.

Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ “Киянка (косметика) (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
1 9708
Скачать документ

Курсова робота

на тему:

Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ “Киянка (косметика)

Затверджено

Зав. каф. менеджменту

_______________________________

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни

Основи ЗЕД

студентки групи

Виконати курсову роботу на тему

Основні вихідні дані:

2.1.Варіант

2.2.Об’єкт угоди

2.3.Базисна умова поставки (згідно Incoterms 2000)

2.4.Валюта ціни

2.5.Валюта платежу

2.6.Умови платежу

2.6.1.Вид

2.6.2.Форма

2.7Спосіб встановлення контакту з іноземним контрагентом

2.8Конкурентні матеріали

Додаткові вихідні дані

3.1Стиль проведення переговорів – в залежності від ділової культури
країни контрагента

3.2Форма проведення переговорів – особиста зустріч.

Строк виконання курсової
роботи _____________

Дата отримання завдання
_____________________

Підпис студента:
_____________________________

Завдання видав

ЗМІСТ

ВСТУП. 4

Розділ 1. СУТЬ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ
ОПЕРАЦІЙ. 8

Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ВАТ “Киянка”. 16

Розділ 3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗЕД ВАТ “Киянка”. 22

Розділ 4. ПІДГОТОВКА І УКЛАДЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО КОНТРАКТУ. 29

4.1. ВСТАНОВЛЕННЯ КОНТАКТІВ З ІНОЗЕМНИМИ ПАРТНЕРАМИ. 29

4.2. ПРОРОБКА БАЗИСНИХ ТА ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВИХ УМОВ КОНТРАКТУ. 31

4.3.ПІДГОТОВКА ПРОЕКТУ КОНТРАКТУ. 32

4.4. ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕГОВОРІВ ТА УКЛАДАННЯ КОНТРАКТУ 38

ВИСНОВКИ 39

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. 41

ДОДАТКИ. 42

Вступ

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) – діяльність суб’єкта господарської
діяльності України, так і за її межами.

ЗЕД являє собою сукупність міжнародних комерційних операцій, спрямованих
на організацію проведення і регулювання процесу обміну товарами,
послугами, результатами творчої діяльності.

Визначною особливістю функціонування світового господарства на початку
ХХІ сторіччя є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин.
Одним із найважливіших елементів механізму управління міжнародними
економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних
операцій, є зовнішньоекономічна діяльність.

Сучасний етап розвитку світогосподарських зв’язків характеризується
розширенням усіх форм міжнародних економічних відносин на основі
швидкого росту продуктивних сил, який обумовлений прискоренням
науково-технічного прогресу. Наслідком цього є постійно зростаюча
концентрація виробництва й укріплення його розмірів, що підсилює
тенденцію до інтернаціоналізації господарського життя, сприяє розвитку
міжнародної спецеалізації і кооперації виробництва.

Особливістю сучасного етапу економічного розвитку є швидкий ріст
міжнародної торгівлі науково-технічними знаннями і результатами
виробничо-технічного співробітництва, також характерний бурхливий ріст
ринку послуг ( страхових, лізингових, транспортних тощо ).

Поступова інтеграція України у світову господарську систему привела до
того, що в даний час у ЗЕД беруть участь тисячі підприємців, підприємств
і чиновників, більшість з яких не мають уявлення про особливості її
здійснення.

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути:

1. Розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою
максималізації прибутку.

2. Закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій
і обладнання.

3. Залученню інжинірингових та інших послуг для потреб виробництва з
урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в
порівнянні з внутрішнім ринком.

4. Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва,
зміцнення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових
товарних ринках.

5. Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперуванні
виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.

ЗЕД розглядають як один із аспектів ЗЕЗ. Разом з тим, це самостійна
діяльність підприємства, яка являється, з одного боку, складовою
частиною господарської діяльності підприємства, а з другої-такою
частиною його діяльності, котра здійснюється на іншому, міжнародному
рівні, у взаємозв’язку з господарськими суб’єктами інших країн.

Надзвичайно важливо для України, яка шукає своє місце на світових ринках
з гідною якісною продукцією, випуск якої ляже на плечі інженерів різних
спеціальностей.

