.

Облікові регістри, техніка і форми бухгалтерського обліку (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
1078 12762
Скачать документ

Курсова робота

на тему:

Облікові регістри, техніка і форми бухгалтерського обліку

Зміст

Теоретична
частина………………………………………………………..
…………………….3

План…………………………………………………………..
…………………………………………..4

Вступ………………………………………………………….
…………………………………………..5

Облікові
регістри……………………………………………………….
……….8

Форми облікових
регістрів………………………………………………………
…………….12

Техніка облікової
реєстрації……………………………………………………..
……………15

Форми бухгалтерського
обліку…………………………………………………………
……20

а) Меморіально-ордерна форма бухгалтерського
обліку………………………20

б) Форма бухгалтерського обліку
Журнал-головна………………………………22

в) Діалогово-автоматизована (комп’ютерна) форма бухгалтерського
обліку…………………………………………………………
…………………………………………23

Помилки в бухгалтерських записах, способи їх виявлення і виправлення.27

Висновок……………………………………………………….
………………………30

Додатки………………………………………………………..
……………………………………….31

Список використаної
літератури……………………………………………………..
…….34

Розрахунково-таблична
частина………………………………………………………..
.35

Завдання……………………………………………………….
……………………………………….36

Вихідні дані:

Залишки по рахунках бухгалтерського обліку на 1.06.2007
р……………37

Реєстр Господарських операцій за червень 2007 р…38

Оборотньо-сальдова
відомість………………………………………………………
……….44

Баланс…………………………………………………………
………………………………………..45

Звіт про фінансовий стан
підприємства………………………………………………….46

Теоретична

Частина

План

Вступ

Облікові регістри

Форми облікових регістрів

Техніка облікової реєстрації

Форми бухгалтерського обліку

а) Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку

б) Форма бухгалтерського обліку Журнал-головна

в) Діалогово-автоматизована (комп’ютерна) форма бухгалтерського обліку

Помилки в бухгалтерських записах, способи їх виявлення і виправлення

Висновок

Вступ

Щоб стати бухгалтером потрібно не тільки добре рахувати, але й вільно
орієнтуватися у різноманітних змінах, які відбуваються в обліку та
звітності в Україні. Коли людина орієнтується як в деталях, так і в
загальних процесах, які відбуваються в бухгалтерському обліку на різних
рівнях його проведення, тоді лише її можна назвати спавжнім
бухгалтером-спеціалістом.

Сучасний етап розвитку економіки в Україні було визнано як перехідний
період становлення нової моделі господарчої системи, заснованої на
ринкових відносинах.

У країнах в розвинутою ринковою економікою фінансовий облік виконує дві
основні функції:

– вимірює і відображає фінансовий результат;

– відображає фінансовий стан підприємства: його активи, зобов’язання та
власний капітал.

Практика бухгалтерського обліку в таких країнах побудовано на
загальноприйнятих принципах бухгалтерського обліку і міжнародних
стандартах обліку і звітності. Вона спрямована на:

– об’єктивне визначення й відображення фінансового результатудіяльності
та фінансового стану;

– відображення ринкових ризиків;

– урахування впливу ринку на діяльність.

У міжнародних економічних відносинах бухгалтерський облік розглядають як
мову бізнесу, інструмент ділових стосунків. Тому інтеграція вітчизняних
банків у світову банківську систему потребує відображення фінансового
стану відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Неспроможність банку надавати фінансову інформацію згідно з міжнародними
стандартами бухгалтерського обліку реальним чи потенційним партнерам
гальмує відкриття кредитних ліній, а також унеможливлює залучення такого
банку в довгострокові ділові відносини. Отже, до 1998 року українським
банкам необхідно було залучати міжнаробні аудиторські фірми для
складання річних звітів згідно з міжнародними стандартами, що
потребувало значних коштів.

Можна з усією відповідальністю стверджувати, що в умовах ринкової
економіки без переходу на нову методологію обліку, звітності та контролю
бухгалтерський облік стає гальмом у развитку ринкових відносин,
зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання, залучення
іноземних інвестицій в економіку України та ін.

Таким чином, ситуація що об’єктивно склалася, зумовила закономірну
необхідність проведення в Україні масштабної реформи в галузі
бухгалтерського обліку і цілому та в банківській системі зокрема.

Концепція побудови фінансового обліку повинна знайти своє втілення в
Законі про бухгалтерський облік. Тільки після прийняття цього Закону
можуть бути затверджені нові національні стандарти бухгалтерського
обліку, адекватні потребам ринкової економіки.

Реформа обліку і звітності в цей перехідний період повинна відобразити
еволюційний процес трансформації однієї облікової системи в іншу і
водночас забезпечити стабільність облікової політики. Це покликано
підвищити довіру інвесторів до нашої держави.

Національні системи обліку та звітності мають певні відмінності, які
зумовлені політичними та економічими факторами. Перш за все це
виявляється у різниці підходів до відображення активів, обліку доходів
та витрат, способів визначення фінансових результатів. Незіставленість
фінансових звітів, складність їх розуміння з боку іноземних інвесторів і
кредиторів гальмує розвиток процесів інтеграції економік, міжнародного
бізнесу. У світовій практиці це призвело до необхідності уніфікації та
стандартизації обліку, який є засобом міжнародного ділового спілкування,
тобто мовою бізнесу.

Уніфікація – це процес зменшення відмінностей між національними
бухгалтерськими та господарчими системами і підвищення рівня постійності
та порявняльності фінансових звітів. Мета уніфікації – усунення перешкод
у переміщенні капіталів на міжнародних фінансових ринках та розумінні
фінансових звітів.

