UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛінгвістичні школи 20-го століття (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось14771
Скачало785
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Лінгвістичні школи 20-го століття

 

Усі школи 20-го століття сформувались у критиці щодо молодограматизму в

його класичній формі. Виникає цілий ряд шкіл під гаслом

антимолодограматизму. Школа естетизму Карла Фосслера (1872 - 1949),

неолінгвістика Джуліо Бертоні (1878 - 1942).

 

Школа “Слова та речі” вже своєю назвою говорить про зміст і напрям

дослідної роботи. Основну проблему становить питання співвідношення

слів, мовних одиниць і предметів, які слова позначають. У цілому ця

проблема не нова. Ще у філософії давніх греків це питання активно

обговорювалося. “Суперечка про правильність слів-найменувань”. А потім

протягом усього періоду розвитку мовознавства – це питання виникало в

тій чи іншій формі. Засновники цієї школи (“Слова та речі”) – австрійці

за походженням Рудольф Мерингер (1859 - 1931) і Гуго Шухардт (1842 -

1928). Мерингер виховувся на ідеях молодограматизму й сам був

представником молодограматичної школи, але все ж таки на зламі століття

дійшов висновку, що межі, визначені молодограматизмом, занадто вузькі.

Прийшов час розширити проблематику лінгвістичних досліджень. Лінгвістика

не може більше замикатися в порівняльній граматиці, вона має

контактувати з іншими науками. До початку 20-го ст. Мерингер остаточно

утвердився в цих своїх поглядах, і, щоб довести до лінгвістичної

аудиторії це своє кредо, він опублікував велику статтю “Слова та речі”.

Ця стаття була своєрідною заявкою на щось нове, що мало з’явитися в

мовознавстві. Мейер Любке , заснувавши журнал з такою самою назвою,

зробив заявку на становлення нової школи в мовознавстві.

 

Постулати нового напрямку такі: сам напрямок оцінювався як

культурно-історічний. Мовознавство оголошувалося частиною науки про

людську культуру, тобто історія мовознавства нерозривно пов’язана з

історію культури в аспекті зв’язку слів з речами, які є частиною

людської культури.

 

Надалі жодної науки про мову без науки про речі не повинно бути. Під

речами треба розуміти не лише предмети як такі, а взагалі всі ідеї, які

народжуються в суспільстві й виражаються словами. Зі зміною культури

змінюють свої значення й слова – це теза школи. Кожне пояснення

семантичних змін повинно ґрунтуватися на цьому факті.

 

Наступний постулат стверджує: мовознавству не варто встановлювати якість

жорсткі просторові й часові межі. На думку школи “Слова та речі”,

лінгвістика повинна досліджувати контакти індоєвропейців з

не-індоєвропейцями. Проте все це не значить, що має припинитися работа з

реконструкції прамови. Вона залишається однією з найважливіших проблем.

Але досі реконструкція забезпечувалась системою звукових відповідностей,

а тепер вона забезпечується й аналізом історії значень у зв’язку з

історією відповідних реалій.

 

Одним з положень проголошується постулат про широку співпрацю з іншими

науками, тобто, передусім з історією, археологією, палеонтологією,

географією, соціологією. Культурно-історичний метод має поєднуватися з

методом семантичним і соціологічним. Ще один важливий постулат: як і

молодограматики, школа “Слова та речі” закликає вийти на “польову

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