.

Формування прибутку підприємства (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1392 14311
Скачать документ

Реферат на тему:

Формування прибутку підприємства

План

1. Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства

2. Формування прибутку підприємства

Література

1. Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності
підприємства

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це
передусім виробнича категорія, що характеризує відносини, які
складаються в процесі суспільного виробництва.

Поява прибутку безпосередньо пов’язана з появою категорії “витрати
виробництва”. Прибуток – це та частина додаткової вартості продукту, що
реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат
виробництва. Відособлення частини вартості продукції у вигляді витрат
виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.

Додатковий продукт – це вартість, створювана виробниками понад вартість
необхідного продукту. Додатковий продукт властивий усім
суспільно-економічним формаціям і є однією з важливих умов їхнього
успішного розвитку.

Прибуток – це частина додаткової вартості, виробленої і реалізованої,
готової до розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як
втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере
грошової форми.

Отже, об’єктивна основа існування прибутку пов’язана з необхідністю
первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток – це форма прояву
вартості додаткового продукту.

Таким чином, прибуток є об’єктивною економічною категорією. Тому на його
формування впливають об’єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві,
у сфері виробництва й розподілу валового внутрішнього продукту.

Водночас прибуток – це підсумковий показник, результат
фінансово-господарської діяльності підприємств як суб’єктів
господарювання. Тому прибуток відбиває її результати і зазнає впливу
багатьох чинників. Є особливості у формуванні прибутку підприємств
залежно від сфери їхньої діяльності, галузі господарства, форми
власності, розвитку ринкових відносин.

На формування прибутку як фінансового показника роботи підприємства, що
відбивається в бухгалтерському обліку, в офіційній звітності суб’єктів
господарювання, впливає встановлений порядок визначення фінансових
результатів діяльності; обчислення собівартості продукції (робіт,
послуг); загальногосподарських витрат; визначення прибутків (збитків)
від фінансових операцій, іншої діяльності.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають:
результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності;
сфера діяльності; галузь господарства; установлені законодавством умови
обліку фінансових результатів.

Прибуток – це показник, що формується на мікрорівні. Прибуток народного
господарства – це результат діяльності окремих підприємств, галузей
економіки, розвитку окремих сфер, структурних зрушень в економіці, змін
у порядку обліку фінансових результатів.

У таблиці 4.1 наведено дані щодо абсолютної суми отриманого прибутку
(збитку) в різних галузях економіки. Аналіз даних таблиці дає змогу
зробити кілька висновків. Відбувається загальне зниження абсолютної суми
прибутку. Починаючи з 1996 р. збитковим стало сільське господарство, і
ці збитки постійно зростають. У 1998 році збитковими стали торгівля і
громадське харчування. У такій сфері діяльності, як фінанси, кредит і
страхування, протягом 1996-1997 pp. відбувалося зростання абсолютної
суми прибутку, проте в 1998 році його обсяг різко скоротився.. Єдиною
галуззю економіки, де стабільно спостерігається зростання прибутку, є
транспорт і зв’язок.

Зміни в обсягах прибутку підприємств різних галузей економіки за
1995-1998 роки свідчать про складні процеси, що відбуваються в окремих
галузях економіки і пов’язані зі зміною обсягів виробництва й реалізації
продукції (робіт, послуг); зміною ефективності господарювання; розвитком
ринкових відносин; ціноутворенням.

2. Формування прибутку підприємства

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його
прибуток. Протягом тривалого часу загальна сума отриманого підприємством
прибутку визначалась як балансовий прибуток. Найбільш повне, на нашу
думку, визначення балансового прибутку було дано в статистичному
щорічнику України за 1996 рік. “Балансовий прибуток – загальна сума
прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період,
отримана як на території України, так і за її межами, що відображена в
його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт,
послуг), в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв,
що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів,
цінних паперів, валютних цінностей, інших видів фінансових ресурсів та
матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових)
операцій, роялті, а також позареалізаційних операцій”.

Отримання балансового прибутку було пов’язане з кількома напрямками
діяльності підприємства (рис. 4.1).

