Реферат на тему:
Санація балансу. Зменшення статутного фонду підприємства
Розглянемо тепер комплекс санаційних заходів, спрямованих на
реструктуризацію пасивів підприємства. Ці заходи пов’язані зі зміною
розмірів та структури фінансових джерел формування активів.
Маючи збитки, підприємства, як правило, не заінтересовані показувати їх
у своїй звітності, зокрема в балансі. Особливо це стосується акціонерних
товариств, оскільки їхні баланси публікуються в пресі. За наявності
балансових збитків суб’єктам господарювання дуже важко розраховувати на
залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел, оскільки як для
кредиторів, так і для потенційних інвесторів збиткове підприємство є
непривабливим об’єктом фінансування.
Відтак збиткові підприємства можуть вдатися до санації балансу (чиста
санація). Чиста санація передбачає покриття відображених в балансі
збитків за рахунок власних та прирівняних до них коштів. Згідно із
законодавством України, збитки підприємств можуть списуватися за рахунок
резервних (страхових) фондів , засобів цільового призначення (спеціальні
фонди і цільове фінансування) або за рахунок санаційного прибутку, який
може утворитися за зменшення статутного фонду підприємства. Ліквідність
та платоспроможність підприємства в результаті чистої санації не
поліпшуються, оскільки підприємство не залучає додаткових фінансових
ресурсів.
Санація балансу за рахунок санаційного прибутку доцільна лише тоді, коли
вичерпано інші можливості покриття балансових збитків. Даний
(розрахунковий) прибуток утворюється в результаті зменшення статутного
фонду підприємства. Санаційний прибуток – це прибуток, який виникає
внаслідок викупу підприємством власних корпоративних прав (акцій, паїв)
за курсом, нижчим від номінальної вартості цих прав, або в результаті їх
безкоштовної передачі для анулювання, зниження номінальної вартості або
за одержання безповоротної фінансової допомоги від власників
корпоративних прав, кредиторів та інших заінтересованих у санації
підприємства осіб. Перша складова санаційного прибутку дорівнює різниці
між номінальною вартістю корпоративного права та ціною його викупу
емітентом і витратами, пов’язаними з процедурою викупу прав та зменшення
статутного фонду. Якщо корпоративні права надаються для анулювання
безкоштовно, то санаційний прибуток дорівнюватиме номінальній вартості
наданих для анулювання прав за мінусом витрат, пов’язаних зі зменшенням
статутного капіталу.
Порядок зменшення статутного фонду підприємств. Основні цілі та завдання
зменшення статутного фонду підприємств:
* одержання санаційного прибутку, який спрямовується на покриття
балансових збитків;
* урівноваження (або перевищення) номінальної вартості акцій (паїв) з
їхньою ринковою ціною, оскільки в період фінансової кризи може скластися
ситуація, коли біржова ціна буде суттєво меншою за номінальну вартість
акцій. Залучення засобів через додаткову емісію корпоративних прав у
даному разі неможливе;
* приведення у відповідність величини основних та оборотних засобів
підприємства з розміром його власного капіталу, оскільки з метою
підвищення платоспроможності підприємство може прийняти рішення про
продаж частини свого майна, що й спричинятиметься до такої
невідповідності;
* концентрування статутного капіталу в руках найбільш активних
власників.
У зв’язку з тим, що найпоширенішими формами організації бізнесу в
Україні є акціонерні товариства та товариства з обмеженою
відповідальністю, ми будемо досліджувати механізм зменшення статутного
капіталу підприємства на прикладі саме цих видів господарських
товариств.
Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку затверджене
“Положення про порядок збільшення (зменшення) статутного фонду
акціонерних товариств”. Цим положенням та Законом України “Про
господарські товариства” передбачено два методи зменшення статутного
фонду акціонерного товариства:
1. Зменшення номінальної вартості акцій (деномінація).
2. Зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості. Зменшення
номінальної вартості може здійснюватися об’єднанням кількох акцій в одну
(конверсія). Обсяги зменшення статутного капіталу визначаються рішенням
зборів акціонерів, пайовиків. Рішення загальних зборів товариства про
зміни статутного фонду приймаються більшістю у 3/4 голосів акціонерів,
які беруть участь у зборах (загальні збори визнаються правомочними, якщо
в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства
понад 60 % голосів)1.
Приклад 1.
Статутний фонд підприємства становить 100 000 грн., збитки – 12 000 грн.
