.

Запровадження інституту волонтерів податкової служби України (громадських податкових консультантів) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
256 2004
Скачать документ

Реферат на тему:

Запровадження інституту волонтерів податкової служби України
(громадських податкових консультантів)

План

1. Запровадження інституту волонтерів податкової служби України
(громадських податкових консультантів)

2. Проведення сеансів телефонного зв’язку (“гарячих ліній”) з платниками
податків

3. “Телефон довіри”

1. Запровадження інституту волонтерів податкової служби України
(громадських податкових консультантів)

В умовах постійного зростання кількості суб’єктів підприємницької
діяльності з одного боку та обмеження чисельності працівників податкових
органів, які проводять цю важливу роботу, з іншого, виникає необхідність
постійного пошуку нових шляхів та методів її якісного виконання.

У розвинутих країнах уже знайдено досить ефективні методи розв’язання
цієї проблеми. Одним з них є залучення до цієї роботи громадських
податкових консультантів з числа студентів, пенсіонерів та колишніх
працівників податкових органів.

Для проведення широкомасштабної масово-роз’яснювальної роботи
податкового законодавства серед населення та формування належного рівня
його податкової культури в структурі ДПС створюється інститут волонтерів
– громадських податкових консультантів.

Згідно із Положенння про волонтера податкової служби, затвердженим
наказом ДПА України від 17.07.2001 № 293, він діє на засадах
добровільності і керується у своїй діяльності Конституцією України,
законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України
в галузі оподаткування, а також наказами та розпорядженнями органів
державної податкової служби.

Волонтерами податкової служби можуть бути громадяни України , які:

– досягли 18-річного віку, виявили бажання брати участь у проведенні
податкової політики держави, навчаються у вищому навчальному закладі за
економічним чи юридичним профілем або вже мають вищу економічну чи
юридичну освіту та пройшли курс навчання або інструктаж в органах
державної податкової служби;

– колишні працівники податкових органів, які звільнилися за власним
бажанням або у зв’язку з досягненням пенсійного віку;

– громадяни, які працюють або працювали за економічним або юридичним 

профілем, а також працівники органів місцевого самоврядування.

Зазначені громадяни повинні бути здатними за своїми діловими, моральними
якостями і станом здоров’я виконувати на добровільних засадах взяті на
себе обов’язки.

Не можуть бути волонтерами податкової служби особи, які порушують
громадський порядок, мають судимість, хворі на хронічний алкоголізм і
наркоманію, визначені в судовому порядку недієздатними чи обмежено
дієздатними, та інші особи у випадках, передбачених законами України.

Волонтери податкової служби призначаються керівником податкового органу
на підставі письмової заяви громадянина, письмової рекомендації та
результатів співбесіди. Він здійснює роботу без увільнення від основної
роботи або навчання і без додаткової оплати праці. Волонтер податкової
служби співпрацює з податковими органами і діє в територіальних межах
повноважень податкового органу.

Головною метою діяльності волонтера податкової служби є сприяння
податковим органам у:

– налагодженні партнерських відносин між податковими органами і
платниками податків;

– формування об’єктивного погляду на необхідність добровільної сплати
податків та роль податкової служби в виконанні цієї функції держави;

– проведення цілеспрямованої постійної пропаганди необхідності загальної
«податкової грамотності»;

– здійсненні заходів по вихованню цивілізованого законослухняного
платника податків;

– налагодженні ділових контактів з громадськими організаціями
підприємців, філією журналу «Вісник податкової служби України».

Волонтер податкової служби може:

– надавати роз’яснення з нескладних питань щодо порядку застосування
діючого податкового законодавства та нормативних документів;

– розповсюджувати брошури, плакати, листівки з питань оподаткування;

– інформувати населення про роботу податкових органів;

– брати участь в агітаційній роботі по передплаті друкованих видань
органів державної податкової служби;

– проводити соціологічне опитування населення з питань, що цікавлять
органи державної податкової служби;

– брати участь в організаційних заходах, що проводяться податковим
органом.

Він повинен користуватися законодавчими та інструктивними матеріалами,
що має податковий орган, отримувати необхідні для роботи консультації
від працівників податкового органу; суворо дотримуватися діючого
законодавства та етики при виконанні покладених на нього обов’язків.

Організація та координація діяльності волонтерів податкової служби
здійснюється органом державної податкової служби, при якому вони
працюють. Цей орган повинен постійно інформувати волонтерів податкової
служби, проводити з ними наради і семінари, надавати практичну та
методологічну допомогу при здійсненні покладених на них функцій.

Кожний волонтер податкової служби має бути закріплений за відповідним
підрозділом податкового органу.

Волонтери податкової служби працюють за планами, погодженими з
керівником податкового органу.

Кожний волонтер податкової служби отримує посвідчення встановленого
зразка, яке видається відповідним податковим органом терміном на один
рік (додаток 2).

За значні досягнення в роботі волонтер податкової служби може бути
морально та матеріально заохочений.