Мета та завдання навчальної дисципліни ЗЕД – це засвоєння майбутніми
фахівцями теоретичних основа ЗЕД в Україні, а також вирішення конкретних
питань щодо управління ЗЕД.

Предмет навчальної дисципліни: основи сучасного механізму ЗЕД в Україні.

Перед Україною стоїть комплексна проблема створення моделі вступу у
світові господарські процеси. Стратегічна мета – створеня відкритої
економіки і загальноєвропейська економічна інтеграція.

На даний момент ситуація в експортному виробництві на території України
не відповідає не тільки експортному потенціалу країни, але й
господарсько-технологічній структурі, галузевому розподілу і рівню
кадрового корпуса.

При наявності великого наукового потенціалу майже відсутній експорт
високотехнологічної продукції наукомісткого виробництва. Нераціонально і
територіальне розміщення потужностей, що забезпечують експорт, – більш
50% експорту України дають Донецька, Луганська, Дніпропетровська й
Одеська області.

З огляду на світову тенденцію до підвищення питомої ваги послуг у масі
експорту, а також наявний в Україні потенціал у цій сфері, необхідно
здійснити заходи для реалізації існуючих і створення нових можливостей
експорту послуг ( особливо транспортних ).

Неконкурентоздатність базових галузей промисловості – вугільної,
металургійної, машинобудівної – обмежує експорт. В основному продукція
йде в пострадянські країни. Через високу собівартість і наслідки
Чорнобильської катастрофи не користується попитом за кордоном
сільськогосподарська продукція.

Неконтрольований імпорт впливає на вітчизняних виробників і витісняє їх
навіть на внутрішньому ринку. Поліпшенню механізма зовнішньоекономічної
діяльності може сприяти захист споживчого ринку України від неякісної
продукції іноземного виробництва шляхом більш чіткого і жорсткого режиму
сертифікації та контролю за якістю.

Крім цього створення спеціальних податкових і митних режимів
технологічного розвитку у формі технопарків чи технополісів дозволить
більш раціонально розмістити експортне виробництво на території України
і перебороти сировинну спрямованість експорту.

Мета курсової роботи – вивчення зовнішньоекономічної діяльності ВАТ “
Киянка” .

Завдання курсової роботи – здійснити оцінку ефективності ЗЕД
підприємства, встановити контакт з новим контрагентом, укласти
зовнішньоекономічний контракт.

1. Суть та послідовність здійснення зовнішньоекономічної операції.

Міжнародна практика проведення зовнішньоекономічних операцій припускає
здійснення певних видів комерційної діяльності (табл. 1), що складається
з окремих етапів і стадій, на кожному з яких вирішуються конкретні
задачі і виконуються формальності, що пов’язані з оформленням,
пересиланням і обробкою документації, необхідної для забезпечення
виконання угоди.

Експорт – продаж товарів іноземним суб’єктам і господарської
діяльності і вивіз товарів через митний кордон України, крім тих
випадків, коли суб’єкт ЗЕД передає майно господарської діяльності
іноземному суб’єкту як натуральну частку участі у формуванні статутного
капіталу при спільній господарській діяльності.

Реекспорт — продаж іноземним суб’єктам ЗЕД і вивіз за межі України
товарів, які були раніше імпортовані на територію України і не
піддавалися переробці.

Імпорт — закупівля в іноземних суб’єктів ЗЕД товарів і їхній увіз на
територію України, включаючи закупівлю товарів, призначених для власного
споживання установами й організаціями України, розташованими за її
межами.

Реімпорт – увіз через границю раніше вивезеної за межі митної території
продукції, яка не піддавалася там переробці.

Транзит – переміщення товарів, вироблених за межами України через
територію України без будь-якого використання цих товарів на зазначеній
території.

Таблиця.1

№ Ознака класифікації Види операції

1 За напрямками торгівлі Експортні, імпортні, реекспортні, реімпортні,
транзитні

2 За групами товарів Купівля – продаж машин і устаткування, сировинних і
продовольчих, непродовольчих товарів і т.д.

3 За ступенем готовності товару до продажу Поставка готової продукції,
вузлів і деталей для зборки, комплектного устаткування і т.д.

4 Товарообмінні операції Зустрічні закупівлі, бартер, викуп застарілої
продукції, переробка давальницької сировини й інші.

