Реферат на тему:
Стан організаційно-правового забезпечення виготовлення, обліку, руху,
пошуку та ідентифікації режимно-облікових бланків в Україні
Перед тим, як перейти до висвітлення проблем створення єдиної
інформаційно-аналітичної та пошуково-ідентифікаційної системи
“Режимно-облікові бланки та їх користувачі”, коротко характеризуємо
сучасний стан правового й організаційно-технічного забезпечення цих
питань. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 1992
року № 719-р у складі Мінфіну створено Головне управління з організації
виготовлення цінних паперів і документів суворого обліку (Держзнак
України), на яке покладено вирішення всього комплексу питань, пов’язаних
з організацією виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого
обліку, що потребують спеціальної системи реєстрації та спеціальних
технологій захисту.
Для вирішення проблеми державного регулювання цієї справи за ініціативою
Міністерства фінансів була розроблена, а урядом прийнята Постанова
Кабінету Міністрів України від 19.04.93 р. № 283 “Про встановлення
порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого
обліку” [146].
Відповідно до цієї Постанови розроблені “Правила виготовлення бланків
цінних паперів і документів суворого обліку”, затверджені спільними
наказами Служби безпеки України від 15.11.93 р. № 118, Міністерства
внутрішніх справ від 24.11.93 р. № 740 та Міністерства фінансів від
25.11.93 № 98 [168].
У зв’язку з тим, що процес виготовлення бланків суворого обліку та
цінних паперів потребує застосування спеціальних технологій захисту
документів (від підробки, копіювання та внесення несанкціонованої
інформації), повна схема захисту кожного окремого виду документа є
“таємною”. Режим обліку, виробництва, передачі бланків від виробника
його регіональним дилерам, їх отримання від дилерів суб’єктом
підприємницької діяльності – користувачем; подальший рух; використання;
списання; пошук та ідентифікація бланків повинні стати (в комплексі
завдань, що стоять перед інститутом режимно-облікових бланків) новим
словом у концепції документального контролю. Така система покликана
забезпечити легальний оборот капіталів. Виготовлення вказаної бланкової
продукції можливе лише на підприємствах, які можуть виконати
режимно-облікові і певні технологічні необхідні умови. Виходячи з цього,
першим кроком у вирішенні наведеного комплексу проблем і було
запроваджено ліцензування підприємницької діяльності щодо виготовлення
бланків цінних паперів і документів суворого обліку.
Галузевий стандарт України щодо виготовлення таких бланків 47-02-01-95
“Бланки цінних паперів і документів суворого обліку. Загально-технічні
вимоги” головними вимогами до бланків документів суворого обліку
встановлює наявність друкарської нумерації та захисту від підробки.
Необхідно відмітити, що поняття “бланки суворого обліку” більш містке, в
нього входять, як різновидність, також бланки цінних паперів, які
відрізняються тільки функціональним призначенням, але вимоги до їх
захисту від підробки техніки, технології, матеріалів, що
використовуються, режиму організації виробництва є аналогічними.
Поняття “бланки цінних паперів, умови їх випуску, обігу та виготовлення”
визначають Закони України “Про цінні папери і фондову біржу” та “Про
приватизаційні папери”, а порядок їх виготовлення та обігу – наказ
Міністерства фінансів України від 20 липня 1995 року за № 123 “Про
порядок видачі дозволу на здійснення діяльності по випуску та обігу
цінних паперів як виключної діяльності”.
Віднесення тих чи інших бланків документів до бланків документів
суворого обліку в даний час регламентується постановами Уряду,
багаточисленними наказами міністерств та відомств, державними та
галузевими стандартами. Це певною мірою ускладнює створення комплексної
системи, її функціонування і використання в господарському механізмі
документообігу держави [146–180].
Виходячи з цього, хоч і не на системно-комплексному рівні,
регламентування вимог щодо виготовлення бланків документів суворого
обліку було передбачено у постанові Кабінету Міністрів України від
19.04.93 р. № 283 “Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних
паперів і документів суворого обліку” [146].
Виготовлення та ввезення в Україну бланків цінних паперів і документів
суворого обліку, матеріалів та напівфабрикатів для їх виготовлення
відповідно до цієї постанови ліцензується.
З початку дії зазначеної постанови за одержанням ліцензії на
виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку до
Мінфіну звернулось вісімнадцять організацій. Але після ознайомлення з
“Порядком видачі ліцензії на виготовлення бланків цінних паперів і
документів суворого обліку”, яким регламентуються умови отримання
ліцензії, до Мінфіну подали необхідні матеріали лише шість організацій.