Орган державної податкової служби, який призначив волонтера податкової
служби, може позбавити його права виконувати відповідну роботу у разі
неналежного виконання покладених на нього обов’язків, а також у разі
скоєння ним протиправних дій при виконанні своїх функцій. При цьому його
посвідчення повинно бути вилучено відповідним податковим органом.

2. Проведення сеансів телефонного зв’язку (“гарячих ліній”) з платниками
податків

Сеанси телефонного зв’язку “гаряча лінія” – це сучасна форма роботи з
платниками податків, яка останнім часом широко використовується всіма
податковими органами. Це надання можливості платникам податків у
спеціально відведений час поспілкуватися телефоном з керівниками
податкового органу. 

Ця форма зворотного зв’язку із платниками податків відіграє роль
стимулятора громадської активності, обізнаності платників податків.
Населення переконується, що в Україні будується громадянське відкрите
суспільство, той тип демократії, коли громадяни мають можливість
впливати на прийняття тих чи інших рішень.

Вона є ефективним засобом безпосереднього впливу на свідомість абонента.
Шанобливе, компетентне його спілкування з керівником високого рангу, як
правило, дозволяє зняти гостроту проблеми, що спричинила дзвінок на
“гарячу лінію” Крім того, у багатьох випадках – це джерело оперативної
інформації про порушення деякими суб’єктами підприємницької діяльності
податкового законодавства, а працівниками податкової служби – службових
інструкцій. Широке висвітлення акції у засобах масової інформації
суттєво сприяє покращенню іміджу податкової служби, підвищенню
громадського рейтингу її керівників.

Питання, які хоче вирішити платник податків, слід готувати в залежності
від того, з керівником якого фаху відбувається сеанс “гарячої лінії”
Наприклад, якщо сеанс телефонного зв’язку проводить голова податкового
органу, доцільно звертатися з питань організації роботи в цьому
податковому органі, зі скаргами на дії його працівників, якщо сеанс
проводить заступник голови – начальник підрозділу оподаткування фізичних
осіб, можна вирішити питання стосовно оподаткування доходів громадян,
приватних підприємців тощо.

Для успішного проведення сеансу телефонного зв’язку типу “гаряча лінія”
працівникам органу ДПС необхідно здійснити попередню підготовку:

1) визначити телефонний номер, який легко запам’ятовується;

p

r

?

?

r

?

gd>gP

2) здійснити комутацію його у тому приміщенні, де проходитиме сеанс,
таким чином, щоб телефонний апарат міг, при необхідності, бути
переключений у режим “гучного зв’язку”;

3) визначитися з темою, датою, часом проведення сеансу і його учасником;

4) дати оголошення до засобів масової інформації, передбачивши, що у
друкованих виданнях вони повинні бути опубліковані у день напередодні
сеансу, а в електронних (особливо на радіо) прозвучати за годину-півтори
до початку сеансу; таке ж повідомлення слід помістити на стенді
загальної інформації у своєму приміщенні;

5) запросити журналістів для висвітлення роботи “гарячої лінії”;

6) підготувати бланки анкет абонентів за зразком, який пропонується:

7) призначити відповідального (асистента) за проведення сеансу зв’язку;

8) визначити коло фахівців з числа працівників галузевих підрозділів за
видами податків, зборів, платежів, які будуть присутні під час роботи
“гарячої лінії” для надання керівникові термінових консультацій по суті
звернення абонента.

Порядок проведення сеансу:

1) відповідальний за проведення “гарячої лінії” починає роботу на лінії
за півгодини до оголошеного часу, при бажанні абонента може заповнювати
анкету із запевненням довести зміст звернення до керівника;

2) якщо платник податків не наполягає на анонімності, заповнюється
анкета і телефон може працювати у режимі “гучного зв’язку” для того, щоб
зміст розмови був доступний для присутніх журналістів.

3) у випадку, коли на запитання платника податків відповідь не може бути
дана негайно, йому повідомляється, що вона буде надана:

а) письмово;

б) за телефоном;

в) через засоби масової інформації, журналісти яких присутні на сеансі.

4) бажано, щоб суть своїх відповідей абоненту керівник податкового
органу коментував для журналістів з метою узагальнення і роз’яснення
тієї проблеми, що стала приводом для дзвінка.

5) не рекомендується відповідати на питання, які не входять до
компетенції податкової служби;

6) абонентів, яких цікавлять питання, що може пояснити консультаційна
телефонна служба ДПА “007”, рекомендується переадресувати до неї.

7) конфліктні ситуації краще пропонувати платнику податків вирішувати
шляхом запису на прийом до конкретного керівника. У цьому випадку
абоненту дається адреса і номер телефону відповідної інспекції (відділу
податкової міліції).

Відразу після закінчення сеансу ”гарячої лінії” з присутніми
журналістами проводиться брифінг. Додатково (чи у випадку відсутності на
сеансі представників засобів масової інформації) готується та
надсилається у ЗМІ матеріал про проведення “гарячої лінії”. Проводиться
аналіз звернень (анкет) і даються доручення: на підготовку відповідей
(надання відповідей, як свідчить практика, загрожує тим, що під час
чергової “гарячої лінії” відсоток конфліктних дзвінків різко зростає);
на оперативну перевірку повідомлень про порушення законодавства як
суб’єктами підприємницької діяльності, так і працівниками податкової
служби; відстежуються та аналізуються публікації у ЗМІ, а у випадку
неправдивого висвітлення роботи “гарячої лінії” проводиться відповідна
робота з журналістами.