По-перше, це основна діяльність, її результатом є прибуток від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Як правило, цей прибуток
займав основну питому вагу в складі балансового прибутку. Прибуток від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначався відніманням з
виручки від реалізації суми податку на додану вартість, акцизного збору,
ввізного мита, митних зборів, а також витрат, що включалися в
собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг). Залежно від сфери,
виду діяльності підприємства мали місце деякі особливості формування
цього прибутку, методики його розрахунку.

По-друге, це діяльність, що не є основною для даного підприємства, але
пов’язана з реалізацією матеріальних і нематеріальних цінностей, деяких
послуг, її визначали як прибуток від іншої реалізації.

Прибуток від іншої реалізації міг бути отриманий за реалізації на
сторону продукції підсобних, допоміжних і обслуговуючих виробництв. У
цьому разі прибуток розраховувався так само, як і від реалізації
продукції основної діяльності. Прибуток від реалізації основних фондів
(групи 1), нематеріальних активів розраховувався відніманням від ціни їх
реалізації ПДВ, витрат з реалізації і залишкової їх вартості. Прибуток
від реалізації цінних паперів обчислювався як різниця між ціною їх
реалізації і ціною придбання. При цьому з ціни реалізації виключали
витрати, пов’язані з реалізацією (комісійний збір).

Склад і обсяг прибутку від іншої реалізації міг значно коливатись на
окремих підприємствах і в окремі періоди.

По-третє, це діяльність, пов’язана зі здійсненням фінансових інвестицій.
У результаті підприємства одержують прибуток у вигляді дивідендів на
акції, від вкладання коштів у статутні фонди інших підприємств (прибутки
від володіння корпоративними правами); у вигляді відсотків за державними
цінними паперами, облігаціями підприємств, за депозитними рахунками в
банках. Обсяг цього прибутку і його питома вага в балансовому прибутку
мали тенденцію до зростання, що було обумовлено розвитком ринкової
економіки, фондового ринку.

На обсяг названого прибутку справляв вплив обсяг фінансових інвестицій,
їхнє спрямування і структура, умови оподаткування. Слід зазначити, що з
другого півріччя 1997 р. прибуток, отриманий від володіння
корпоративними правами та державними цінними паперами суб’єктами
господарювання, оподатковується.

d

o

b

d

oe

o

По-четверте, це діяльність, пов’язана з отриманням позареалізаційних
прибутків і виникненням позареалізаційних витрат (збитків) підприємств.

До них включали:

* прибутки і збитки минулих років, що були виявлені у звітному періоді;

* невідшкодовані збитки від надзвичайних ситуацій (стихійних лих, пожеж,
аварій);

* надходження боргів, списаних раніше як безнадійні;

* штрафи, пені, неустойки, що надходили за порушення господарських
договорів суб’єктами господарювання у зв’язку із застосуванням
фінансових санкцій;

* штрафи, отримані за несвоєчасне погашення податкового кредиту з
державного бюджету;

* кредиторська заборгованість між підприємствами недержавної форми
власності, щодо якої минув термін позовної давності;

* дебіторська заборгованість, щодо якої минув термін позовної давності;

* прибуток від завищення цін і тарифів;

* курсова різниця від операцій в іноземній валюті;

* прибуток (збиток) від ліквідації основних засобів;

* вартісна різниця відвантаженої та отриманої частини виконаного
повністю бартерного контракту;

* прибуток (збиток) від спільної діяльності.

Слід звернути увагу, що отримання прибутку суб’єктами господарювання
було пов’язане з діяльністю не тільки на території України, а й за її
межами.

Засоби або майно, отримані підприємством безкоштовно, до складу прибутку
не включалися.

З прийняттям Закону “Про внесення змін і доповнень в Закон України “Про
оподаткування прибутку підприємств”” від 22 травня 1997 року податкові
адміністрації здійснюють контроль за правильністю визначення
оподаткованого прибутку. Установлена методика визначення оподаткованого
прибутку безпосередньо не зв’язана з формуванням прибутку підприємств,
як фінансового результату їхньої діяльності.

