UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТеорії оподаткування в економічній думці (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділБухгалтерський облік, податки, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7151
Скачало551
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Теорії оподаткування в економічній думці

 

Значення і місце податкових важелів у системі методів державного

регулювання економіки ставить високі вимоги до знань про оподаткування.

У сучасних умовах такі вимоги стрімко зростають, стимулюючи поглиблення

досліджень у цій сфері в більш повному обсязі та в єдності всіх її

сторін. Це передбачає, насамперед, звернення до виникнення і розвитку

наукової думки про податки.

 

Виникнення податків на початковому етапі розвитку людської цивілізації

пов’язане з найпершими людськими потребами, які могли задовільнятися

через усуспільнену діяльність.

 

водопровод ів, влаштування свят і вирішення деяких соціальних питань:

роздача хліба і продуктів найбіднішим прошаркам населення та ін. Але

була і важлива противага оподаткуванню. В Афінах, наприклад, існувала

думка, що податки обмежують свободу, носять на собі тавро рабства, і

деякі громадяни вважали їх принизливими для себе. Вони згодні були

платити добровільні внески, а данину стягати з переможених ворогів, а

також зі своїх союзників.

 

До середини ХVII століття податки вважались необхідним злом, до якого

доводилось вдаватися тимчасово, як виняток, за наявності особливих умов,

при скрутному становищі держави, коли інших способів покриття видатків

не виявлялось. Вважалося, що до них не можна звертатися ні в якому разі,

хіба що всі інші кошти відсутні. Під іншими коштами розумілись домени,

різне мито (у тому числі й судове), казенні підприємства (регалії).

Вважалося, що державі, самодержцю більше личить бути купцем, аніж

тираном.

 

Навіть ще у ХVIIІ столітті деякі англійські теоретики до звичайних,

найбільших доходів держави відносили не податки, а доходи від домен і

лісів, від конфіскації майна, від прав на викинутих китів, заблудлих

тварин, на майно, що залишилось після загибелі кораблів і від нагляду за

душевнохворими.

 

До другої групи вже відносилися так звані екстраординарні доходи –

всілякі податки та мито. Ця ж точка зору панувала в Німеччині ще й на

початку ХІХ століття. Податки тут, зазвичай, стягувались лише у випадку,

коли домен та регалій не вистачало на покриття видатків. І навіть у

кінці ХІХ століття німецькі держави надавали права міським та сільським

общинам вдаватися до оподаткування лише у випадку нестачі інших

надходжень (від майна общини, мита, зборів та допомоги казни).

 

З часом з натуральних повинностей, подарунків самодержцю, мита

розвиваються податки у грошовій формі. Король (той же поміщик, тільки з

найбільшими доменами) живе спочатку повинностями від своїх земель, потім

з володінь васалів, від конфіскацій, проїзду і охорони купців, від

монети, нічийного майна. До цього приєднується допомога феодалів та

населення: допомога натурою, участь у походах, будівництво укріплень,

утримання під час перебування короля та його свити, далі – допомога

грішми. Усе це мало тимчасовий, надзвичайний і добровільний характер,

стягувалось спочатку в силу звичаю.

 

Добровільні дарунки самодержцям в екстрених випадках, у силу звичаю,

поволі стають постійними зборами, але стягуються лише в окремі роки і на

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