UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖиттєвий і творчий шлях Миколи Вороного (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7906
Скачало664
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

Реферат на тему:

 

Життєвий і творчий шлях Миколи Вороного

 

 

Псевдоніми — Арлекін, Віщий Олег, Homo, Sirius, Кіндратович, Микольчик.

Криптоніми — М.В., К-ич М., М-У-ко та інші.

 

Микола Кіндратович Вороний народився 7 грудня 1871р. у сім'ї ремісника

на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область). Коли хлопцеві було

півроку, родина переїхала до Харкова. Спочатку він навчався в

Харківському, а потім у Ростовському реальному училищі, звідки був

виключений за зв'язки з народниками, читання і поширення забороненої

літератури. Три роки перебував під наглядом поліції із забороною

вступати до вищих навчальних закладів Росії. Перші вірші Вороний почав

писати, ще навчаючись у Харківському реальному училищі. У 1893 р. він

надрукував перший вірш «Не журись, дівчино».

 

У1895 р. виїхав за кордон і навчався спочатку у Віденському, а потім

Львівському університетах на філософському факультеті. У Львові

зблизився з І. Франком, який справив великий вплив на формування

світогляду, літературно-естетичних поглядів молодого поета.

 

М. Вороний працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства ім.

Т. Шевченка, режисером українського театру товариства «Руська бесіда», в

редакції журналу «Життє і слово», де вів рубрику «Вісті з Росії».

Допомагав І. Франкові у виданні газети «Громадський голос» і «Радикал»,

деякий час був неофіційним редактором журналу «Зоря». З 1897р. був

актором театральних труп М. Кропивницького, П. Саксаганського, О.

Васильєва та інших. У 1901р. Вороний залишив сцену, служив в установах

Єкатеринодара, Харкова, Одеси, Чернігова. У «Літературно-науковому

віснику» опублікував відкритий лист програмного характеру, де закликав

письменників до участі в альманасі, «який змістом і формою міг би хоч

трохи наблизитись до нових течій і напрямів сучасних літератур».

 

У1910 р. Вороний оселився в Києві, працював у театрі М. Садовського,

викладав у театральній школі. Протягом 1911 — 1917 pp. видав збірки

поезій «Ліричні поезії» (1911), «В сяйві мрій» (1913), «Євшан-зілля»

(1917).

 

Після загибелі УНР (Української Народної Республіки) М. Вороний не

сприйняв радянської дійсності та емігрував за кордон у 1920 р. Жив у

Варшаві, де здружився з польськими письменниками Ю. Тувімом і Л.

Стаффом.

 

У 1921 р. у Варшаві видав збірку «За Україну!», невдовзі переїхав до

Львова. Викладав в українській драматичній школі при Музичному інституті

імені М. Лисенка, деякий час був директором цієї школи. У 1926 р.

Вороний повернувся в Україну, займався педагогічною і театрознавчою

діяльністю.

 

У 1934 р. письменник був репресований, йому не дозволялось жити в Києві.

7 червня 1938р. — розстріляний (хоча в деяких джерелах можна знайти інші

дати і причини смерті М. Вороного, наприклад, «Помер М. Вороний у 1942

році в окупованій гітлерівськими загарбниками Воронезькій області» або

«Помер М. К. Вороний 1940 року, місце і причина смерті невідомі».

Вивчення архівів КДБ (комітет державної безпеки) дозволило документально

точно визначити, що Вороний проходив по груповій справі з традиційним

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