5 Торгівля науково-технічними досягненнями і надання послуг
Купівля-продаж, ліцензій, “ноу-хау”, інжиніринг, факторинг, оренда,
туризм, підряд.

6 Торговельно-посередницька діяльність Консигнації, комісійні,
агентські, брокерські операції

7 Торгівля змагального типу Аукціони, біржова торгівля, міжнародні торги

Процес проведення зовнішньоекономічних операцій розбивається на кілька
етапів і стадій:

Підготовчий етап:

аналіз кон’юнктура міжнародного ринку, рівня його монополіація великими
компаніями, можливості проникнення на цей ринок;

вибір форми і методів роботи на ринку;

вибір контрагентів;

аналіз і розрахунок цін;

рекламна компанія.

Організаційний етап:

встановленя контакту з потенційними контрагентами;

підготовка і проведення переговорів, укладення контракту.

Виконавчий етап:

підготовка товару до відвантаження (експортером) і підготовка до прийому
товару (імпортером);

оформлення документації;

укладення допоміжних контрактів (страхових, транспортних і т.д.);

врегулювання суперечок;

здійснення розрахунків.

Підготовчий етап.

Вивчення ринку звичайно проводиться за програмою маркетингу. Сучасна
міжнародна торгівля пов’язана з великою кількістю товарів, тому й
об’єкти дослідження залежать від роду діяльності фірми. Відповідно й
методи, що застосовуються в ході дослідження, можуть істотно
розрізнятися. Поряд з тим існує ряд найважливіших факторів, що завжди
вивчаються під час підготовки будь-якої зовнішньоекономічної операції:

1. Політичні відносини з країною-контрагентом. Напружені політичні
відносини з країною-контрагентом, природно, не будуть сприяти можливості
укладання контракту. Введення ембарго проти тієї чи іншої держави також
спрямоване на досягнення визначених політичних цілей за допомогою
економічних інструментів (уданому випадку зовнішньої торгівлі). Крім
цього в рамках політичних і військових об’єднань (таких, як, наприклад,
НАТО) діють комітети і комісії, що встановлюють обмеження на торгівлю
визначеними товарами з зазначеними країнами (наприклад, Східною
Європою).

2. Ємкість і кон’юнктура товарних ринків. Вивчення ємкості ринку
дозволяє визначити загальні умови, у яких можлива торгівля. Кон’юнктурні
спостереження дозволяють перевірити правильність прийнятого рішення щодо
ємкості ринку, виявити коливання і найвигідніші умови продажу і покупок,
методи здійснення зовнішньоторговельних операцій, час і місце виходу на
ринок.

3. Торгово-політичні умови. Серед торгово-політичних умов велика увага
приділяється розмірам мита і зборів, методам розрахунку мита, умовам
зберігання на митних складах. Крім цього вивчається ліцензійна система і
порядок одержання ліцензій, можливість встановлення квот, валютних
обмежень; умови торгових договорів даної країни з іншою
країною-контрагентом, система санітарно-гігієнічних правил та ін.

4. Транспортні умови. Вони відіграють важливу роль, тому що впливають на
ціну товару. Тому варто вивчити наявність прямих рейсів, тарифи
лінійного судноплавства, фрахтові ставки; залізничні тарифи, ступінь
механізації вантажно-розвантажувальних робіт, вартість збереження
вантажу, ставки портових зборів, правила й особливі умови перевезень.

5. Умови платежу і кредиту. Необхідно вивчити можливість надання
кредиту, його форми, що найчастіше використовуються в торгівлі тими чи
іншими товарами, вартість кредиту.

6. Правові умови. Велике значення має вивчення законодавства про
здійснення торгових операцій: страхування і торгове судочинство, закони
про правове положення і діяльність іноземних фірм, охорону промислової
власності, патентування винаходів, реєстрацію торгових знаків, арбітраж.

7. Специфічні вимоги ринку. У різних країнах склалися певні вимоги до
номенклатури, асортименту товарів і їхньої якості. Вони обумовлені
географічними, кліматичними умовами, традиціями, смаками і повинні
обов’язково враховуватися під час підписання контракту.

8. Канали і методи збуту. Вивчається товарозбутова мережа в країні
збуту, роль посередників. Особлива увага приділяється аналізу збутової
мережі конкурентів, методам і техніці збуту, нормам обслуговування,
рекламі.

