Реферат на тему:
Міждисциплінарний характер тіньової економіки
Понятійний апарат як засіб відображення міждисциплінарного характеру
тіньової економіки
Реформування економіки без застосування науково обґрунтованих
економіко-правових методів ризик-менеджменту та
економіко-кримінологічного моніторингу організаційно-правових рішень
щодо визначення реальних перспектив впровадження тих чи інших концепцій
соціально-економічних перетворень у життя призвели до відволікання
економіки від її основної мети – виробництва реальних ресурсів,
необхідних для життєдіяльності країни. У результаті основні зусилля
суспільства сконцентровані не на створенні передумов, необхідних для
розвитку виробництва, а суто на перерозподілі створеної раніше власності
з метою первісного накопичення приватного капіталу. Використовуючи
кредитно-фінансові, інші економічні, правові та
організаційно-управлінські технології як інструмент перерозподілу
власності, реальний сектор економіки фактично був відрізаний від
кредитно-фінансового забезпечення, що призвело до найбільших серед країн
СНД втрат за останні роки обсягів ВВП, руйнації виробництва [59, 36],
стрімкої деформації продуктивних сил суспільства та стану, коли межа між
псевдопідприємницькою діяльністю, розкраданнями, відмиванням і
акумуляцією протиправних капіталів та законною фінансово-господарською
діяльністю практично стирається. Легальний, псевдолегальний і
нелегальний або суто кримінальний обороти великих масивів капіталів
протиправного походження супроводжуються різними формами кримінального
промислу – псевдоугодами, псевдорозрахунковими операціями, шахрайством з
фінансовими ресурсами, їх відмиванням, рекетом, підкупом, шантажем,
корупцією, вбивствами на замовлення, тобто зрощенням
загально-кримінального злочинного промислу зі злочинністю у сфері
економіки і переміщенням центру ваги в бік останньої. Так, кошти,
отримані від рекету, наркобізнесу, крадіжок, вбивств на замовлення та
інших загальнокримінальних діянь, вкладаються в легальні та
псевдолегальні торговельно-посередницькі операції, де вони акумулюються
і водночас здійснюється їх відмивання [66; 72; 74; 103; 125], а
корупційні та інші корисливі тіньові інтереси набули характеру
саморегулятивного відтворення.
Що ж таке тіньова економіка? Яка її структура, причини, умови виникнення
та механізми відтворення? Всі ці питання потребують осмисленої
теоретико-методологічної розробки, оскільки ні в Україні, ні в
міжнародній теорії та практиці на ці питання однозначної відповіді
немає, а основне – відсутній загальновизнаний уніфікований понятійний
апарат, за допомогою якого перед створенням інфраструктури детінізації
відносин можна було б відобразити не тільки верхній рівень, а й глибинну
структуру різнорівневих та різнопрофільних джерел тіньової економіки.
Обґрунтовуючи структуру теорії детінізації економіки, ми показали
причини недоцільності розширення предметної сфери кримінології чи інших
економічних та правових наук; проблеми, пов’язані зі спробами описати
об’єктний, суб’єктний і причинний комплекси тіньової економіки, якщо її
штучно включити в предмет кримінології або інші науки; відзначили, що
розвиток кримінологічної науки або інших наук, пов’язаних з різними
складовими економіки, лежить через “розвиток та інституціоналізацію”
[35, 238] нової спеціальної теорії. У цьому контексті слід наголосити на
такому висновку Зеленецького В.С.: “Оскільки кожна теорія описує свою
предметну область, то специфіка останньої не може не обумовлювати
особливості процесу її розвитку” [28, 277]. “Виділена предметна область
більш повно описується теорією, і одночасно більш відчутніше виявляється
відрив цієї області від інших сторін і відносин реальної дійсності, що
не підлягає описуванню в поняттях та законах цієї теорії. Вихід
виявляється у створенні теорій, що охоплюють більш широку предметну
область” [139, 208]. Таким чином, розробивши спеціальну теорію
детінізації економіки і визначивши об’єкт її вивчення, у нас з’являється
можливість на підґрунті інтерналізації економічних,
організаційно-правових та кримінологічних знань конкретизувати не тільки
зміст об’єкта, а й отримати нові гносеологічні знання, категоріальний
склад яких знаходиться у прямому співвідношенні з явищами реальної
дійсності. Тобто ми отримаємо конкретно-наукову систему знань щодо
інтерпретації методів пізнання і моніторингу, залежних від різноманітних
джерел тіньової економіки.
