UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАнтиутопія і утопія в художній творчості ХХ ст. (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9467
Скачало810
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Антиутопія і утопія в художній творчості ХХ ст.

 

План

 

1. Зміна епох.

 

2. Початок ХХ ст.

 

3. Р.Роллан про соціалістичну утопію.

 

4. Суспільні утопії 30-х р. ХХ ст.

 

5. Анти утопія.

 

6. Роман Вільяма Холдінга «Володар мух»

 

7. Гуманістичний зміст роман «451о за Фаренгейтом»

 

1. ХІХ ст. було своєрідною «золотою добою» людства. Його не обминули ні

війни, ні пошесті, ні трагедії. Проте незмінною була віра в безмежні

можливості розуму – в Прогрес. Саме в ХІХ ст. було розроблено систему

хімічних елементів Менделєєва, біологічну – Ліннея, економічну і

соціальну – Маркса, ідеологічні – Гегеля. Було унормовано взаємини

людини і світу. Маркс Вебер, культуролог, відзначає, що це була «ера

віри в розум і саме завдяки йому вдалося досягти сучасного економічного

порядку, який ув’язнив людину «до залізної клітки».»Саме цей порядок

спричинився до технічних і економічних підвалин машинного виробництва,

що тепер визначає життя всіх, народжених у цьому механізмі, з

надзвичайною силою», - до панування цивілізації, її переважання над

культурою.

 

В літературі ХІХ ст., крім реалізму, надзвичайно сильним у Європі було

романтичне начало, де людина-бунтар протистоїть буржуазній системі.

Саме реалізм постійно підтримав горіння людської індивідуальності,

ренесансний гуманізм, віру в людину, культура, мистецтво, література –

живий організм, то в ньому не може бути різких розривів, активної

руйнації способів мислення. В ХХ ст. реалізм не зникає, він живе далі,

трансформуючись, пристосовуючись, модифікуючись.

 

2. Великі лицарі ХХ ст. – Г.Мани, А.Франс, Р.Роллан, Т.Драйзер

продовжуючись класичну реалістичну традицію, глибоко занурюючись у

психологію сучасника та обставини, які його формують.

 

Як зазначає культуролог Юрген Габермас, на початку ХХ ст. це не було

вичерпано повністю «енергію соціальних утопій».

 

Розвивається системність, позитивізм – уже соціально-економічний, на

якому постав радянський соціалізм з усіма його комплексами.

 

3. Р.Роллан (ХХ ст.) відзначає «Відкриття соціалізму було для мене в ті

роки справжнім сп’янінням. Він рятував мене від свого власного «я». Він

ніс людське братерство», для мільйонів знедолених соціалізм був

обіцяного гарантією мінімального забезпечення життя. А для тисяч

інтелектуалів соціалізм видався обіцянкою, (яка не могла бути

здійсненною) виходу із тогочасного індивідуалізму, самотності,

відчуження, нав’язаного усім способом життя в механістичній цивілізації,

яка привела до уніфікації, - за ілюзії щасливої творчої самореалізації в

колективі.

 

4. Суспільні, соціальні утопії, перетворюються на тоталітаризм, який

доводить систематизацію до абсурду, обертаючи позбавлену будь-яких

захисних механізмів людину на «гвинтик» у напрацьованій системі.

Американський письменник В.Стайрон, автор роману «Вибір Софії», вбачає у

концтаборах, де люди змушені були самі собі викопувати могили перед

стратою, апогеєм системності. Для мислячого європейця, фашизм ніколи не

був привабливим; неспроможність «казарменного соціалізму» стала

зрозумілою в 30-і роки, що було свідченням формування жанру антиутопії в

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