Вибір контрагента. На підготовчому етапі до укладання угоди необхідно
вибрати контрагента. У країнах з ринковою економікою відпрацьована чітка
система класифікації фірм за рядом критеріїв. За видом господарської
діяльності і характером операцій фірми поділяються на: промислові,
сільськогосподарські, агропромислові, торговельні, будівельні,
транспортні, страхові, інжинірингові, лізингові й інші.

Промислові кампанії складають одну із самих численних груп До їхнього
числа відносяться фірми, у яких 50% обороту і більше складає продукція
їхніх власних підприємств. За характером власності фірми поділяються на:
державні державно-приватні, приватні. За приналежністю капіталу фірми
поділяються на: національні, змішані, міжнародні.

Організаціний етап.

Після вибору іноземного контрагента, необхідно установити з чим контакт,
тобто провести роботу з підготовки до укладання угоди. У процесі
підготовки експортної угоди покупець може виконати різні способи
встановленя контактів з потенційними покупцями.

Процедура підготовки експортної угоди.

направити пропозицію (оферту) безпосередньо одному чи декільком можливим
іноземним покупцям;

прийняти і підтвердити замовлення покупця;

направити покупцю пропозицію у відповідь на його запитання із указівкою
конкретних умов майбутнього контракту чи проформою контракту;

прийняти участь в торгах;

прийняти участь у виставках і ярмарках;

зробити рекламне оголошення в засобах масової інформації, каталогах,
проспектах.

Виконавчий етап.

підготовка товару до відвантаження (експортером) і підготовка до прийому
товару (імпортером);

укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортних, і т.п.);

врегулювання суперечок:

здійснення розрахунків.

Світова практика свідчить, що виробничі фірми або підприємства, маючи на
меті реалізацію своєї продукції на міжнародному ринку, можуть обирати
різні методи організації зовнішньоторговельної діяльності. Такий вибір
залежить від багатьох чинників, зокрема: масштабів виробництва фірми та
характеру продукції, що випускається; особливих рис регіональних ринків,
на яких реалізується продукція; глибини участі підприємства у
міжнародному поділі праці; специфічного методу реалізації товарів або
послуг на зовнішньому ринку, що е традиційним для цієї товарної групи
або був обраний керівництвом даного підприємства, тощо. Тому під методом
міжнародної торгівлі слід розуміти організаційну форму та порядок
здійснення зовнішньоторговельної операції. Усі численні методи
організації зовнішньоторговельної діяльності об’єднуються у дві великі
групи.

Першу з цих груп (прямий метод) утворюють ті форми, що реалізуються
самими компаніями та підприємствами, які зазвичай мають достатній рівень
фінансових активів для створення й утримання власного
зовнішньоторговельного апарату, що складається зі спеціалізованих служб
та органів, виконуючих організаційні, кредитно-розрахункові,
транспортні, рекламні, аналітичні та Інші зовнішньоторговельні функції.
Такі компанії реалізують свою продукцію на зарубіжних ринках через
створені там філії і дочірні фірми, які на світовому ринку мають статус
оптових або роздрібних підприємств, а їх функціональні завдання, права
та обов’язки визначаються за домовленістю із засновниками.

Серед переваг організації зовнішньої торгівлі навпрямки слід виокремити
такі:

можливість економії фінансових ресурсів за рахунок скорочення витрат на
суму комісійної винагороди посереднику;

зниження ризику та залежності результатів комерційної діяльності від
можливої недобросовісності чи недостатньої компетентності посередницької
організації;

використання переваг безпосереднього контакту зі споживачами та
можливість отримання інформації про стан і тенденції розвитку ринку
шляхом організації маркетингової діяльності на зарубіжному ринку.

Торгівля через посередників використовується, як правило, середніми та
малими підприємствами, до яких також належать різного типу товариства,
які для здійснення зовнішньоекономічної діяльності в своїй управлінській
структурі створюють так званий вмонтований експортний відділ. Такий
відділ складається з двох-трьох співробітників, які займаються
підготовкою зовнішньоторговельних контрактів, митною, кредитною та іншою
необхідною документацією, а самі угоди купівлі-продажу товарів
здійснюють через торговельних посередників.