Однак послаблення контролю за формуванням прибутку з боку податкових
органів не зменшує значення цього показника для підприємства. Прибуток
залишається джерелом сплати податків, формування фінансових ресурсів
підприємств. Тому формування загального прибутку, його збільшення мають
важливе значення для кожного підприємства – суб’єкта господарської
діяльності. Управління цими процесами займає важливе місце у фінансовому
менеджменті.

З проведенням реформування бухгалтерського обліку і фінансової звітності
в Україні з 2000 р. відповідно до міжнародних стандартів відбуваються
зміни в методиці визначення прибутку підприємств. На рис. 4.2 показано
схему формування прибутку підприємства з урахуванням змін у
бухгалтерському обліку та звітності.

Облік і визначення фінансових результатів – прибутку (збитку)
здійснюється за такими видами діяльності підприємства: звичайна
діяльність, у тому числі операційна, та інша звичайна діяльність;
діяльність, пов’язана з виникненням надзвичайних подій. У свою чергу,
операційна діяльність поділяється на основну та іншу операційну
діяльність.

Література:

Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 р.

Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р.

Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1992 р.

Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 липня 1991 р.

Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20 березня 1991 р.

Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 р.

Закон України “Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 р.

Закон України “Про банкрутство” // Відомості Верховної Ради України. –
1992. – №31.

Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” від 22 травня 1997 р.

Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 р.

Закон України “Про заставу” від 2 жовтня 1992 р.

Закон України “Про приватизаційні папери” від 6 березня 1992 р.

Закон України “Про лізинг” від 16 грудня 1997 р.

Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної
конкуренції у підприємницькій діяльності” // Відомості Верховної Ради
України. – 1992. – №2.

Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”
від 26 червня 1997 р.

Закон України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування” від 26
червня 1997р.

Закон України “Про державний бюджет України на 1999 р.” від 31 грудня
1998 р.

Закон України “Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17
грудня 1999р.

Закон України від 13 лютого 1998 р. “Про внесення змін до Декрету
Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”.

Закон України від 22 лютого 2000 р. “Про внесення змін до Закону України
“Про підприємництво”.

Закон України від 30 червня 1999 р. “Про внесення змін до Закону України
“Про банкрутство”.

Закон України від 20 травня 1999 р. “Про Національний банк України”.

Закон України від 4 листопада 1999 р. “Про запровадження єдиного збору,
який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України”.

Закон України від 20 травня 1999 р. “Про внесення змін до Закону України
“Про оренду державного та комунального майна”.

Закон України від 18 листопада 1999 р. “Про внесення змін до Декрету
Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні” від 16 липня 1999 p. №996-XIV.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з
питань оподаткування” від 2 березня 2000 р.

Закон України “Про Державний бюджет України на 2000 р.” від 17 лютого
2000 р. №1458.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про створення Державного
інноваційного фонду” від 18 лютого 1992 р.

Постанова Кабінету Міністрів України та НБУ від 19.04.94 р. № 279 “Про
нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств
та організацій та джерела їх покриття”.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про
порядок санації державних підприємств” // Зібрання постанов Уряду
України. – 1994. – № 5.

Типове положення по плануванню обліку і калькулюванню собівартості
продукції (робіт, послуг) в промисловості. Затверджено постановою КМУ
26.04.96 p., №473.

Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості
продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Затверджено
постановою КМУ 23.04.96 р. № 452.

Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості
продукції будівельно-монтажних робіт. Затверджено постановою КМУ
9.02.96р. №186.

Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню науково-дослідних
і дослідно-конструкторських робіт. Затверджено постановою КМУ 20.06.96
р. № 830.

Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика
проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану
неплатоспроможних підприємств та організацій // Галицькі контракти. –
1997. – №40.

Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика
інтегральної інвестиційної привабливості підприємств та організацій //
Українська інвестиційна газета. – 1998. -№3.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419 “Про
складання фінансової звітності”.

Постанова Правління Пенсійного фонду України “Про затвердження змін та
доповнень до Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами,
установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове Державне
пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до
Пенсійного фонду України” від 9 січня 2000 р. №1-3.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020