UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФірми на ринках монополістичної конкуренції та олігополіі (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділМікроекономіка, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4162
Скачало597
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

Реферат на тему

 

Фірми на ринках монополістичної конкуренції та олігополіі

 

План

 

1. Моделі рівноваги олігополії

 

2. Моделі олігополістичного ціноутворення

 

1. Моделі рівноваги олігополії

 

Головна складність у побудові моделі поведінки олігополії – це

обмеження, з якими стикається фірма. Крім загальних обмежень – витрат

виробництва і попиту – олігополіст має специфічне обмеження: дії

конкуруючих фірм. Залежність поведінки фірми від реакції конкурентів

називається олігополістичним взаємозв'язком. 

 

У мікроекономіці не існує єдиної моделі олігополії. Розроблені часткові

моделі рівноваги, – моделі Курно, Штакельберґа, Бертрана і ряд їх

модифікацій, а також узагальнена модель рівноваги Неша, – з метою

визначення рівноважного обсягу випуску і рівноважної ціни

олігополістичної фірми. Рівновага Неша – це набір таких стратегій, коли

кожен суб’єкт економіки обирає найкращий для себе варіант дій, виходячи

з того, що інші учасники дотримуються певної (даної) стратегії. Оскільки

кожен гравець не має причин відхилятися від оптимуму, ці стратегії

стабільні.

 

Модель Курно – це модель простої дуополії, – олігополії з двома фірмами,

які виробляють однорідну продукцію (рис. 10.3). Кожна фірма вибирає

обсяг випуску, котрий максимізує її прибуток, згідно з її уявленнями

щодо можливих рішень конкурентів. Кожен дуополіст розглядає обсяг

виробництва іншого як фіксований, величина якого не залежить від його

власних виробничих рішень. Обидві фірми приймають рішення одночасно.

Ціна, яку фірми приймуть, залежатиме від сумарного обсягу виробництва

обох фірм. Обидві фірми мають рівну економічну силу і випускають

однорідну продукцію за відомої їм лінійної функції ринкового попиту: 

 

де і – обсяги випуску фірми 1 і фірми 2. Граничні витрати приймаються

нульовими або постійними, що є спрощенням і не впливає на висновки

аналізу. Якби фірма 2 зовсім не випускала продукцію, тобто , крива

попиту на продукцію фірми 1 співпадала б з кривою ринкового попиту. Якщо

фірма 2 забезпечуватиме перші одиниць ринкового попиту, тоді крива

попиту на продукцію фірми 1 визначатиметься рівнянням: 

 

або . 

 

 

Графічно крива попиту для фірми 1 одержується шляхом зміщення

вертикальної осі праворуч на величину обсягу виробництва другої фірми

(рис. 10.3). Частина початкової кривої ринкового попиту , що знаходиться

праворуч від нової вертикальної осі (пунктирна вісь ), є кривою попиту

фірми 1. Її називають кривою залишкового попиту. Їй відповідає крива

граничного виторгу . 

 

.

 

Функція реакції – це крива, що показує, який обсяг продукції буде

виробляти один олігополіст за кожного заданого обсягу виробництва

іншого. 

 

 

Функції реакції двох олігополістів представлені на рис. 10.4. Якщо

припустити, що фірма 1 спочатку виробляє обсяг , то фірма 2 буде

виробляти обсяг, який відповідає (точка ) на її кривій реакції . Фірма 1

відреагує на цей рівень вибором відповідного обсягу (точка ) на своїй

кривій реакції . Це рішення фірми 1 змусить фірму 2 переглянути власне

рішення і вона обере відповідний обсяг випуску (точка ) на своїй кривій

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