Як при експорті, так і при імпорті товарів і послуг розподіл може
здійснюватися безпосередньо між виробником і споживачем (пряма
торгівля), або через одне чи кілька зовнішньоторговельних підприємств,
що виступають торговельним посередником (непряма торгівля, торгівля
через посередників). При торгівлі через посередників прийнято говорити
про прямий експорт та прямий імпорт. Загальноприйнятим вирішальним
критерієм при цьому є той факт, що при прямому експорті/імпорті
внутрішній (національний) торговельний посередник не бере участі в
операції купівлі-продажу.

Торгівля через організовані товарні ринки також належить до непрямої
торгівлі, але посередниками між експортерами (виробниками,
посередницькими фірмами) та імпортерами (споживачами, іншими
посередницькими фірмами) є організовані товарні ринки – міжнародні
товарні біржі, міжнародні тендери (торги), міжнародні аукціони та
міжнародні виставки/ярмарки. Це спеціально створені (організовані) ринки
певних товарів, де у заздалегідь визначений час реалізують свої
торговельні Інтереси продавці, формуючи пропозицію товару, та покупці,
представляючи попит на неї.

Характеристика зовнішньоекономічної діяльності

ВАТ “Киянка”

Згідно з законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.
04. 1991р. ВАТ “Киянка” як юридична особа є суб’єктом ЗЕД, та може
самостійно, у визначених законодавством межах, здійснювати ЗЕД.

ВАТ “Киянка” здійснює такі види ЗЕД:

Експортує жіночу косметику.

Імпортує сировину і матеріали.

Здійснює інші види діяльності зазначені в установчих документах.

ВАТ “Киянка” є колективною власністю.

Колективне підприємство (точніше його можна було б назвати “підприємство
колективної власності”) — це організаційно-правова форма підприємства,
заснованого на власності трудового колективу підприємства.

Визначення колективне означає, що підприємство належить колективу
співвласників (засновників, учасників), які діють як один суб’єкт права
колективної власності. Правосуб’єктність власника (у даному разі
колективу або групи власників, організованих у колективне підприємство з
правами юридичної особи) реалізується через юридичну особу —
підприємство, яке володіє, користується і розпоряджається майном
відповідно до свого статуту (статті 6, 20 і 21 Закону України “Про
власність”).

Інакше визначає поняття колективного підприємства Закон України “Про
власність”, згідно з яким видів колективних підприємств стільки ж,
скільки суб’єктів права колективної власності названо в ст. 20 Закону
України “Про власність”: колективні підприємства (наприклад,
підприємство, приватизоване трудовим колективом державного підприємства
і не перетворене на інший вид; колективне сільськогосподарське
підприємство); акціонерне або інше статутне господарське товариство
(статті 25 і 26 Закону); виробничий кооператив (ст. 24 Закону;
підприємство, яке засноване на власності об’єднання громадян (наприклад,
профспілкове — ст. 28 Закону); підприємство релігійної організації (ст.
29 Закону); підприємство, створене господарським об’єднанням (ст. 27
Закону).

Специфічним видом колективного підприємства є також орендне підприємство
(ст, 22 Закону України “Про власність”).

Поняття акціонерного товариства. Це так зване товариство капіталів.

Особливості його правового статусу виражає визначення акціонерне. Ці
особливості обумовлені акціонерною власністю, акціонерним способом
формування і функціонування статутного фонду товариства.

Акціонерним визнається засноване на установчому договорі

та статуті товариство, яке має статутний фонд, поділений на певну
кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за
зобов’язаннями тільки майном товариства. 3 визначення випливають
особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його
юридичного статусу. По-перше, статутний фонд акціонерного товариства має
акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним
та/або юридичним особам. По-друге, акціонерне товариство має публічний
статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій). Інші товариства не
мають статусу емітента акцій. Акціонерне товариство є юридичною особою,
яка від свого імені випускає акції і зобов’язується своєчасно виконувати
обов’язки, що випливають з умов їх випуску. Шляхом випуску і продажу
акцій акціонерні товариства формують свої статутні фонди, і збільшують
їх, якщо це необхідно. Акції відкритих акціонерних товариств
допускаються до вільного продажу на умовах, визначених Законом України
“Про цінні папери і фондову біржу”, іншими актами про фондовий ринок.
По-третє, фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних
товариств, фіксуються у реєстрі власників іменних цінних паперів і
набувають статусу акціонерів. Права та обов’язки акціонерів визначені
статтями 10 і 11 Закону України “Про господарські товариства”, статтями
4, 5, 8 і 9 Закону України “Про пінні папери і фондову біржу”.
По-четверте, особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження
відповідальності акціонерів. Акціонери відповідають (точніше — несуть
ризик відповідальності) за зобов’язаннями товариства тільки в межах
належних їм акцій. За ознакою відповідальності акціонерів, акціонерне
товариство належить до товариств з обмеженою відповідальністю.

