UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСпеціально-правові чинники виділення з кримінологічної науки підгалузі “економічна кримінологія” (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЕкономічні теми (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3463
Скачало276
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Спеціально-правові чинники виділення з кримінологічної науки підгалузі

“економічна кримінологія”

 

Спеціально-правові чинники виділення “економічної кримінології” в

окрему підгалузь кримінологічної науки полягають, перш за все, у тому,

що в структурі тіньової економіки, поряд з багатьма іншими

криміногенними, але не криміналізованими потужними джерелами тіньової

економіки, є і такий сегмент джерел, як “економічна злочинність”.

Технологічна структура, детермінаційно-причинний комплекс останньої,

суттєво відрізняється від відносно простих способів і більш прозорих,

або навіть очевидних причин здійснення загальнокримінального блоку

злочинів.

 

Так, багаточисельні теорії причин злочинності, що виникли у

дев’ятнадцятому столітті і пізніше як ті, що базуються на концепціях

зростання злочинності “з причин бідності”, так і ті, що “причинами

поширення злочинів вважають зростання благополуччя”, пояснюють тільки

мотиваційно-причинний комплекс, притаманний загальнокримінальним

корисливим злочинам. Наприклад, на думку бельгійського кримінолога й

соціолога Кетле (1835 р.), погіршення життєвого рівня призводить до

зростання злочинності. До цієї думки приєднались британці Джозеф Флетчер

(1849 р.) і Річард Хассей Уоми (1857 р.). І навпаки, Джон Клей (1855 р.)

доводив, що злочинність зростає зі зростанням економічної кон’юнктури та

благополуччя, оскільки населення може більше вживати алкоголю. Сучасні

теорія депресії (кризові явища в економіці сприяють зростанню

злочинності) і теорія експансії (зростання в економіці викликає

зростання злочинності і навпаки) за своєю суттю повторили основні мотиви

теорії Кетле та Клея (Phillips, Votey 1981 р.).

 

Можна впевнено сказати, що не бідність, не пияцтво в результаті

зростання благополуччя не є основою або прямою причиною зростання

економічної злочинності, а тим більше тінізації економічних відносин чи

тінізації цивільного обороту речей, прав, дій у цілому. Бо, як

відзначалось вище, бідний, а тим більше особа, що зловживає спиртними

напоями, як правило, не має доступу до фінансово-господарських

інструментів, за допомогою яких здійснюються серйозні економічні злочини

або некриміналізовані, але криміногенні тіньові операції [72, 194–277].

 

Причинно-детермінаційний комплекс криміногенної тінізації відносин або

одне з багаточисельних, але значних джерел тіньової економіки –

економічну злочинність, особливо в перехідний період до ринкових

відносин, необхідно розглядати як віддзеркалення конкретної

криміногенно-зумовлюючої субстанції, яка на рефлекторному рівні (теорія

рефлективності) [64, 117] діє як першопричина відтворення тіньових

процесів у конкретних умовах України [79, 71–86].

 

Більш детально на цих проблемах ми зупинимося нижче при розгляді вчення

про детермінацію та причинність тінізації суспільно-економічних відносин

в економічній кримінології.

 

Має місце також і певна відмінність передумов, що сприяють скоєнню

економічних злочинів чи некриміналізованих суспільно-небезпечних діянь,

які є надпотужними джерелами поповнення “підпільного” (криміногенного)

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