Справа в тому, що кожна конкретна складова тіньової економіки, кожне
конкретне джерело цих складових має свою діалектичну природу, свої
технології, специфічний суб’єктний склад, причинно-мотиваційні механізми
та криміногенний потенціал, притаманні специфіці відносин тих сфер
життєдіяльності, в які проникла тіньова економіка. Однак, щоб встановити
цей різноманітний причинно-мотиваційний потенціал з урахуванням
специфіки технологічних особливостей сучасних тіньових, у т. ч. і
криміногенних процесів у розрізі кожного окремого джерела тіньової
економіки, необхідне науково-виважене теоретико-методологічне
визначення:
– цілісної структури складових елементів тіньової економіки, понятійного
і термінологічного апарату, з урахуванням теоретичних засад,
напрацьованих у таких науках: кримінологія, економічна теорія, теорія
управління, фінансове право, цивільне, кримінальне та адміністративне
право, а також використання науково-теоретичних розробок з цих питань в
інших галузях науки, що діалектично пов’язані з технологічною специфікою
проблем пізнання, моніторингу і протидії різноманітним джерелам феномена
“тіньова економіка”;
– понятійного апарату, який повинен враховувати теоретичні основи і
принципи юридичної техніки і бути придатним для конструювання норм
матеріального і процесуального права, що мають утворити
організаційно-правову інфраструктуру детінізації економіки;
&
пізнанням і протидією феномена “тіньова економіка”, відображати
діалектичну природу і ключові аспекти визначених у ньому явищ, бути
об’єктивізованим і придатним виконувати функції уніфікованого
понятійного апарату, стати базовим інструментарієм науково-теоретичного
і прикладного дослідження різнорівневих і різнопрофільних джерел
тінізації економіки та пов’язаних з ними технологічних проблем
детінізації* суспільно-економічних відносин.
Література:
Андреев И.Д. Методологические основы познания социальных явлений. – М.,
1977. – С. 102 – 103 .
Аскин Я.Ф. К вопрорсу о категориях детерминизма // Современный
детерминизм и наука. – Новосибирск, 1975. – Т. 1. – С. 44 – 45.
Базелюк А.В., Коваленко С.О. Тіньвоа економіка в Україні. Київ: Україна
НДЕІ Мінекономіки, 1998. – 206 с.
Бандурка О.М. Бюджетні процеси тінізації економіки та заходи її
профілактики // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної
діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава
Мудрого, – 2000. – С. 15.
Бантишев О.Ф. Контрабанда, що вчинюється організованими групами, та
суміжні з нею злочини. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби з організованою злочинністю в регіоні
(Центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній
академії України ім. Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 39.
Барановский А. Преступный айсберг // Финансы Украины. – 1995. – № 36. –
С. 8.
Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. –
М., 1973. – С. 68 – 76.
Блувштейн Ю., Яковлев А. Введение в курс криминологии. – Минск, 1983. –
311 с.
Борисов В.І. Вивчення проблем боротьби з економічною злочинністю вченими
НДІ ВПЗ АПрН України // Збірник матеріалів міжнародної
науково-практичної конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері
економічної діяльності (Національна юридична академія України ім.
Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 21.
Бородюк В., Турчинов О., Приходьмо Т. Оцінка масштабів тіньової
економіки та її вплив на динаміку макроекономічних показників //
Економіка України. – 1996. – №11. – С.19 – 23.
