UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУкраїнська ікона візантійського стилю (пізнє середньовіччя, XIV-XV століття) (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11429
Скачало591
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Українська ікона візантійського стилю (пізнє середньовіччя, XIV-XV

століття)

 

Катастрофа сталася несподівано. Для такої великої держави, як Київська

Русь, існуюча в ній династична система передачі та поділу монархічної

влади не була відпрацьована в деталях, не регламентувалася конституцією

й виборними органами. Через те, що всі діти великих князів київських

успадковували право на престол, постійно виникали конфлікти й

протистояння. Справді, малі князівства, керовані князями-родичами,

завжди мали якісь претензії одне до одного, а понад усе — до столиці

Києва. Більш того, удільні князі готові були вступати в союзи з

чужинцями, щоб поборювати родичів. Брати, дядьки, племінники, котрі

управляли землями, ворогували між собою й цим підривали єдність держави.

Найнаочніший приклад «поганої овечки в отарі» подав один із таких

князьків, Андрій Боголюбський, що правив далеко на Півночі, у Суздалі.

Задумавши війну проти Києва, він 1169 року прийшов із військом,

пограбував місто, спалив у ньому кращі будинки й вирішив перенести

столицю держави аж у Владимир-на-Клязьмі. Східні азійські племена

половців, печенігів, хазар, татар, які жили переважно за рахунок

грабунків, тільки й чекали внутрішньої розрухи держави, щоб нападати на

її околиці, відбираючи в людей їхній пожиток53. Така трагічна ситуація

майстерно описана в «Слові про полк Ігорів» — відомому

епічно-драматичному творі України XII століття.

 

У першій половині й середині XIII століття з глибини Азії в Європу

прикочували великі полчища монголів. їхньою метою було завоювати й

пограбувати всю Європу. Узявши в союзники татар та інші васальні

племена, монголи опрацювали план завоювання Київської Русі частинами, бо

добре знали про чвари між удільними князями держави. Легкої перемоги

монголи не здобули; отож страшними були їхні знущання в завойованих

князівствах. Захоплення монголами Києва 1240 року, зруйнування його

святинь (зокрема Десятинної церкви); винищення населення — такою стала

плата за братоненависницьку політику князів. Як централізована держава

Київська Русь у середині XIII століття перестала існувати, хоч деякі

вогнища державного життя зберігалися на західних теренах.

 

Південні землі Київської Русі по обох берегах Дніпра традиційно

називалися Україною, тобто центральною, головною територією держави: «у

краї» означає в центрі, тобто біля столиці, а ще й у центрі Європи — між

Сходом і Заходом. Дехто тлумачить її назву як земля скраю — окраїна,

периферія. Але таке тлумачення не відповідає ні геополітичному, ні

історико-культурному місцю України: вона розташована в центрі

Європейського континенту, оточена країнами и народами, щодо яких ніколи

не була й не є «крайньою землею». З XII століття назва «Україна»

вживається поряд із назвою «Русь»,— і це зафіксовано в Іпатіївському

літопису за 1187 рік.

 

Після навали монголо-татар посилюється відцентр овість і локалізація

суспільного й культурного життя частини земель колишньої Київської Русі.

Північні землі відособлювалися навколо кількох укріплених містечок із

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