Загальними зборами товариства прийнято рішення щодо зменшення статутного
фонду шляхом передачі до анулювання корпоративних прав номінальною
вартістю 11 000 грн. Окрім цього, один з кредиторів частково списав
короткострокову заборгованість підприємства зі сплати процентів за
користування кредитом на суму 2 000 грн.
Якщо не враховувати податкові нюанси, то баланс підприємства в ході
проведення вказаних операцій буде змінюватися таким чином:
Санаційний прибуток в сумі 13 тис. грн.. який утворився внаслідок
зменшення статутного фонду та списання заборгованості, спрямовується на
покриття балансових збитків та на формування резервних фондів.
Законодавством України встановлено чіткий порядок зменшення статутного
фонду підприємств. Нормативне регулювання в цій сфері здійснюється з
метою захисту майнових інтересів кредиторів. Надзвичайно важливим є те,
що рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає
чинності лише з дня внесення цих змін до державного реєстру. Реєстрація
випуску акцій та інформації про емісію акцій у зв’язку зі зменшенням
статутного фонду здійснюється відповідно до Положення про порядок
реєстрації випуску акцій і облігацій підприємств та інформації про
емісію. Зменшення статутного фонду за наявності заперечень кредиторів не
допускається, оскільки в даному разі зменшується капітал, у межах якого
власники підприємства відповідають перед його кредиторами. Зауважимо, що
виконавчі органи підприємства несуть персональну відповідальність за
факт зменшення статутного фонду та повернення внесків власникам у разі
заперечень кредиторів. Рішення зборів засновників не звільняє дирекцію
(правління) від відшкодування збитків кредиторам, оскільки воно набуває
правової сили лише після внесення змін до державного реєстру.
У повідомленні про загальні збори акціонерів з приводу зміни розмірів
статутного фонду обов’язково зазначаються:
а) мотиви, спосіб та мінімальний розмір збільшення або зменшення
статутного фонду;
б) проект змін до статуту, пов’язаних зі змінами розміру статутного
фонду;
в) дані про кількість акцій, що випускаються додатково або вилучаються,
та їхню загальну вартість;
г) відомості про нову номінальну вартість акцій;
д) права акціонерів за додаткового випуску акцій або за їхнього
вилучення;
є) дата початку і закінчення передплати на акції, що додатково
випускаються або вилучаються.
Рішенням акціонерного товариства про зменшення розмірів статутного фонду
об’єднанням акцій, акції, не подані для анулювання, визнаються
недійсними, але не раніше, ніж через шість місяців після повідомлення
про це всіх акціонерів.
?
¶
¶
S†W?WX`ue`th`ObibpcoecfdoaaaaaaaaaaaaaaaaaaaYOOO
&
ій надають свої акції для анулювання безкоштовно, роблячи таким чином
посильний внесок у фінансування санації. За економічним змістом
зменшення статутного фонду з метою покриття балансових збитків
підприємства означає приведення у відповідність розміру номінального
капіталу до його реальної вартості, яка випливає зі стану балансу.
Збитки для власників виникають не в момент зменшення номіналу (чи
анулювання акцій), а тоді, коли підприємство отримало збитки від
фінансово-господарської діяльності.
Санація викупом акцій (придбанням паїв) у власників. Акціонерне
товариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції для
наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або
анулювання. Указані акції мають бути реалізовані або анульовані у строк,
не більший за один рік. Те саме стосується і товариства з обмеженою
відповідальністю щодо придбання ним паїв учасників товариства .
За санації через викуп емітентом корпоративних прав у їхніх держателів
підприємство повинно, без огляду на складний фінансовий стан, мати в
своєму розпорядженні достатньо ліквідних засобів, необхідних для виплати
відшкодування власникам акцій (паїв). Іншою важливою умовою такого
методу санації є те, що для акціонерного товариства, наприклад, викуп
акцій є доцільним лише за курсом, нижчим від номінальної вартості. В
іншому разі санаційний прибуток, який може бути спрямований на покриття
балансових збитків, не створюється, а отже, зменшувати статутний фонд
немає сенсу.
Приклад 2.