Юридичний статус акціонерного товариства характеризується і деякими
іншими рисами. Так, товариство має засновницькі права щодо створення
господарських об’єднань (участі в існуючих об’єднаннях). Акціонерне
товариство має право створювати дочірні підприємства, наділяти їх
майном, яке належить товариству, призначати керівника та реалізовувати
інші права власника дочірнього підприємства. Законодавством передбачено,
що акціонерне товариство має фірмову марку та товарний знак. Ці
реквізити затверджуються правлінням товариства і реєструються в
Торгово-промисловій палаті України.

Види акціонерних товариств. За способом функціонування акцій закон
розрізняє відкриті та закриті акціонерні товариства. Акції відкритих
товариств можуть розповсюджуватися як шляхом відкритої підписки, так і
шляхом купівлі-продажу на біржі (статті 6—8 Закону України “Про цінні
папери і фондову біржу”, ст. ЗО Закону України “Про господарські
товариства”). В закритому акціонерному товаристві акції розподіляються
між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки або

купівлі-продажу на біржі. Засновники закритих акціонерних товариств
до дня скликання установчих зборів повинні внести не менш як 50 ?
номінальної вартості акцій.

Майно та майнові права в акціонерному товаристві.

Акціонерне товариство як суб’єкт і об’єкт права власності (майновий
комплекс) характеризується складною майновою і фінансовою структурою.
Майнова і фінансова структура акціонерного товариства становить
врегульовані правом відносини щодо об’єднання вкладів засновників та
учасників у статутний фонд товариства як колективну власність
акціонерів, щодо випуску та обігу акцій, щодо розподілу майна у фонди
товариства та виплати дивідендів на акції.

Правові основи майнових відносин в акціонерному товаристві загалом
врегульовані Законом України “Про власність”, який визначає товариство
суб’єктом права колективної власності, а також встановлює підстави
виникнення права зазначеної колективної власності. Поняття майна
акціонерного товариства використовується, зокрема, в ст. 24 Закону
України “Про господарські товариства”, відповідно до якої товариство
“несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства”.

Поняття “майно товариства” узагальнює всі види майна і майнових прав
цього суб’єкта права. Зміст його необхідно визначати згідно з правилами
ст. 10 Закону України “Про підприємства в Україні”. Під майном мають на
увазі всі активи і пасиви товариства. За ознакою функціонального
призначення окремих видів майна це: основні фонди, оборотні кошти, інші
матеріальні цінності товариства.

Закон України “Про власність” визначає дві основні юридичні підстави
виникнення колективної власності товариства. Загальним правилом для всіх
товариств є добровільне об’єднання майна засновників і учасників для
створення і діяльності товариства. Отже, однією з юридичних підстав
виникнення права колективної власності є умови відповідних договорів,
згідно з якими утворюється статутний фонд товариства (засновники вносять
свої вклади згідно з установчим договором акціонерного товариства, інші
акціонери — на умовах договорів купівлі-продажу акцій). Право
колективної власності виникає також у результаті перетворення державних
підприємств на акціонерні товариства, тобто в порядку прийняття
власником рішень про їх корпоратизацію і приватизацію. Державне
підприємство перетворюється на акціонерне товариство на підставі
спільного рішення трудового колективу і уповноваженого державного органу
про випуск акцій на всю вартість майна підприємства. Згідно з цим
рішенням створюється статутний фонд акціонерного товариства (ст. 25
Закону України “Про власність”). Рішення про продаж акцій (приватизацію
майна) такого товариства приймає орган приватизації, якому передаються
акції держави. В обох випадках виникає право колективної власності,
єдиним суб’єктом якого стає товариство як юридична особа.

