UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторична проза Юрія Мушкетика (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6042
Скачало443
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Історична проза Юрія Мушкетика

 

Відомо, проблематика і жанрова своєрідність що Юрій Мушкетик починав як

історичний белетрист. У 1954 році «Радянський письменник» видав його

роман, який був одразу перекладений російською мовою і вийшов у цьому ж

таки році в «Молодой гвардии» — призначався він до тодішньої

трьохсотлітньої дати. Роман був першою друкованою книжкою письменника і

дістав досить широку пресу — про нього писали «Дніпро», «Жовтень»,

«Смена» і численні республіканські та обласні газети. Цікаві й назви тих

статей: «Велика дружба», «Повість про велику дружбу», «Повість про

велике єднання», «Повість про вірного сина українського народу» — навіть

через самі назви можемо пізнати: й автор, і рецензенти підганяли твір

під тогочасну кон'юнктуру. Ясна річ, що серйозно, по-мислительському

розібратись у такому вельми складному історичному дуеті, яким був

довготривалий акт стосунків між Семеном Палієм та Іваном Мазепою (одне

тільки їхнє взаємне листування, вміщене в літописі Самійла Величка, так

багато про це говорить), письменник ще не тільки не мав сили, але й у

тогочасних умовах, коли роман писався, й не міг, адже ступінь

історичного мислення тієї пори визначався «Тезами», які небагато

відбігали від пізніших цитатників Мао, тобто історична істина

створювалася апріорно, а факти й події, особливо ж оцінки тих чи тих

явищ, відповідно підганялися під ці нерушні правила — практика, яка

дотривала до нашого часу і яка позбавляла рації будь-який самостійний

історичний дослід, що й призвело, зрештою, не тільки до повного занепаду

історичного мислення, а й зведення історичної науки до ідеологічного

примітиву. Однак у цьому романі, що тепер с тільки історико-літературним

фактом певної доби, тобто того часу, коли він був написаний, Юрій

Мушкетик визначив одну Із основних своїх естетичних засад: будувати

сюжет на супротилежностях двох неспівмірних характерів — цю рису ми

вимічаємо в усіх наступних романах і повістях письменника, побудованих

на історичному матеріалі. Це саме, що й про. «Семена Палія», можна

сказати й про «Гайдамаків», роман, що його видав «Радянський письменник»

у 1957 році, хоч автор прагнув залучити до твору досить широкий

фактографічний матеріал і свого часу твір трактувався як успіх

письменника (одна із рецензій на нього так і звалася: «Ще один успіх»).

Однак тепер, з огляду на сьогодення, обидва романи можемо назвати лише

спробою молодого письменника створити історичне полотно, спробою

художньо освоїти історичний матеріал; практичну користь від того, автор

мав ту, що набув у історичній белетристиці певних художніх навичок.

 

По тому настала тривала перерва — Юрій Мушкетик цілком перейшов на

сучасну тематику, ніби розчарувавшись у своїх можливостях історичного

белетриста. Але недарма кажуть: те, що посіяно колись, має зійти;

недарма й зерно, кинуте в землю, яке з тих чи інших причин не проросло,

не завжди згниває в землі; надходить час, з'являються нові умови — і

воно проростає. У1971 році Юрій Мушкетик друкує велике оповідання, цього

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