Постійність означає використання одних і тих самих правил
бухгалтерського обліку в усіх звітних періодах та для всіх однорідних і
аналогічних операцій.

Порівняльність дає можливість проаналізувати та зіставити фінансові
звіти без істотних коригувань і перерахунків.

В основу національних систем обліку покладено принципи бухгалтерського
обліку та стандарти, які регламентують правила здійснення бухгалтерських
процедур.

Узагальнення підходів, що розроблені школами бухгалтерського обліку
Італії, Франції, Ірландії, Сполучених Штатів Америки, дозволило
сформолювати базову концепцію, методологію обліку, або, іншими словами,
загальноприйняті в світовій практиці принципи бухгалтерського обліку.

Застосування міжнародних принципів дає можливість складати фінансову
звітність, яка в достатній мірі відтворює достовірну та чітку картину
економіко-фінансової діяльності підприємства, у тому числі комерційного
банку.

1. Облікові регістри, їх класифікація

Господарські операції, оформлені відповідними документами, для одержання
узагальненої інформації про наявність і зміни майна підприємства,
господарські процеси і фінансові результати діяльності підлягають
групуванню і відображенню в певному порядку в облікових регістрах.

Облікові регістри – це носії інформації спеціального формату і будови
(паперові, машинні), призначені для реєстрації, групування й
узагальнення господарських операцій, оформлених відповідними первинними
документами.

Записи господарських операцій в регістрах називаються обліковою
реєстрацією.

Інформація, що міститься в облікових регістрах, використовується для
оперативного керівництва, економічного аналізу господарської діяльності
окремих ланок і підприємств в цілому, а також для складання звітності.
Тому своєчасне і правильне відображення господарських операцій в
облікових регістрах – одна із обов’язкових умов якості й оперативності
обліку.

За зовнішнім виглядом облікові регістри поділяються на книги, картки,
окремі листки. В бухгалтерських книгах окремі листки міцно переплетеш
(зброшуровані). Сторінки книги до початку записів обов’язково нумерують.
На звороті останньої сторінки за підписом головного бухгалтера вказують
загальну кількість сторінок у книзі. У деяких книгах (наприклад, Касова
книга) сторінки не тільки нумерують, а й прошнуровують шпагатом і
скріплюють сургучною або мастичною печаткою. На обкладинці книги
зазначають назву підприємства або організації і назву цієї книги, а
також рік, на який її заведено.

Для кожного окремого рахунка (синтетичного, аналітичного) у книзі
відводять певну кількість сторінок залежно від передбачуваного обсягу
записів. Щоб легше було знайти певний рахунок, у книзі наводять зміст, у
якому зазначають номери сторінок.

Основною перевагою ведення обліку у книгах є надійність зберігання
облікових записів. Тому книги використовують на тих ділянках обліку, де
потрібен посилений контроль за зберіганням облікових записів. Так, облік
коштів у касі підприємства при всіх формах обліку ведуть у Касовій
книзі. Проте книги мають суттєві недоліки, які обмежують їх застосування
в обліку. Зокрема, облік у книгах більш громіздкий, ніж в інших
регістрах, що утруднює поділ праці облікових працівників і
автоматизоване опрацювання облікової інформації; при великому обсязі
книги неможливо швидко знайти рахунки, розміщені у книзі, що знижує
продуктивність праці облікових працівників; у книгах залишається значна
кількість невикористаних аркушів, що зумовлює їх неекономічність.

Зручнішими для обліку є картки і окремі листки. Картки виготовляють з
цупкого паперу або тонкого картону спеціальної форми, стандартних
розмірів, їх широко використовують в аналітичному обліку, наприклад для
пооб’єктного обліку основних засобів, позамовного обліку затрат на
виробництво, сортового обліку матеріальних цінностей на складах та ін.
Картки зберігають у спеціальних ящиках – картотеках, де їх
систематизують в певному порядку. Для забезпечення збереження картки при
відкритті реєструють у спеціальному реєстрі. Кожній картці надається
порядковий номер. Картотеки закріплюють за певними обліковими
працівниками, які відповідають за їх зберігання і правильність записів у
них.

Окремі листки від карток відрізняються тим, що виготовляються з менш
цупкого паперу, більшого формату і зберігаються в папках (реєстраторах),
з яких легко виймаються для облікових записів. Використовуються окремі
листки для ведення журналів-ордерів, допоміжних відомостей, складання
машинограм.

Перевага карток і окремих листків полягає в можливості будь-якого
групування для одержання необхідної інформації, використовувати при
механізації обліку на сучасних електронних обчислювальних машинах, що
забезпечує підвищення продуктивності праці облікових працівників і
оперативності обліку.

За характером записів облікові регістри поділяють на хронологічні,
систематичні і комбіновані.

У хронологічні облікові регістри господарські операції записують в
календарній послідовності їх здійснення й оформлення. Хронологічний
облік забезпечує контроль за збереженням документів, що надходять до
бухгалтерії, повнотою і правильністю бухгалтерських записів. Прикладом
регістру хронологічного обліку є реєстраційний журнал операцій, у якому
зазначають номер запису, дату, суму операції, а часто – і кореспондуючі
рахунки. Підсумок записів у журналі використовують для перевірки повноти
і правильності систематичного обліку на рахунках (шляхом порівняння його
підсумку з підсумками оборотів по дебету і кредиту синтетичних
рахунків).

