчати як самі стародавні мови Ближнього Сходу, так і

еволюцію писемностi, а також судити про характер лінгвістичних знань

того часу і способи їх формування.

 

Мистецтво писемностi у власному, термінологічному значенні припускає

відчуття членимости звучної мови на дискретні і багато разів відтворні,

пізнавані в різних контекстах мовні одиниці (такі, наприклад, як слова)

і наявність інвентаря також відтворних і пізнаваних в різних контекстах

графічних знаків, регулярно що співвідносяться з певними мовними

одиницями. Передуючі письму протописьменностi різних видів (і зокрема

твори піктографії) не відповідали цим вимогам: вони забезпечували

передачу лише смислової сторони повідомлень, а не передачу найзвучнішої

мови і створюючих його мовних одиниць. Вони, як правило, не володіли

наборами стандартних графічних знаків, які мали б певне прочитання

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