Усі вони після обстеження отримали ліцензії на право виготовлення певної
номенклатури бланків цінних паперів і документів суворого обліку
відповідно до своїх технічних та організаційних можливостей.
Першою ластівкою виготовлення захищених бланків стали “Довіреності”,
виготовлення яких здійснюється відповідно до наказу Мінфіну України від
06.05.96 р. № 99 на поліграфічному комбінаті “Україна” Міністерства
фінансів. Крім того, Президією Кабінету Міністрів України від 22.05.95
р. № 12, розпорядженням КМУ від 28.09.95 р. № 175-13/69 і наказом
Укрсоюзсервісу № 8 від 29.09.95 р. було прийнято рішення про
виготовлення серії бланків для оформлення замовлень підприємствами
системи побутового обслуговування населення форми № ПО-В1; ПО-Д1; ПО-П1;
ПО?П2; ПО-Р1; ПО-1.
З метою своєчасної підготовки виробництва та забезпечення юридичних осіб
України вказаними бланками Мінфін України листом від 10.07.96 р. №
21-07/420 на адресу міністерств, відомств, обласних держадміністрацій
просив направити в Держзнак замовлення і виступити замовником щодо
виготовлення бланків довіреностей для потреб відповідних міністерств,
відомств та адміністративних територій. Проте централізованих заявок на
укладання договорів практично ніхто не надав.
Через відсутність бюджетних джерел фінансування Держзнак України
налагодити виробництво зазначених бланків протягом двох років не зміг. З
метою забезпечення виконання рішення уряду Мінфін вдруге листами за №
21-08/51 від 10.02.97 р. та № 21-71/102 від 31.03.97 р. звертався у
міністерства і відомства та обласні держадміністрації, яких просив
виступити замовниками щодо виготовлення бланків, необхідних для потреб
відповідних міністерств і відомств та адміністративних територій. Проте
заявок на укладання угод знову ніхто не надіслав.
В умовах невиконання рішення уряду на підставі п. 2.1, другої і третьої
частин п. 2.3 Положення “Про Головне управління по організації
виробництва цінних паперів і документів суворого обліку” Держзнак
України запропонував декільком державним організаціям і комерційним
підприємствам взяти участь у здійсненні даного проекту.
Керуючись статтями 1–5 Закону України “Про підприємництво”, АТЗТ
“Поступ-капітал” відреагувало на цю пропозицію. З січня 1997 року уклало
відповідну угоду з Держзнаком України і на свій ризик з наявних
оборотних коштів профінансувало науково-проектні, видавничі роботи та
закупило матеріали, необхідні для виготовлення зазначених бланків.
Але після виготовлення бланків за рішенням Укрсоюзсервісу, прийнятого на
підставі листа Віце-прем’єра Кабінету Міністрів України В.М. Пинзеника,
строки введення в дію вищевказаних форм бланків було перенесено до 1-го
березня 1998 року.
Однак і після настання цього терміну виготовлені бланки для системи
побутового обслуговування населення з різних причин знаходяться у
складських приміщеннях, а оформлення замовлень на побутові послуги
здійснюється на старих, виготовлених поза всіма вимогами незахищених
бланках “дуже суворого обліку”, які можна замінити в будь-який час
залежно від бажання того чи іншого тіньовика-делінквента в системі
побутових послуг.
Дещо інакше склалася ситуація з впровадженням захищених бланків
“Довіреностей”. Оскільки основна мета введення в обіг захищених бланків
суворого обліку полягає їх захисті від заміни і підробки, оберігаючи,
таким чином, суб’єктів фінансово-господарської діяльності від
неправомірного вилучення в них товарно-матеріальних цінностей, з одного
боку, та з метою протидії проведення тіньових операцій у підприємницькій
діяльності – з іншого, Держзнак України поставив перед АТЗТ
“Поступ-Капітал” та підприємствами-дилерами принципову умову забезпечити
обов’язкове ведення реєстру споживачів бланків за серіями та номерами і
щомісячно надсилати їх Держзнаку для концентрації в єдиній базі даних.
Цей підхід став прообразом нових підходів до вирішення завдань, що
покладаються на систему документального контролю в нових для України
ринкових умовах. Такий підхід також є алгоритмом щодо створення
інформаційно-аналітичної та пошуково-ідентифікаційної системи
режимно-облікових бланків і вдосконалення системи документообігу.
Boooooooooocccccccccccccccc
&
$a$
ємств-посередників, оскільки наявність у системі руху бланків
посередників руйнує систему збору достовірних відомостей щодо обліку
руху, а при необхідності – пошуку бланків суворого обліку, у той же час
цей аспект є важливим засобом попередження і розкриття зловживань та
детінізації фінансово-господарського обороту капіталів в економіці
України.