Об’єкти права власності акціонерного товариства різні. Товариство
визнається власником, по-перше, майна, яке засновники і учасники згідно
з установчим договором передають йому у власність. Це майно називається
вкладами засновників та учасників. З економічної точки зору вклади — це
фіксовані частки майнової участі цих осіб у статутному фонді товариства,
вартість яких у грошовому виразі визначається вартістю акцій, на які
поділено статутний фонд.

Загальний розмір статутного фонду, а також номінальна вартість та
кількість акцій визначаються засновниками відповідно до мети, предмета
діяльності, мінімального легального розміру статутного фонду акціонерних
товариств. Засновники визначають в установчих документах і види вкладів
до статутного фонду. В акціонерному товаристві це може бути майно у
прямому розумінні (будинки, споруди, устаткування, машини, інші
матеріальні цінності), грошові кошти в національній та іноземній валюті.
Такий висновок випливає зі ст. 8 Закону України “Про цінні папери і
фондову біржу”, згідно з якою акції оплачуються у гривнях, а у випадках,
передбачених статутом акціонерного товариства, також в іноземній валюті
або шляхом передачі майна. Вклади у статутний фонд акціонерного
товариства в натуральній та нематеріальній формах підлягають оцінці у
гривнях (отже, і в акціях). За загальним правилом, порядок оцінки
вкладів визначається установчими документами товариства, якщо інше не
передбачено законодавством України. Оцінку вкладів у статутний фонд
акціонерного товариства, внесених у натуральній формі, затверджують
установчі збори товариства. Ці правила безпосередньо стосуються вкладів
фізичних і недержавних юридичних осіб—акціонерів.

Вклади, які є майном державної власності, визначаються в нормативне
врегульованому порядку — згідно з Методикою оцінки вартості майна під
час приватизації, затвердженою Кабінетом Міністрів України 22 липня 1998
р. №1114. Це означає, що при створенні акціонерних товариств у процесі
корпоратизації й інших випадках діють загальні правила оцінки вкладів.
Сума випуску акцій товариства, що створюється на базі державного
підприємства, має відповідати сумі статутного фонду підприємства, яка в
даному разі визначається відповідно до зазначеної методики.

Фонди акціонерного товариства — це передбачені нормами права види або
частини майна товариства відповідно до їхнього цільового призначення.
Кожен фонд має певний правовий режим.

Статутний фонд. Законодавство не визначає поняття та призначення
статутного фонду акціонерного товариства. Виходячи зі змісту статей 13 і
24 Закону України “Про господарські товариства”, статутний фонд
акціонерного товариства можна визначити як колективну власність
акціонерів у майні товариства, яка засвідчує його майнову правоздатність
як суб’єкта права. Статутний фонд — одна з майнових гарантій
стабільності товариства як ділового партнера. З цією метою ст. 24 Закону
України “Про господарські товариства” встановлено мінімальний розмір
статутного фонду акціонерного товариства як суму, еквівалентну 1250
мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної
плати, діючої на момент створення акціонерного товариства. Статутний
фонд акціонерного товариства поділений на визначену установчими
документами кількість акцій рівної номінальної вартості.

Оскільки статутний фонд у певному розумінні є неподільним майном
акціонерного товариства, закон імперативно регулює порядок його зміни —
збільшення або зменшення.

Збільшення статутного фонду можливе лише за умови повної оплати
акціонерами усіх раніше випущених акцій. Збільшується він у порядку,
встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку,
зокрема, шляхом випуску нових акцій і реалізації їх за рахунок
додаткових грошових, матеріальних або інших внесків акціонерів. Це так
звана додаткова підписка на акції. Вона здійснюється у тому самому
порядку, що й випуск акцій. Акціонери користуються переважним правом на
придбання акцій додаткового випуску перед іншими особами. Збільшення
статутного фонду можна здійснювати також завдяки збільшенню номінальної
вартості вже випущених акцій, а також шляхом обміну облігацій на акції.
Прийняття рішення про збільшення статутного фонду належить до
компетенції загальних зборів (статутом товариства може бути передбачено
збільшення статутного фонду не більше ніж на 1/3 за рішенням правління
товариства).

У голосуванні про затвердження результатів підписки на додатково
випущені акції беруть участь особи, які підписалися на ці акції.