Беккер Г. Crime and Punishment // Journ. Polit. Econ. 1966. Vol. 76, №2;
Економічний аналіз і людська поведінка // THESIS. 1993. – Т.1, – Вип.1.
– С. 38.
Венцковский Л.Э. Философские проблемы развития науки. – М., 1982. – С.
68.
Ворович Б.А. Философская структура практики. – М., 1972. – С. 41.
Геєць В.М. Перешкоди економічному поступу та можливі шляхи їх подолання
// Економічний часопис. – 1996. – №11. – С. 23; Глуховский М.
Криминальная экономика // Деловые люди. – 1992. – №9. – С. 14 – 16;
Головин С. Теневая экономика: преступление без наказания? // Коммунист.
вооруж. сил. – 1990. – № 23. – С. 33 – 38; Кербер С.Н. О теневой
экономике // Пробл. Прогнозирования. – 1992. – №6. – С. 111 – 113; Клюня
В.Л., Пузиков В.В. Теневая экономика: генезис, структура и современные
особенности // Вести Белорус. ун-та. Сер.3: История. Философия.
Политология. Социол. Экономика. Право. – 1992. – №2. – С. 52 – 54;
Клюшников А.С. Проблемы борьбы с преступностью в сфере экономики. – М.:
Правл. Всесоюз. о-ва «Знание», 1990. – 29 с.; Козлов Ю. Теневая
экономика и преступность // Вопр. экономики. – М., 1990. – № 3. – С. 120
– 127; Корягина Т.И. Теневая экономика: что это такое? // Коммунист
Грузии. – 1990. – №10. – С. 20 – 27; Лазовский В. О сущности, структуре
и субъектах «теневой экономики» // Эконом. науки. – 1990. – № 8. – С. 62
– 67; Ларьков А.В. Теневая экономика: история и сущность // Хоз-во и
право. – 1991. – № 2. – С. 119 – 126; Осипенко О.В. Экономическая
криминология: Пробл. старта // Вопр. экономики. – М., 1990. – № 3. – С.
130 – 133; Осипенко О.В., Козлов Ю. Г. Что отбрасывает тень // ЭКО:
Экономика и орг. пром. пр-ва. – 1989. – № 2. – С. 47 – 59; Проблемы
теневой экономики // Изв. АН СССР. Сер. экон. – М., 1990. – № 2. – С. 86
– 113; Рутгайзер В. Теневая экономика в СССР: Обзор лит. и исслед. //
Свобод. мысль. – 1991. – №17. – С. 119 – 125; Савельева Т. «Коза ностра»
по-советски // Моя Москва. – 1991. – №10. – С. 4 – 5; Теневая экономика
/ Бунич А.П., Гуров А.И., Корягина Т.И. и др. – М.: Экономика, 1991. –
159 с.; Шохин А.Н. О структуре и масштабах теневой экономики // Финансы
СССР. – 1990. – № 7. – С. 23 – 28; Шохин А. Теневая экономика: Мифы и
реальность // Экономика и жизнь. – 1990. – № 33. – С. 9.
Гиргинов Г., Янков М. Наука и творчество / Пер. с болг. – М., 1979. – С.
127.
Голіна В.В. Місце організованої злочинності в структурі загальної
злочинності (на матеріалах Харківського регіону) // Збірник анотацій
матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби
з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої
злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава
Мудрого). – Харків, 2000. – С. 44.
Горщак А., Дидоренко Э., Иванов. Теневая экономика: опыт
криминологического исследования. – Луганск: РИО ЛИВД. – 1997. – 173 с.
Грошевий Ю.М. Процесуальні особливості розслідування і судового розгляду
справ про злочини, вчинені організованою групою // Збірник анотацій
матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби
з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої
злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава
Мудрого). – Харків, 2000. – С. 24
Даньшин І.М. Щодо питання про кримінологічне поняття економічної
злочинності // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної
діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава
Мудрого, 2000. – С. 34
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