Систематичні облікові регістри призначені для групування
(систематизації) однорідних за економічним змістом господарських
операцій на рахунках бухгалтерського обліку, До них належить будь-який
регістр, у якому записи ведуть на рахунках синтетичного або аналітичного
обліку (наприклад, Головна книга, картки пооб’єктного обліку основних
засобів, складського обліку матеріалів та ін.).

У комбінованих облікових регістрах хронологічні і систематичні записи
ведуть одночасно. Прикладом комбінованого регістру синтетичного обліку є
книга Журнал-головна, яка поєднує реєстраційний журнал (хронологічний
облік) і головну книгу (систематичний облік); журнали-ордери і допоміжні
відомості, які використовуються при журнально-ордерній формі
бухгалтерського обліку, машинограми (див. гл. 8.4).

За обсягом змісту записів облікові регістри поділяють на регістри
синтетичного, аналітичного обліку і комбіновані.

Регістри синтетичного обліку призначені для відображення економічно
однорідних господарських засобів на синтетичних рахунках у грошовому
вимірнику, з зазначенням дати, номера і суми бухгалтерського запису, як
правило, без пояснювального тексту. Записи у ці регістри здійснюють на
підставі первинних або згрупованих (у накопичувальних або групувальних
відомостях) документів. Регістри синтетичного обліку бувають
хронологічні (реєстраційний журнал), систематичні (головна книга) і
комбіновані (книга Журнал-головна, журнали-ордери).

Регістри аналітичного обліку призначені для відображення господарських
операцій на окремих аналітичних рахунках, що деталізують зміст
показників відповідного синтетичного рахунка. За допомогою цих регістрів
забезпечується контроль за наявністю і змінами кожного виду
господарських засобів, їх джерел, розрахунками з кожним дебітором і
кредитором та ін. Записи в регістри аналітичного обліку роблять більш
детально, дають пояснювальний текст, у якому розкривають зміст операції,
вказують натуральні і трудові вимірники по відображуваній операції.

Комбіновані облікові регістри призначені для одночасного здійснення
синтетичного й аналітичного обліку. Органічне поєднання в одному
регістрі аналітичного обліку із синтетичним є характерною особливістю
сучасної техніки ведення обліку. Комбіновані регістри забезпечують
можливість відображати відповідні об’єкти в аналітичному обліку й
одночасно одержувати узагальнені синтетичні показники. Крім того,
відпадає необхідність в порівнянні записів на аналітичних і синтетичних
рахунках: у такому регістрі підсумки записів на аналітичних рахунках
служать підставою для бухгалтерських записів на синтетичних рахунках або
замінюють їх. Прикладом такого комбінованого регістру є журнал-ордер до
кредиту рахунка “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”, в якому
протягом місяця реєструють розрахунково-платіжні документи кожного
постачальника за одержані матеріальні цінності і надані послуги і
роблять відмітки про оплату їх . Записи роблять в розрізі кореспондуючих
рахунків. Місячні підсумки цього журналу-ордера дають узагальнені
(синтетичні) показники по кредиту рахунка “Розрахунки з постачальниками
і підрядчиками”. Аналогічно побудовано також журнал-ордер з обліку
розрахунків з підзвітними особами

2. Форми облікових регістрів

Залежно від змісту обліковуваних операцій регістри бухгалтерського
обліку мають різну будову (форму). Найчастіше в практиці обліку
використовують регістри двосторонньої, односторонньої, багатографної і
шахової форм.

Двосторонні облікові регістри складаються з двох однакових частин, ліва
з яких призначена для дебетових записів, права – для кредитових.
Двостороння будова регістрів характерна, переважно, для бухгалтерських
книг (наприклад, головна книга). Регістри двосторонньої форми доцільно
використовувати тоді, коли кількість дебетових і кредитових записів
приблизно однакова. В протилежному випадку сторона рахунка, на якій
менше записів, буде недостатньо використана.

В односторонніх регістрах графи для дебетових і кредитових записів
розміщені поряд – на правій стороні регістру, а графи для запису дати,
номера, змісту операції – зліва, які є загальними як для дебетових, так
і для кредитових записів.

Залежно від змісту обліковуваних операцій односторонні регістри
поділяються на контокорентні, кількісно-сумового і кількісно-сортового
обліку.

Контокорентні регістри використовують для аналітичного обліку операцій
по розрахункових та інших рахунках, записи на яких здійснюють тільки у
грошовому вимірнику.

Кількісно-сумові регістри використовують для обліку матеріальних
цінностей, рух яких обліковують у натуральних і грошовому вимірниках
(наприклад, картки кількісно-сумового обліку матеріалів, палива та ін.).

Регістри кількісно-сортового обліку застосовуються для сортового обліку
товарно-матеріальних цінностей на складах підприємств і організацій.

Багатографні регістри характеризуються тим, що одна їх графа (переважно
дебетова) поділяється на кілька граф. Вони використовуються для
аналітичного обліку по рахунках, суми яких групуються за певними
показниками (наприклад, для обліку виробничих затрат за статтями
калькуляції).

(Таблиця 2.1. Класифікаця облікових регістрів)

Шахові облікові регістри побудовані так, щоб кожна записана сума
характеризувала дві ознаки: рахунок, який дебетується, і рахунок, який
кредитується; вид витрат і місце їх здійснення тощо. У цих регістрах
сума господарської операції записується тільки один раз і відображається
одночасно на дебеті і кредиті кореспондуючих рахунків, що забезпечує не
тільки скорочення Облікових записів, а й їх наочність. Шахова будова
облікових регістрів широко використовується при зведеннях і групуваннях
облікових записів за певний період, а також при журнально-ордерній формі
бухгалтерського обліку.

