UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність, структура, складові елементи та функціональні можливості (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЕкономічні теми (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5100
Скачало267
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Економіко-кримінологічний моніторинг: його методологічна сутність,

структура, складові елементи та функціональні можливості

 

Розробка методологічних основ економіко-кримінологічного моніторингу

(надалі – ЕК моніторингу) у контексті всього комплексу системи знань,

сформованих у межах складових елементів предмета теорії детінізації

економіки за своєю суттю має засадниче значення для розвитку теорії та

практики пізнання і подолання тенденцій саморегулятивного відтворення

технологічно насичених, різноманітних джерел тіньової економіки.

Оскільки і ретроспективному, і поточному комплексному ЕК моніторингу

піддаються всі елементи предмета запропонованої теорії, то правильне

визначення відправних теоретичних положень ЕК моніторингу має вирішальне

значення і є основною складовою теоретико-методологічних знань про

методи пізнання призупинення і подолання тіньової економіки,

інтерналізованих у теорії детінізації економіки.

 

Визначаючи ЕК моніторинг як певну систему методологічних знань чи

методологію пізнання конкретного виду практичної діяльності, необхідно

відзначити, що є різні рівні методології, тобто різнорівневі системи

знань про методи пізнання і перетворення дійсності. Ми приєднуємося до

позиції вчених, що методи і системи знань про них поділяються на

загальнофілософські, загальнотеоретичні та конкретно-наукові [28, 172].

В останньому випадку йдеться про методологію конкретної науки. Поділ

методології на рівні базується на тому, що кожна з наведених систем

знань інтерпретує відповідні її рівню види методів пізнання і

перетворення явищ дійсності.

 

Наукова література з цих питань відзначає від двох до чотирьох рівнів

методології [1, 102–103, 291]. Зміст усіх рівнів методології найбільш

повно охоплює класифікація, зроблена І.В. Блаугбергом та Е.Г. Юдіним [7,

68–71], які, поряд з іншими вченими, вважають, що “вищий рівень утворює

філософська методологія. Її зміст складає загальні принципи пізнання і

категоріальний устрій науки в цілому… Другий рівень методології можна

позначити як рівень загальнонаукових принципів і форм дослідження…

Наступний рівень – це конкретно-наукова методологія, тобто сукупність

методів, принципів дослідження і процедур, що застосовуються в тій чи

іншій спеціальній науковій дисципліні… Нарешті, останній рівень

методології утворює методика і техніка дослідження, тобто набір

процедур, що забезпечують отримання одноманітного та достовірного

матеріалу, його первинну обробку, після якої він тільки і може

включатися в масив наукового знання” [32, 16, 65].

 

Відповідно до вказаних рівнів методології, вважає Л.Є. Венцковський,

“необхідно відрізняти рівні наукового пізнання: нижчий рівень співпадає

з методикою; наступний рівень охоплює дослідження методів, що

застосовуються у спеціальних науках; потім – рівень дослідження

загальних методів, які виходять за рамки окремих наук, і, насамперед, –

рівень методів, що застосовуються у всіх науках без винятку; їх

дослідження і складає предмет філософської методології” [12, 68].

 

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