UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКонфлікт інтересів між правомірним користувачем і власником інформації (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЕкономічні теми (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3122
Скачало196
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Конфлікт інтересів між правомірним користувачем і власником інформації

 

Конфлікт інтересів між правомірним користувачем і власником інформації

знижує ефективність заходів локалізації джерел підпільного

(криміногенного) сектора тіньової економіки і не створює конкретної

організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки.

 

Розмежовуючи поняття банківської, комерційної таємниці та конфіденційної

інформації, законодавець встановлює різний правовий режим її

використання.

 

Основоположний для банків Закон України “Про банки і банківську

діяльність” дає відносно повний перелік інформації, що складає

банківську таємницю, а також тих органів і організацій, яким вона може

бути передана.

 

Відповідно до ст. 52 цього Закону “довідки про операції і рахунки

юридичних осіб та інших організацій видаються самим організаціям,

державним податковим інспекціям з питань оподаткування, а також у

випадках, передбачених законодавством, на письмову вимогу судам, органам

прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, Антимонопольного комітету

України, державної контрольно-ревізійної служби, арбітражному суду та

аудиторським організаціям.

 

Довідки про рахунки і вклади громадян видаються, крім самих клієнтів та

їх представників, також судам, органам прокуратури, служби безпеки,

внутрішніх справ у справах, що знаходяться в їх провадженні”.

 

У ході аналізу наведених норм Закону потрібно звернути увагу на такі

суперечності.

 

Державним податковим інспекціям можуть видаватися лише довідки про

операції і рахунки юридичних осіб та інших організацій. Надання їм

інформації по рахунках і вкладах громадян законодавець не згадує. У

переліку органів і організацій, яким видаються довідки про рахунки і

вклади громадян, відсутні також арбітражний суд, органи державної

контрольно-ревізійної служби, аудиторські організації, хоча нормативні

акти, що регулюють їх діяльність, надають їм право звертатися до банку з

питань видачі їм такої інформації.

 

Якщо для одержання інформації про рахункаи і вклади громадян

обов’язковою є наявність у провадженні правоохоронного органу

відповідної справи, то для одержання довідки про операції і рахунки

організацій ця умова не передбачається, однак робиться застереження про

те, що відомості можуть бути надані лише у випадках, передбачених

законодавством.

 

Практично нічого не згадується в законі про порядок надання банками

відомостей один одному та іншим суб’єктам підприємництва. Між іншим,

обмін інформацією між банками вкрай необхідний для зниження ризику

неповернення кредитів, оскільки за кредитом юридичні особи-позичальники

звертаються найчастіше всього в такий банк, де їх платоспроможність та

імідж можуть бути невідомі. Аналогічна ситуація існує при наданні

комерційних кредитів, коли підприємства передають товари, надають

послуги під вексель з відстрочкою платежу чи роблять передоплату з

відстрочкою одержання товарів і виконання послуг.

 

Ще більше протиріч у правовому регулюванні режиму комерційної таємниці.

У пункті 2 ст. 30 Закону України “Про підприємства в Україні” визначено:

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