Крім розглянутих, у бухгалтерському обліку використовуються й інші
облікові регістри залежно від змісту здійснюваних операцій. Розглянуту
класифікацію облікових регістрів можна узагальнити за схемою 2.1.
Класифікація облікових регістрів.

3. Техніка облікової реєстрації

Порядок запису господарських операцій в облікових регістрах
регламентується Положенням про документальне забезпечення записів у
бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24
травня 1995 р. № 88. Відповідно до цього Положення господарські операції
в облікові регістри записують тільки на підставі належно оформлених і
опрацьованих документів чорнилом темного кольору або пастою кулькових
ручок, засобами механізації або іншими засобами, які б забезпечували
збереження цих записів протягом тривалого часу і застерігали б внесення
несанкціонованих і непомітних виправлень.

Підприємства й організації, які складають облікові регістри на
машинозчитувальних носіях, повинні забезпечити їх відтворення у зручному
для читання вигляді. Відповідальність за правильність реєстрації
інформації в облікових регістрах несуть особи, які склали і підписали
їх. Перенесення інформації із первинних документів в облікові регістри
повинно здійснюватися в міру надходження документів до місця опрацювання
(бухгалтерія, обчислювальна установка), проте не пізніше строку, який
забезпечував би своєчасну виплату заробітної плати, складання
бухгалтерської та статистичної звітності, декларацій і розрахунків.
Записи господарських операцій в облікові регістри повинні бути чіткими і
зрозумілими. Підчистки і незастережні виправлення, пропуски рядків і
приписки між рядками не дозволяються.

Порядок ведення облікових регістрів працівниками бухгалтерії і
обчислювальних установок визначає головний бухгалтер. Він встановлює
службові обов’язки кожного працівника і відповідальність за їх
виконання.

Записи в облікові регістри можуть бути прості і копіювальні.

Простими називають записи, які здійснюються тільки в одному примірнику
(регістрі).

Копіювальні записи застосовують у тому випадку, коли треба мати копію
запису. Такі записи роблять за допомогою копіювального паперу.

Так, при веденні Касової книги другий примірник використовується як звіт
касира. Застосування копіювальних записів виключає можливість помилок,
які могли б бути допущені при повторному переписуванні, окрім того
сприяє економії часу на ведення обліку. Копіювальні записи можуть
вестись і на обчислювальних установках.

Порядок відображення господарських операцій в облікових регістрах
залежить від форми бухгалтерського обліку, що застосовується на
підприємстві.

При певних формах бухгалтерського обліку (наприклад,
меморіально-ордерній) операції спочатку відображають у регістрах
синтетичного обліку, а потім – аналітичного. Проте в сучасних умовах
поширений інший порядок: поточний облік операцій здійснюють переважно у
комбінованих регістрах хронологічного і систематичного обліку, а на
окремих ділянках – також синтетичного й аналітичного обліку (наприклад,
журнали-ордери по розрахунках з постачальниками і підрядчиками, з
підзвітними особами тощо). Про відображення господарських операцій в
облікові регістри на документах роблять відповідну відмітку, що має
велике значення для наступної перевірки правильності записів.

Наприкінці кожного місяця в облікових регістрах по кожному рахунку
підраховують обороти по дебету і кредиту і визначають залишки на 1-ше
число наступного за звітним місяця. Цей завершальний цикл облікових
робіт потрібний для перевірки правильності облікових записів, а також
для одержання інформації, необхідної для складання звітності.

Способи перевірки правильності облікових записів, що використовуються в
практиці, грунтуються, як правило, на системі взаємозв’язків і
взаємоконтролю даних облікових регістрів. Зокрема, в регістрах шахової
форми загальний підсумок граф по горизонталі повинен збігатися з
підсумком граф по вертикалі. Загальний підсумок оборотів по синтетичних
рахунках за звітний місяць, показаних в оборотній відомості, має
збігатися з підсумком реєстраційного журналу. Взаємозвірка правильності
записів на синтетичних і аналітичних рахунках забезпечується за
допомогою оборотних або сальдових відомостей.

При поєднанні по окремих рахунках синтетичного й аналітичного обліку в
одному обліковому регістрі така звірка не потрібна, оскільки підсумок
аналітичних рахунків у ньому є одночасно підсумком записів на
відповідному синтетичному рахунку.

Підсумки оборотів за місяць в облікових регістрах записують у спеціально
відведеному для цього рядку або на першому вільному рядку після запису
останньої операції. У тих регістрах, де це потрібно, виводять залишки
(сальдо) на рахунках на 1-ше число наступного за звітним місяця. На
підставі цих залишків складають баланс та інші форми звітності.

Основними напрямками удосконалення облікової інформації є: об’єднання в
одному обліковому регістрі хронологічного і систематичного обліку, а по
окремих рахунках – також синтетичного й аналітичного обліку;
застосування позиційного (лінійного) і шахового запису в облікові
регістри; використання систем накопичувальних і групувальних документів
для одержання узагальнених показників по групі однорідних документів і
скорочення їх подальшої реєстрації; максимальне впровадження сучасної
обчислювальної техніки для опрацювання облікової інформації.

4. Форми бухгалтерського обліку

Однією з важливих передумов раціональної організації обліку є
застосування найбільш ефективної форми бухгалтерського обліку, його
технічної оснащеності.

Під формою бухгалтерського обліку розуміють певну систему
взаємопов’язаних між: собою облікових регістрів встановленої форми і
змісту, що зумовлює послідовність і способи облікових записів.