Споруду, яка входить до складу основних фондів невиробничого призначення
акціонерного товариства балансовою вартістю 20 000 грн., реалізовано за
30 000 грн. Виручку від реалізації цього об’єкта товариство використало
для придбання власних акцій номінальною вартістю 37 000 грн. (курс 40,62
грн. за одну акцію номінальною вартістю 50 грн.). Власні акції
підприємства відображаються в активі балансу за ціною їх придбання
(податкові аспекти у розрахунках не враховуються). В результаті такої
операції здійснюється перенесення суми з однієї активної статті балансу
на іншу. Безпосередньо після цього придбані акції анулюються (вартість
активів зменшується на 20 000 грн.) з одночасним зменшенням статутного
капіталу на номінальну вартість анульованих акцій (37 000 грн.). Виникає
санаційний прибуток у розмірі різниці між номінальною вартістю
анульованих акцій і курсом їх придбання. Окрім цього, підприємство
отримає прибуток від реалізації основних фондів у сумі 10 000 грн. Цей
прибуток спрямовується безпосередньо на покриття балансових збитків.
Баланс підприємства в процесі проведення санації буде змінюватися так:
За використання такого методу санації підприємство може покрити показані
в балансі збитки, однак його платоспроможність та ліквідність дещо
погіршуються, оскільки для придбання власних корпоративних прав
витрачаються ліквідні засоби.
Література:
Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 р.
Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р.
Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1992 р.
Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” від 18 липня 1991 р.
Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20 березня 1991 р.
Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 р.
Закон України “Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 р.
Закон України “Про банкрутство” // Відомості Верховної Ради України. –
1992. – №31.
Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств” від 22 травня 1997 р.
Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 р.
Закон України “Про заставу” від 2 жовтня 1992 р.
Закон України “Про приватизаційні папери” від 6 березня 1992 р.
Закон України “Про лізинг” від 16 грудня 1997 р.
Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної
конкуренції у підприємницькій діяльності” // Відомості Верховної Ради
України. – 1992. – №2.
Закон України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”
від 26 червня 1997 р.
Закон України “Про збір на обов’язкове соціальне страхування” від 26
червня 1997р.
Закон України “Про державний бюджет України на 1999 р.” від 31 грудня
1998 р.
Закон України “Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17
грудня 1999р.
Закон України від 13 лютого 1998 р. “Про внесення змін до Декрету
Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”.
Закон України від 22 лютого 2000 р. “Про внесення змін до Закону України
“Про підприємництво”.
Закон України від 30 червня 1999 р. “Про внесення змін до Закону України
“Про банкрутство”.
Закон України від 20 травня 1999 р. “Про Національний банк України”.
Закон України від 4 листопада 1999 р. “Про запровадження єдиного збору,
який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України”.
Закон України від 20 травня 1999 р. “Про внесення змін до Закону України
“Про оренду державного та комунального майна”.
Закон України від 18 листопада 1999 р. “Про внесення змін до Декрету
Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”.
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні” від 16 липня 1999 p. №996-XIV.
Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з
питань оподаткування” від 2 березня 2000 р.
Закон України “Про Державний бюджет України на 2000 р.” від 17 лютого
2000 р. №1458.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про створення Державного
інноваційного фонду” від 18 лютого 1992 р.
Постанова Кабінету Міністрів України та НБУ від 19.04.94 р. № 279 “Про
нормативи запасів товарно-матеріальних цінностей державних підприємств
та організацій та джерела їх покриття”.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про
порядок санації державних підприємств” // Зібрання постанов Уряду
України. – 1994. – № 5.
Типове положення по плануванню обліку і калькулюванню собівартості
продукції (робіт, послуг) в промисловості. Затверджено постановою КМУ
26.04.96 p., №473.
Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості
продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Затверджено
постановою КМУ 23.04.96 р. № 452.
Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості
продукції будівельно-монтажних робіт. Затверджено постановою КМУ
9.02.96р. №186.
Типове положення по плануванню, обліку і калькулюванню науково-дослідних
і дослідно-конструкторських робіт. Затверджено постановою КМУ 20.06.96
р. № 830.
Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика
проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану
неплатоспроможних підприємств та організацій // Галицькі контракти. –
1997. – №40.
Агентство з питань запобігання банкрутству підприємств. Методика
інтегральної інвестиційної привабливості підприємств та організацій //
Українська інвестиційна газета. – 1998. -№3.
Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. №419 “Про
складання фінансової звітності”.
Постанова Правління Пенсійного фонду України “Про затвердження змін та
доповнень до Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами,
установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове Державне
пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до
Пенсійного фонду України” від 9 січня 2000 р. №1-3.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
