UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСтруктурна лінгвістика. Копенгагенська школа структуралізму ( глоссемантика) (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9901
Скачало746
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Структурна лінгвістика. Копенгагенська школа структуралізму (

глоссемантика)

 

Даючи таку досить незвичну назву глоссемантика ( грецьк. “мова”) іншому

напрямку структуралізму, засновник цього лінгвістичного напрямку,

професор Копенгагенського університету Луї Єльмелєв ( 1889-1968) хотів

наголосити на незалежності своєї теорії від традиційного мовознавства.

Основні вади традиційної лінгвістики Єльмелєв вбачав у тому, що її

головний зміст – вивчення історії мов і родинних відношень між ними – в

цілому був спрямований не стільки на вивчення природи мови, скільки на

психологічні, фізіологічні, соціологічні й історичні прояви.

 

Назва датського структуралізму - “глоссемантика” ( спочатку напрямок

називався фонематикою) з’явилась 1936 року і походить від грецького

glossa ( мова) + sema (знак). Ця назва мала наголосити на принципово

новому підході до мови. Традиційне мовознавство, на думку датських

структуралістів, занадто суб’єктивне і не може претендувати на

науковість. Започаткував глоссемантику Копенгагенський лінгвістичний

гурток, який оформився після Празького, 1031 року. Найвидатнішими

представниками датського структуралізму є Віго Брьондаль ( 1887-1942),

Ханс Ульдалль ( 1907-1957) і головний теоретик цього напрямку Луї

Єльмелєв ( 1899-1965), якому як фундатору глоссемантики, належить і

найбільше робіт. Праці, в яких викладено основні положення

глоссемантики: стаття В.Брьондаля “Структуральна лінгвістика” (1939),

книга Х.Ульдалля “Основи глоссемантики” (1957) і праці Л.Єльмелєва

“Пролегалини до теорії мови” ( 1943), “Принципи загальної граматики” (

1928) та деякі інші.

 

Теорія глоссемантики виникла на грунті лінгвістичної концепції

 

Ф. Де Соссюра, її вимогах вивчати мову “ в собі і для себе”. На думку

Єльмелєва, лінгвістика має спробувати охопити мову не як конгломерат

позамовних явищ – фізичних, фізіологічних, психологічних, логічних,

соціологічних, але як самодостатнє ціле, структуру. У структурі мови

треба виділити постійні, незалежні від “ позамовної дійсності”

елементи, властиві кожній мові. Основна вада традиційної лінгвістики, на

думку Єльмелєва, полягає в тому, що її головний зміст був спрямований

не стільки на вивчення системи мови, скільки на психологічні,

фізіологічні, соціологічні й психологічні прояви мовленнєвої

діяльності. Справді ж наукове мовознавство має бути іманентним, тобто

воно має вивчати конструктивні елементи мови, властиві мові людини

взагалі, а не даній конкретній мові. Тим самим Єльмелєв ставить перед

собою завдання створити універсальну лінгвістичну теорію. Традиційна

лінгвістика, на думку Єльмелєва, чіплялась за випадкові й минущі явища,

які знаходяться поза межами мови; у цьому плані вона була наукою

трансцендентною. Справді ж наукове мовознавство, на думку Єльмелєва, має

бути іманентним, тобто воно має вивчати внутрішні, постійні,

конструктивні елементи мови, властиві мові людини взагалі, а не даній

конкретній мові. Лінгвістика, вважає Єльмелєв, має спробувати охопити

мову не як конгломерат поза мовними відношеннями, а як самодостатнє

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