Основними відмітними ознаками, що визначають особливості окремих форм
бухгалтерського обліку, є: зовнішній вигляд і будова облікових
регістрів, взаємозв’язок регістрів синтетичного й аналітичного обліку,
послідовність і техніка облікової реєстрації.

Форми бухгалтерського обліку постійно удосконалюються. Це зумовлено
загальним розвитком народного господарства, ускладненням економічних
відносин, зростанням обсягу інформації, що підлягає обліку,
удосконаленням практики самого обліку, а також впровадженням
високопродуктивної обчислювальної техніки для механізації й
автоматизації обчислювальних робіт. Прогресивною вважається така форма
обліку, яка на основі впровадження обчислювальної техніки забезпечує
своєчасне одержання якісної інформації, необхідної для управління, а
також системи показників звітності – при мінімальних затратах праці і
засобів на ведення обліку.

Сучасними формами бухгалтерського обліку, що застосовуються на
підприємствах і в організаціях України, є: меморіально-ордерна
(контрольно-шахова), Журнал-головна, журнально-ордерна, автоматизована
(комп’ютерна), спрощена форма обліку.

а) Меморіально-ордерна (контрольно-шахова) форма бухгалтерського обліку
характеризується застосуванням книг для ведення синтетичного обліку і
карток – для аналітичного. Порядок облікової реєстрації господарських
операцій при меморіально-ордерній формі такий. На підставі оформлених і
перевірених документів (первинних або згрупованих) складають меморіальні
ордери. В них роблять посилання на документ, що служить підставою для
записів (або коротко викладається зміст запису), його номер і дата
складання, вказуються кореспондуючі рахунки по даній операції і суми. Це
допомагає упорядкуванню облікових записів. Меморіальний ордер має таку
форму (додаток 5.1)

Меморіальні ордери складають на окремих бланках або на самому документі,
якщо на ньому відтворена (друкарським або іншим способом) форма ордера.
Меморіальні ордери реєструють у хронологічному регістрі синтетичного
обліку – Реєстраційному журналі. Нумерацію меморіальних ордерів
щомісячно починають з першого номера.

Реєстраційний журнал призначений для забезпечення збереження
меморіальних ордерів, а також для наступної перевірки повноти і
правильності записів господарських операцій в системі рахунків. Цю
перевірку здійснюють шляхом звірки місячних підсумків реєстраційного
журналу з підсумками оборотів по дебету і кредиту синтетичних рахунків в
оборотній відомості.

Після реєстрації дані меморіальних ордерів записують у Головну книгу,
яка є систематичним регістром синтетичного обліку. Рахунки у Головній
книзі будують за шаховим принципом у вигляді двосторонніх багатографних
таблиць, окремі графи яких призначені для запису операцій у розрізі
кореспондуючих рахунків.Така будова Головної книги полегшує контроль
кореспондуючих рахунків, дає змогу аналізувати обороти за даними
рахунків синтетичного обліку. Тому Головну книгу часто називають
контрольною відомістю, а саму форму бухгалтерського обліку –
контрольно-шаховою.

У Головну книгу записують дату і номер меморіального ордера, а також
суми оборотів по дебету і кредиту рахунка в розрізі кореспондуючих
рахунків. Приклад запису господарських операцій на рахунку Головної
книги наведено на додатку 5.2.

З наведеного прикладу видно, що кожний запис на дебеті рахунка Головної
книги одночасно показує кореспондуючий рахунок по кредиту і, навпаки,
запис на кредиті рахунка – кореспондуючий рахунок по дебету. Тому кожний
запис у Головну книгу роблять двічі: один раз на дебеті, другий раз – на
кредиті відповідних рахунків. Після закінчення місяця по кожному рахунку
підраховують обороти по дебету і кредиту, визначають залишки і складають
оборотну відомість. При цьому будова Головної книги дозволяє складати
оборотну відомість по синтетичних рахунках не тільки простої, а й
шахової форми.

Аналітичний облік при меморіально-ордерній формі ведуть, як правило, на
картках, а касових операцій – у Касовій книзі. Записи в регістри
аналітичного обліку роблять із первинних документів, доданих до
меморіального ордера. Після закінчення місяця підраховують підсумки і
складають оборотні (або сальдові) відомості по рахунках аналітичного
обліку. Дані цих відомостей звіряють з оборотами і залишками відповідних
синтетичних рахунків. Цим досягається взаємна перевірка достовірності
записів на рахунках синтетичного й аналітичного обліку. Після звірки
записів за даними рахунків складають баланс та інші форми звітності.

Схема меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку наведена в
таблиці 5.1.

Меморіально-ордерна форма обліку свого часу відповідала вимогам,
поставленим до бухгалтерського обліку. Поєднання синтетичного обліку у
книгах з аналітичним обліком на картках дає змогу використати їх
переваги. Використання меморіальних ордерів сприяє упорядкуванню
систематичного обліку, а перевірка дебетових і кредитових оборотів по
рахунках Головної книги з оборотом реєстраційного журналу дає можливість
встановити повноту і правильність записів і усунути помилки (якщо вони
мали місце).

