UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМікроекономічний рівень господарювання і форми його організації (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЕкономічна теорія, теорія економічних наук
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4133
Скачало386
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Мікроекономічний рівень господарювання і форми його організації

 

План

 

1. Поняття мікроекономічного рівня і суб'єктів господарювання

 

2. Форми організації господарювання на мікрорівні

 

1. Поняття мікроекономічного рівня і суб'єктів господарювання

 

Економічна теорія вивчає функціонування економічної системи, насамперед

на мікроекономічному, макроекономічному та глобально-економічному рівнях

господарювання.

 

Мікроекономічний рівень господарювання охоплює, по-перше, економічно

відособлені одиниці, такі як об'єднання, фірми, підприємства,

домогосподарства; по-друге, окремі ринки, конкретні ціни і конкретні

товари та послуги.

 

В економіці поняття господарювання досить широке. Це не лише виробництво

продуктів (товарів), а й будь-яка діяльність в економічному,

соціальному, правовому, екологічному, територіальному тощо просторі, що

обумовлена взаємовідносинами між споживачами та продавцем.

 

Виходячи з цього Мікроекономічний рівень господарювання - це система

відносин діяльності мікроекономічних господарських суб'єктів щодо

оптимізації співвідношення попиту та пропозиції.

 

Ринкова економіка має лише два суб'єкти мікроекономічного рівня

господарської діяльності:

 

домашні господарства (сім'я);

 

у підприємства.

 

Першим суб'єктом є домашні господарства (сім'я). З точки зору економіки

домашня діяльність належить до господарювання, де господар не виробляє

продукцію (товари), а задовольняє потреби свої і своєї сім'ї через ринок

чи поза ним. За умов домашнього господарювання задоволення своїх потреб

обмежено можливостями господарника (матеріальними та фізичними). Це

приводить до необхідності виходу суб'єктів господарської діяльності за

межі домашнього господарювання, що здійснюється двома шляхами:

 

1) залученням до домашнього господарювання найманих робітників

(постійно, тимчасово чи періодично) за відповідну платню;

 

2) поєднанням функцій домашнього господарника та найманого робітника за

відповідну платню.

 

Такі два шляхи перетворюють домашнє господарювання у діяльність, що

економічно відповідає виробничій, тобто у діяльність недомашнього

господарювання. Домашній господарник при наявності платні за свою

діяльність перетворюється у виробника продукції чи послуг, не

обмежується домашнім господарюванням і виходить на ринок (робочої сили,

товарів тощо). Отже, з цього випливає, що домашні господарства

знаходяться на мікроекономічному рівні господарювання, проте в ринковій

економіці вони розмежовані з іншими суб'єктами господарювання (більш

детально питання економіки, ефективної діяльності домогосподарства

розглянуто у розд. 21).

 

Господарювання взагалі необхідне, оскільки задоволення людських потреб

обмежене. Якби маса продуктів (товарів) була необмеженою, то люди лише б

споживали їх, не проводячи через господарювання, ринок, заробітну плату,

ціни.

 

Домашнє господарювання за таких умов опосередковується ринковими

відносинами, входить складовою частиною до ринкової економіки на її

мікрорівні. Засоби праці, які використовуються у домашньому

господарстві, економічною наукою не вважаються капіталом. Праця

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