Подальшим продовженням удосконалення документообігу в економіці України
є введення з 1 січня 1997 року бланків суворої звітності форми нарядів
на відпуск спирту етилового (форма № Н-1 (спирт) та на відпуск спирту
етилового на експорт (форма № Н-2 (спирт), що затверджені наказом
Мінстату і Мінфіну України від 3 січня 1997 р. № 377/2, а з 1 жовтня
1997 року обов’язкові до застосування, як бланки суворої звітності,
типові форми єдиної транспортної документації, затверджені спільним
наказом Мінтрансу і Мінстату України від 29 грудня 1995 року № 488/346.
Враховуючи нормативно-розпорядчі функції Національного банку України
щодо готівково-грошового обігу та з метою посилення контролю за
дотриманням касової дисципліни і повного оприбуткування готівки за
надані послуги і реалізовані матеріальні та інші цінності, Міністерство
фінансів України листом від 18 листопада 1996 р. № 18-19197 внесло
пропозицію Національного банку України про віднесення прибуткових
касових ордерів до документів суворого обліку.
Українському союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового
обслуговування населення запропоновано привести у відповідність з
Правилами виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого
обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 25
листопада 1993 р. № 98, Служби безпеки України від 15 листопада 1993 р.
№ 118, Міністерства внутрішніх справ України від 24 листопада 1993 р. №
740, Інструкцією “Про використання форм документів суворої звітності, що
застосовуються для оформлення замовлень та розрахунків із споживачами за
побутові послуги”, затверджену наказом від 29 вересня 1995 р. № 8 (лист
Мінфіну від 1 вересня 1997 р. № 18-29164).
Можна зробити висновок, що у вирішенні цих проблем певні зрушення є
навіть без витрат бюджетних коштів. Більше того, основна частина коштів,
виручених від реалізації довіреностей, у зв’язку зі сформованою за
рахунок великотиражного виготовлення бланків невисокою собівартістю та
поставленими Держзнаком перед партнерами виробниками умовами,
відраховується у Міністерство фінансів України.
Однак вирішити повний комплекс завдань, що покладаються на ці
інструменти детінізації економіки, можна тільки за рахунок комплексного
введення в обіг захищених бланків цієї категорії та створення єдиної
автоматизованої інформаційно-пошукової системи режимно-облікових
бланків, яка б стала комплексним засобом поетапного вдосконалення,
уніфікації і раціоналізації документообігу країни.
Тому з метою вирішення цих проблем, створення ефективної
інформаційно-аналітичної системи обліку, руху, пошуку та ідентифікації
бланків суворої звітності, за ініціативою Держзнаку України при
фінансовій та технічній підтримці АТЗТ “Поступ-Капітал” у НДІ
Національної академії внутрішніх справ України та НДЦ Академії державної
податкової служби України в контексті дослідження проблем протидії
тінізації економіки, тобто в межах даного дослідження, проведена
науково-дослідна робота за темою: “Система державних заходів щодо
протидії нелегальному обороту капіталів в економіці України через
створення єдиної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи
обліку, руху, ідентифікації та пошуку бланків суворої звітності”. Шляхи
розв’язання проблем щодо створення такої системи розглянемо нижче.
Література:
Андреев И.Д. Методологические основы познания социальных явлений. – М.,
1977. – С. 102 – 103 .
Аскин Я.Ф. К вопрорсу о категориях детерминизма // Современный
детерминизм и наука. – Новосибирск, 1975. – Т. 1. – С. 44 – 45.
Базелюк А.В., Коваленко С.О. Тіньвоа економіка в Україні. Київ: Україна
НДЕІ Мінекономіки, 1998. – 206 с.
Бандурка О.М. Бюджетні процеси тінізації економіки та заходи її
профілактики // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної
діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава
Мудрого, – 2000. – С. 15.
Бантишев О.Ф. Контрабанда, що вчинюється організованими групами, та
суміжні з нею злочини. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби з організованою злочинністю в регіоні
(Центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній
академії України ім. Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 39.
Барановский А. Преступный айсберг // Финансы Украины. – 1995. – № 36. –
С. 8.
Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. –
М., 1973. – С. 68 – 76.
Блувштейн Ю., Яковлев А. Введение в курс криминологии. – Минск, 1983. –
311 с.
Борисов В.І. Вивчення проблем боротьби з економічною злочинністю вченими
НДІ ВПЗ АПрН України // Збірник матеріалів міжнародної
науково-практичної конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері
економічної діяльності (Національна юридична академія України ім.