Проте, при певних перевагах, меморіально-ордерна форма має суттєві
недоліки, а саме:

J

o

&

&

Додаток 5.1 Меморіальний ордер за _____________200__р. Підстава (посилання на документ або зміст запису) На дебет рахунка На кредит рахунка Сума грн. Платіжна відомість №12 на виплату заробітної плати 661 30 82000 Бухгалтер _____________________ ______________________р. (Підпис) (Дата) Додаток 5.2 Головна книга рахунок 31 «Поточний рахунок Дебет Кредит Дата № меморіального ордера Кредит рахунків Дата № меморіального ордера Дебет рахунків 70 30 63 і т. д. Разом 30 63 64 60 і т. д. Разом Сальдо на 01.01 - - - - 05. 01 2 34400 50000 7500 10000 ... 150000 03. 01 1 923000 14700 20000 ... 184000 ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... Оборот 995000 36200 50000 ... 1723000 Оборот 68800 90000 15000 30000 ... 949000 Сальдо на 01. 02 934000 Додаток 5.3 Книга Журнал-головна Проводка Зміст запису Сума обороту Рах. 20 "Виробничі запаси" Рах. 30 "Каса" Рах. 31 "Рахунки в банках" Рах. 63 "Розрахунки з постачальниками" і т. д. Дата №     Дт Кт Дт Кт Дт Кт Дт Кт Дт Кт     Сальдо на 01.12. 92 865 6 300 - 1 800 - 47 500 - - 15 000     05.12. 1 Одержано з поточного рахунка по чеку № 258 6 352 - - 6 352 - - 6 352 - - - - 09.12. 2 Оприбутковано матеріали по рахунку-фактурі №847 20 500 20 500 - - - - - - 20 500 - - 10.12. 3 Виписка банку № 361 15 000           15 000 15 000   - - 11.12. 4 Видатковий касовий ордер №73 і виписка банку №362 1 800 - - - 1 800 1 800 - - - - - 15.12. 5 Оприбутковано матеріали по рахунку-фактурі № 942 9 754 9 754 - - - - - - 9 754 - -     і т. д. ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... Оборот 138 906 30 254 - 6 352 1 800 1 800 15 000 15 000 30 254 ... ... Сальдо на 01.01.200_ р. 107 207 36 554 - 6 352 - 27 942 - - 30 254 ... ... грудень 200_ р. Список використаної літератури Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” Білуха М. Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник – К., 2000 р. Швець В. Г. Теорія бухгалтерського обліку. Навчальний посібник. Київ “Знання – Прес”, 2003 р. Грабова Н. М. Теорія бухгалтерського обліку. Навчальний посібник. Київ “А. С. К.” 2003 р. Розрахунково – Таблична Частина Завдання За наведеними операціями скласти жернал господарських операцій за червень 2007 р. Здійснити небхідні розрахунки по операціях та скласти бухгалтерські проведення За даними синтетичних рахунків скласти оборотньо – сальдову відомість за червень 2007 р. Скласти Баланс підприємства на початок та кінець звітнього періоду Скласти Звіт про фінансовий результат на кінець червня 2007 р. Вихідні дані Залишки по рахунках бухгалтерського обліку на 1.06.2007 р. № п/п Активи, зобов'язання та власний капітал підприємства Сума 1. Основні засоби по первісній вартості 140 000 2. Знос основних засобів (35 000) 3. Нематеріальні активи 4 740 4. Знос нематеріальних активів (600) 5. Виробничі запаси 20 000 6. Поточний рахунок в національній валюті 11 000 7. Каса в національній валюті 60 8. Залишок невикористаних сум у підзвітніх осіб 40 9. Заборгованість підприємства по нарахованих дивідендах інвесторам 400 10. Заборгованість постачальнику за виробничі запаси 3 100 11. Зоборгованість по короткостроковому кредиту 2 500 12. Статутний капітал 116 540 13. Резервний капітал 12 100 14. Нарахована заробітня плата 5 600 Реєстр Господарських операцій за червень 2007 р. № п/п Зміст господарських операцій Дт Кт Сума часткова загальна 1 2 3 4 5 6 1 Надійшли на склад від постачальника матеріали, втому числі ПДВ Примітка: в кількості, кг – 260 по ціні – 5,4 201 641 631 631 1 170 234 1 404 2 Надійшов на підприємство рахунок транспортної організації за перевезення матеріалів, включаючи ПДВ 201 641 631 631 155 31 186 3 Нарахована заробітня плата експедитору за час супроводження придбаних матеріалів під час перевезення 201 66 10 10 4 Здійснені нарахування на заробітню плату експедитора згідно чинного законодавства, зокрема: А) у Пенсійний фонд - 34% Б) у фонд Соціального Страхування по тимчасовій втраті працездатності – 2% В) у фонд Соціального Страхування по безробіттю – 0,5% Г) у фонд Соціального Страхування від нещасного випадку – 0,88% 201 201 201 201 201 65 651 652 653 654 3.4 0.2 0.05 0.08 3.73 5 Відображені витрати з розвантаження придбаних матеріалів здійснені сторонньою особою, включаючи ПДВ 201 641 631 631 21.25 4.25 