UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеорія поведінки споживача. Мета та обмеження споживача (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМікроекономіка, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось12756
Скачало1587
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Теорія поведінки споживача. Мета та обмеження споживача

 

План

 

1. Мета споживача. Кардиналістська модель

 

2. Мета споживача. Ординалістська модель

 

3. Бюджетне обмеження споживача

 

4. Оптимізація вибору на основі кардиналістської теорії

 

5. Оптимізація вибору споживача на основі ординалістського підходу

 

1. Мета споживача. Кардиналістська модель

 

Метою споживання товарів та послуг є задоволення потреб людини. Потреба

– це стан незадоволення, з якого людина прагне вийти, збільшуючи

споживання благ.

 

Задоволення, яке отримує людина від споживання благ, називається

корисністю. Корисність являє психологічно-суб’єктивну оцінку

задоволення. Максимізація корисності є метою споживача, основним мотивом

його поведінки. 

 

У мікроекономіці склалися два підходи до пояснення поведінки споживача:

кардиналістський або кількісний та ординалістський або порядковий.

 

Кардиналістська модель поведінки споживача виходить з того, що

корисність може вимірюватись кількісно за допомогою умовної одиниці –

„ютиля” (від англ. utility - корисність). Маючи на меті максимізацію

корисності, споживач оцінює споживчу властивість кожного товару в ютилях

і вибирає товари з найбільшим числом ютилів. Величина корисності

залежить не тільки від властивостей блага, але й від його кількості,

тобто, визначається функціонально.

 

Загальна величина задоволення, яку отримує споживач від всіх спожитих

благ, називається сукупною корисністю (ТU). Залежність сукупної

корисності від кількості спожитих благ відображає функція:TU = f(X,Y,…),

де Х, Y... – кількості споживаних благ. Для випадку споживання одного

блага (Х) функція сукупної корисності має вигляд: TU = f(X). 

 

Для оцінки зміни сукупної корисності при нарощування споживання блага Х

застосовують поняття „гранична корисність”.

 

Гранична корисність (MU) – це додаткова корисність, отримана від

споживання додаткової одиниці блага, або приріст сукупної корисності при

зміні кількості блага на одиницю: .

 

Спостереження за поведінкою споживача виявили, що кожна наступна одиниця

блага приносить споживачу менше задоволення, ніж попередня. Це дало

можливість німецькому економісту Г.Госсену сформулювати закон спадної

граничної корисності (перший закон Госсена): величина задоволення від

споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до

досягнення нульового значення у точці повного насичення потреби.

 

Таблиця 4.1

 

 

Цей закон ілюструють дані таблиці 4.1, на основі яких побудовані криві

сукупної та граничної корисності (рис 4.1) для споживача, що нарощує

споживання блага Х від 0 до 8 одиниць. Зауважте, що значення граничної

корисності у таблиці пишемо між рядками, щоб показати, що це прирістні

величини. 

 

 

Крива сукупної корисності (рис. 4.1 а) представляє зростаючу опуклу

вгору функцію, що є наслідком дії закону зростаючої сукупної корисності:

з нарощуванням споживання будь-якого блага загальна сума корисності

зростає, але прирости корисності зменшуються. Графік граничної

корисності (рис. 4.1 б) представлений гістограмою та спадною кривою. 

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