3. “Телефон довіри”

У структурі органів ДПС функціонують підрозділи по боротьбі з корупцією.
Ці підрозділи в ДПА України, АРК, областях, містах Києві та Севастополі
оснащено так званим “телефоном довіри”.

Номер цього телефону вміщується на стенді з інформацією про права та
обов’язки платників податків у кожному податковому органі.

Зателефонувавши за номером “телефону довіри”, громадянин може повідомити
(відкрито або анонімно) про протиправні дії працівників податкових
органів, про зловживання ними службовим положенням. Такі повідомлення
чітко реєструються в спеціальному журналі, своєчасно перевіряються. За
результатами перевірки керівництвом ухвалюються відповідні рішення. 

“Телефон довіри” працює в режимі безпосереднього спілкування з
працівниками підрозділу по боротьбі з корупцією в органах ДПС з 9 до 18
години в робочі дні, у вихідні дні та позаробочий час працює
автовідповідач.

Література:

Закони України

Закон України “Про державну податкову службу”.

Закон України ”Про друковані засоби масової інформації (пресу) в
Україні” № 2782 – ХІІ від 16 листопада 1992 р. // ВВР, 1993, №1, ст.1.

Закон України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної
влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової
інформації” від 23 вересня 1997 р. // ВВР України. №49, 1997, ст.299.

Закон України “Про інформацію” від 02.10.92 № 2657- ХІІ // ВВР, 1992,
№48, ст.650.

Закон України “Про телебачення і радіомовлення” від 21 грудня 1993 р.
№3759 – ХІІ // ВВР, 1994, №10, ст.43.

Закон України ”Про рекламу” (т.11, с.7-18) від 3 липня 19996 р. № 270/96
– ВР // ВВР, 1996, №39, ст.181.

Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.96 №393/96 – ВР // ВВР,
1996, №47, ст.256.

Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181
–ІІІ

Накази ДПА України

Наказ ДПА від 17.07.2001 № 293.

Про затвердження Положення про волонтерів.

Наказ ДПА від 28.04.2000 №226 “Про утворення інспекцій по роботі з
великими платниками податків”.

Типові положення про підрозділи по роботі з платниками податків.

№ 626 від 26.12.98 Графік прийому відвідувачів.

Азаров М.Я.

Азаров М. Ідеологія податківців має бути такою: інспектор для платників,
а не навпаки // Консультант, – 2001, № 5, 3 січня.

Алехина И. Имидж и етикет делового человека. – М.., 1996. – 126с.

Баркеро Реберо Х.Д. Связи с общественностью в мире финансов. – М., 1996.

Бекешкіна І.Е. Конфліктологічний підхід до сучасної ситуації в Україні.
– К., 1994.

Біленчук П.Д. Правова деонтологія – К.: АТІКА, 1999. – 320с.

Биркенбия В. Язык интонации, мимики, жестов. – Спб, 1997.

Веникдитова В.И. О деловой этике и такте. – М., 1994.

Вечер Л.С. Секреты делового общения. – Минск, 1996.

Викентьев И.Л. Приемы рекламы и Public Relations. – Спб,1995.

Вольф І. Современный этикет. – М.: Кристина, 1996. – 255 с.

Выходец А.М., Кизилова Э.А. Культура и этика взаимоотношений налоговых
инспекторов с налогоплательщиками – К., 1999.

Гаєвський Б.А. Основи науки управління. – К.: МАУП, 1997. – 112 с.

Гарячі питання на “гарячих лініях”// Консультант, № 8-9, 20 лютого 2001
року, Ст.12

Головаха Н.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания.
– К., 1989.

Гусарев С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. – К.: ВІРА-Р, 1999, 

Діловий етикет. – К. Альтерпрес, 1998. – 320 с.

Добрович Л. Общение: наука и искусство. – М., 1996.

Доти Дороти Паблисити и паблик рилейшнз. – М., 1996.

Дридзе Т.М. Язык и социальная психология. – М., 1980.

Зигерт В., Ланг Л. Руководить без конфликтов. – М., 1990.

Каррас Ч.Л. Искусство ведения переговоров. – М., 1997

Кобликов А.С. Юридическая этика. – М.: Норма-Инфра, 1999. – 168 с.

Коваль А. Ділове спілкування. – К.,1992.

Коваленко В., Савченко О., Зикун Н. Організація діловодства в органах
ДПС. – Ірпінь, 2001.

Корніяка О. Мистецтво гречності – К., 1994.

Королько В.Г. Основи паблік рілейшнз. – Київ, 1997.

Кохтев Н.Н., Розенталь Д.Э. Слово в рекламе. – М.: Экономика, 1978.

Крижанская Ю.С., Третьяков В.П. Грамматика общения. – М., 1990.

Кромптон А. Мастерская рекламного текста. – М., 1995.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020