25.5 6 Відпущено на виготовлення продукції придбані матеріали (вартість визначити) Примітка: в к-сті, кг – 250 к-сть продукції що виготовляється, шт. – 1000 23 201 1 307.67 1 307.67 7 Нараховано заробіткю плату робітникам за виготовлення продукції 23 66 1 127 1 127 8 Здійснені нарахування на заробітню плату робітників за виготовлення продукції відповідно до чинного законодавства: А) у Пенсійний фонд - 34% Б) у фонд Соціального Страхування по тимчасовій втраті працездатності – 2% В) у фонд Соціального Страхування по безробіттю – 0,5% Г) у фонд Соціального Страхування від нещасного випадку – 0,88% 23 23 23 23 23 65 651 652 653 654 383.18 22.54 5.63 9.91 421.26 9 Нараховано амортизація загально-виробничого обладнання 91 131 160 160 10 Списано виробничі запаси на загально-виробничі потреби 91 201 20 20 11 Нараховано заробітню плату цеховому персоналу 91 66 100 100 12 Здійснені нарахування на заробітню плату цехового персоналу відповідно до чинного законодавства: А) у Пенсійний фонд - 34% Б) у фонд Соціального Страхування по тимчасовій втраті працездатності – 2% В) у фонд Соціального Страхування по безробіттю – 0,5% Г) у фонд Соціального Страхування від нещасного випадку – 0,88% 91 91 91 91 91 65 651 652 653 654 34 2 0.5 0.88 37.38 1 2 3 4 5 6 13 Нараховано Енергозбуту за використання енергію на загально-виробничі потреби, включаючи ПДВ 91 641 631 631 72.5 14.5 87 14 Нараховано в міскводоканал за воду використану на загально-виробничі потреби, включаючи ПДВ 91 641 631 631 30 6 36 15 Списано загально-виробничі витрати на витрати виробництва 23 91 419.88 419.88 16 Нараховано знос основних засобів адміністративного призначення 92 131 95 95 17 Нараховано Енергозбуту за використання енергію на адміністративні потреби, включаючи ПДВ 92 641 631 631 15.5 3.1 18.6 18 Нараховано заробітню плату адміністративному персоналу підприємства 92 66 110 110 19 Здійснені нарахування на заробітню плату адміністративного персоналу відповідно до чинного законодавства: А) у Пенсійний фонд - 34% Б) у фонд Соціального Страхування по тимчасовій втраті працездатності – 2% В) у фонд Соціального Страхування по безробіттю – 0,5% Г) у фонд Соціального Страхування від нещасного випадку – 0,88% 92 92 92 92 92 65 651 652 653 654 34.4 2.2 0.55 0.96 41.11 20 Списано адміністративні витрати 79 92 261.61 261.61 21 Оприбутковано на склад готову продукцію по фактичній собівартості Примітка: в к-сті, шт. – 980 26 23 1 281.51 1 281.51 22 Відвантажено покупцям готова продукція (врахована виручка від реалізації продукції), включаючи ПДВ Примітка: в к-сті, шт. – 800 ціна за 1 шт. готової продукції – 7,5 грн 36 701 6 000 6 000 23 Нараховано ПДВ на реалізовану продукцію 701 641 1 000 1 000 24 Списано собівартість реалізованої продукції Примітка: в к-сті, шт. – 800 901 26 1 046.13 1 046.13 25 Списано собівартість реалізованої готової продукції на фінансовий результат 79 901 1 046.13 1 046.13 26 Списано дохід від реалізації готової продукції на фінансовий результат 701 79 5 000 5 000 27 Надійшли на поточний рахунок кошти від покупців за реалізовану продукцію (розрахунки повністю завершені) 31 36 6 000 6 000 28 Реалізовані непотрібні для виробництва придбані в поточному місяці матеріали (відображена виручка від їх реалізації). Примітка: в к-сті, кг – 10 ціна за 1 кг (включаючи ПДВ) – 6 грн 36 712 60 60 29 Нараховано податкове зобовязання по ПДВ на реалізовані матеріали 712 641 10 10 30 Відображено собівартість реалізованих матеріалів 943 201 52.3 52.3 31 Списано собівартість реалізованих матеріалів на фінансовий результат 79 943 52.3 52.3 32 Списано дохід від реалізації матеріалів на фінансовий результат 712 79 50 50 33 Нараховано заробітню плату робітникам що займаються збутом продукції 93 66 40 40 1 2 3 4 5 6 34 Здійснені нарахування на заробітню плату робітникам що займаються збутом продукції згідно з чинним законодавством: А) у Пенсійний фонд - 34% Б) у фонд Соціального Страхування по тимчасовій втраті працездатності – 2% В) у фонд Соціального Страхування по безробіттю – 0,5% Г) у фонд Соціального Страхування від нещасного випадку – 0,88% 93 93 93 93 93 65 651 652 653 654 13.6 0.8 0.2 0.35 14.95 35 Відображено витрати на рекламу здійснені сторонньою особою, включаючи ПДВ 93 641 631 631 36 7.2 43,2 36 Відображено витрати на відрядження пов'язані зі збутом продукції 93 372 24 24 37 Списано витрати