Ярослава Мудрого). – Харків, 2000. – С. 21.
Бородюк В., Турчинов О., Приходьмо Т. Оцінка масштабів тіньової
економіки та її вплив на динаміку макроекономічних показників //
Економіка України. – 1996. – №11. – С.19 – 23.
Беккер Г. Crime and Punishment // Journ. Polit. Econ. 1966. Vol. 76, №2;
Економічний аналіз і людська поведінка // THESIS. 1993. – Т.1, – Вип.1.
– С. 38.
Венцковский Л.Э. Философские проблемы развития науки. – М., 1982. – С.
68.
Ворович Б.А. Философская структура практики. – М., 1972. – С. 41.
Геєць В.М. Перешкоди економічному поступу та можливі шляхи їх подолання
// Економічний часопис. – 1996. – №11. – С. 23; Глуховский М.
Криминальная экономика // Деловые люди. – 1992. – №9. – С. 14 – 16;
Головин С. Теневая экономика: преступление без наказания? // Коммунист.
вооруж. сил. – 1990. – № 23. – С. 33 – 38; Кербер С.Н. О теневой
экономике // Пробл. Прогнозирования. – 1992. – №6. – С. 111 – 113; Клюня
В.Л., Пузиков В.В. Теневая экономика: генезис, структура и современные
особенности // Вести Белорус. ун-та. Сер.3: История. Философия.
Политология. Социол. Экономика. Право. – 1992. – №2. – С. 52 – 54;
Клюшников А.С. Проблемы борьбы с преступностью в сфере экономики. – М.:
Правл. Всесоюз. о-ва «Знание», 1990. – 29 с.; Козлов Ю. Теневая
экономика и преступность // Вопр. экономики. – М., 1990. – № 3. – С. 120
– 127; Корягина Т.И. Теневая экономика: что это такое? // Коммунист
Грузии. – 1990. – №10. – С. 20 – 27; Лазовский В. О сущности, структуре
и субъектах «теневой экономики» // Эконом. науки. – 1990. – № 8. – С. 62
– 67; Ларьков А.В. Теневая экономика: история и сущность // Хоз-во и
право. – 1991. – № 2. – С. 119 – 126; Осипенко О.В. Экономическая
криминология: Пробл. старта // Вопр. экономики. – М., 1990. – № 3. – С.
130 – 133; Осипенко О.В., Козлов Ю. Г. Что отбрасывает тень // ЭКО:
Экономика и орг. пром. пр-ва. – 1989. – № 2. – С. 47 – 59; Проблемы
теневой экономики // Изв. АН СССР. Сер. экон. – М., 1990. – № 2. – С. 86
– 113; Рутгайзер В. Теневая экономика в СССР: Обзор лит. и исслед. //
Свобод. мысль. – 1991. – №17. – С. 119 – 125; Савельева Т. «Коза ностра»
по-советски // Моя Москва. – 1991. – №10. – С. 4 – 5; Теневая экономика
/ Бунич А.П., Гуров А.И., Корягина Т.И. и др. – М.: Экономика, 1991. –
159 с.; Шохин А.Н. О структуре и масштабах теневой экономики // Финансы
СССР. – 1990. – № 7. – С. 23 – 28; Шохин А. Теневая экономика: Мифы и
реальность // Экономика и жизнь. – 1990. – № 33. – С. 9.
Гиргинов Г., Янков М. Наука и творчество / Пер. с болг. – М., 1979. – С.
127.
Голіна В.В. Місце організованої злочинності в структурі загальної
злочинності (на матеріалах Харківського регіону) // Збірник анотацій
матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби
з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої
злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава
Мудрого). – Харків, 2000. – С. 44.
Горщак А., Дидоренко Э., Иванов. Теневая экономика: опыт
криминологического исследования. – Луганск: РИО ЛИВД. – 1997. – 173 с.
Грошевий Ю.М. Процесуальні особливості розслідування і судового розгляду
справ про злочини, вчинені організованою групою // Збірник анотацій
матеріалів міжнародної науково-практичної конференції з проблем боротьби
з організованою злочинністю в регіоні (Центр вивчення організованої
злочинності при Національній юридичній академії України ім. Ярослава
Мудрого). – Харків, 2000. – С. 24
Даньшин І.М. Щодо питання про кримінологічне поняття економічної
злочинності // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної
конференції з проблем боротьби зі злочинністю у сфері економічної
діяльності. – Харків: Національна юридична академія України ім. Ярослава
Мудрого, 2000. – С. 34
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