на збут 79 93 1 14.95 1 14.95 38 Перераховано з поточного рахунку за електроенергію 631 31 87 87 39 Перераховано з поточного рахунку міскводоканалу 631 31 36 36 40 Нараховано податок на прибуток 981 641 893.75 893.75 41 Списано суму нарахованого податку на прибуток 79 981 893.75 893.75 42 Відображено нерозподілений прибуток 79 44 2 681.26 2 681.26 32 298.97 Розрахунки по операціях та бухгалтерські записи Дт 10 Кт Дт 131 Кт Дт 12 Кт Sn=140 000     Sn=35 000 Sn=4 740       9) 160     16) 95                           Об. Об. Об. 255 Об. Об. Об. Sк=140 000   Sк=35 255 Sк=4 740 Дт 133 Кт Дт 20 Кт Дт 311 Кт   Sn=600 Sn=20 000   Sn=11 000     1) 1 170 6) 1 307.67 27) 6 000 38) 87   2) 155 10) 20   39) 36   3) 10 30) 52.3     4) 3.43     5) 21.25         Об. Об. Об. 1 359.98 1 379.97 Об. Об.6 000 123 Об.   Sк=600 Sк=19 980.01 Sк=16 877 Дт 301 Кт Дт 372 Кт Дт 23 Кт Sn=60   Sn=40   Sn=0       36) 24 6) 1 307.67 21) 1 281.51     7) 1 127     8) 421.26     15) 419.88             Об. Об. Об. 24 Об. Об. 3 275.81 1 281.51 Об. Sк=60 Sк= 16 Sк=1 994.3 Дт 26 Кт Дт 36 Кт Дт 671 Кт Sn=0   Sn=0     Sn=400 21) 1 281.51 24) 1 046.13 22) 6 000 27) 6 000     28) 60                           Об. 1 281.51 1 046.13 Об. Об. 6 060 6 000 Об. Об. Об. Sк=235.38 Sк=60   Sк=400 Дт 63 Кт Дт 601 Кт Дт 40 Кт   Sn=3 100   Sn=2 500   Sn=116 540 38) 87 1) 1 404     39) 36 2) 186       5) 25.5       13) 87       14) 36       17) 18.6     35) 43.2 Об. Об. Об. Об. Об. 123 1 800.3 Об.   Sк=2 500   Sк=116 540   Sк=4 777.3 Дт 43 Кт Дт 661 Кт Дт 641 Кт   Sn=12 100   Sn=5 600   Sn=0     3) 10 1) 234 23) 1 000     7) 1 127 2) 31 29) 10     11) 100 5) 4.25 40) 893.75     18) 110 13) 14.5     33) 40 14) 6     17) 3.1 Об. Об. Об. 1 387 Об. Об. 300.05 1 903.75 Об.   Sк=12 100   Sк=6 987   Sк=1 603.7 Дт 65 Кт Дт 651 Кт Дт 652 Кт   Sn=0   Sn=0   Sn=0   4) 3.73   4) 3,4   4) 0,2   8) 421.26   8) 383,18   8) 22,54   12) 37.38   12) 34   12) 2   19) 41.11   19) 37,4   19) 2,2   34) 14.95   34) 13,6   34) 0,8       Об. 518.43 Об. Об. 471,58 Об. Об. 27,74 Об.   Sк=518.43   Sк=471,58   Sк=27,74 Дт 653 Кт Дт 654 Кт Дт 91 Кт   Sn=0   Sn=0 Sn=0     4) 0,05   4) 0,08 9) 160 15) 419,88   8) 5,63   8) 9,91 10) 20   12) 0,5   12) 0,88 11) 100   19) 0,55   19) 0,96 12) 37,38   34) 0,2   34) 0,35 13) 72,5     14) 30 Об. 6,93 Об. Об. 12,18 Об. Об. 419,88 419,88 Об.   Sк=6,93   Sк=12,18 Sк=0 Дт 92 Кт Дт 93 Кт Дт 901 Кт Sn=0   Sn=0   Sn=0   16) 95 20) 261,61 33) 40 37) 114,95 24) 1 046,13 25) 1 046,13 17) 15,5 34) 14,95   18) 110 35) 36   19) 41,11 36) 24               Об. 261,61 261,61 Об. Об. 114,95 114,95 Об. Об. 1 046,13 1 046,13 Об. Sк=0 Sк=0 Sк=0 Дт 943 Кт Дт 701 Кт Дт 79 Кт Sn=0     Sn=0   Sn=0 30) 52,3 31) 52,3 23) 1 000 22) 6 000 20) 261,61 26) 5 000   26) 5 000 25) 1 046,13 32) 50     31) 52,3     37) 114,95     41) 893,75     42) 2 681,26 Об. 52,3 52,3 Об. Об. 6 000 6 000 Об. Об. 5 050 5 050 Об. Sк=0   Sк=0   Sк=0 Дт 712 Кт Дт 981 Кт Дт 44 Кт   Sn=0 Sn=0     Sn=0 29) 10 28) 60 40) 893,75 41) 893,75   42) 2 681,26 32) 50                             Об. 60 60 Об. Об. 893,75 893,75Об. Об. 2 681,26 Об.   Sк=0 Sк=0   Sк=2 681,26 Оборотно-сальдова відомість № п/п Стаття Залишок на 1.06.07 Обороти за місяць Залишок на 30.06.07 Дт Кт Дт Кт Дт Кт 1 10 140 000       140 000   2 12 4 740       4 740   3 13 (35 600).     255 (35 855).   4 20 20 000   1 359,98 1 379,97 19 980,01   5 23     3 275,81 1 281,51 1 994,30   6 26     1 281,51 1 046,13 235,35   7 30 60       60   8 31 11 000   6 000 123 16 877   9 36     6 060 6 000 60   10 37 40     24 16   11 40   116 540       116 540 12 43   12 100       12 100 13 44       2 681,26   2 681,26 14 60   2 500       2 500 15 63   3 100 123 1 800,30   4 777,30 16 64     300,05 1 903,75   1 603 17 65       518,43   0,7 18 66   5 600   1 387   518,43 19 67   400       6 987 20 70     6 000 6 000   400 21 71     60 60     22 79     50 580 50 580     23 90     1 046,13 1 046,13     24 91     419,88 419,88     25 92     261,61 261,61     26 93     114,95 114,95     27 94     52,3 52,3     28 98     893,75 893,75     Разом   140 240 140 240 32 298,97 32 298,97 148 107,69 148 107,69 ( Термін “сторно” походить від лат. storno, що означає “переведення рахунка”, використовується для позначення виправних записів. PAGE PAGE 44

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020