Збільшення статутного фонду — це зміна статуту, тому це питання
вирішують спеціальні загальні збори “з питання зміни статутного фонду
товариства” (ст. 40 Закону України “Про господарські товариства”).

Зменшення статутного фонду можливе шляхом зменшення номінальної вартості
випущених акцій або зменшення кількості акцій шляхом викупу частини
акцій у їх власників з метою анулювання цих акцій. Зменшення статутного
фонду неможливе за наявності заперечень кредиторів. Рішення про
зменшення статутного фонду приймається у такому самому порядку, як і про
збільшення.

Рішення товариства про зміну статутного фонду впливає на майнові
інтереси акціонерів, тому діє правило: товариство зобов’язане
відшкодувати власникові акцій збитки у зв’язку зі змінною статутного
фонду. Порядок відшкодування збитків мають визначати загальні збори з
питань зміни статутного фонду. Спори щодо відшкодування цих збитків
вирішує суд або арбітражний суд.

Для покриття витрат, пов’язаних з відшкодуванням збитків, позаплановими
видатками, товариство створює резервний фонд. Розмір цього фонду
встановлює законодавство. Він має бути не менше 25 ? статутного фонду
товариства. Резервний фонд формується за рахунок чистого прибутку шляхом
щорічного відрахування 3 ? прибутку до отримання необхідної суми.

Інші фонди створюються, якщо це передбачено статутом товариства
(наприклад, житловий фонд, валютний фонд, страховий фонд).

Майнові права в акціонерному товаристві. Купуючи акцію, акціонер
відчужує своє майно до статутного фонду товариства. За це майно акціонер
дістає специфічне право — право участі в акціонерному товаристві. Зміст
цього права визначено законами України “Про господарські товариства”
(статті 10, 11, 26, 29, 30, 33, 35, 36 і 38) та “Про цінні папери і
фондову біржу” (статті 4. 5, 8 і 9).

Право участі в акціонерному товаристві за змістом є комплексним. До
нього входять як майнові права та обов’язки акціонера, так і членські
(управлінські) права та обов’язки. До майнових прав акціонера належать
такі права:

брати участь у розподілі прибутків товариства;

отримувати частку прибутку товариства у вигляді дивідендів;

отримувати частку вартості майна товариства у разі його ліквідації. Ця
частка має бути пропорційною вартості акцій, які належать акціонерові;

розпоряджатися акціями: продавати, передавати, відчужувати іншим
способом у порядку, визначеному чинним законодавством та статутом
товариства;

заповідати акції у спадщину;

купувати додатково випущені акції товариства.

Акціонер несе майнові обов’язки стосовно товариства. Він зобов’язаний
оплачувати основні та додаткові акції у розмірі, порядку та засобами,
передбаченими установчими документами товариства. Акціонер зобов’язаний
сплатити повну вартість акцій у строки, визначені установчими зборами,
але не пізніше року після реєстрації товариства. У разі несплати у
встановлений строк акціонер сплачує за час прострочення 10 ? річних від
суми простроченого платежу, якщо статут товариства не передбачає іншої
санкції. При несплаті платежів за акціями протягом трьох місяців після
встановленого строку платежу товариство має право реалізувати ці акції в
порядку, передбаченому статутом.

Акціонери несуть ризик відповідальності за зобов’язаннями товариства в
межах належних їм акцій. До членських (управлінських) та інших прав та
обов’язків акціонерів належать такі:

входити у товариство і виходити з нього;

брати участь у загальних зборах акціонерів;

обирати і бути обраними до органів товариства: спостережної ради,
правління, ревізійної комісії;

брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному статутом
товариства і законодавством;

отримувати інформацію про діяльність товариства.

3. Оцінка ефективності зовнішньоекономічної діяльності ВАТ “Киянка”

Оцінку ефективності ВАТ Коломийського підприємства ” Киянка”
здійснюється на основі бухгалтерської звітності за 2006-2007 рр. Основні
показники експортно-імпортних операцій ВАТ ” Киянка ” наведено в таблиці
№2

Таблиця 2.

Показники експортно-імпортної діяльності ВАТ “Киянка” протягом 2006 –
2007 рр.

№ п/п Показники експортно-імпортної діяльності підприємства Звітний
період

2006р. 2007р.

1 Контрактна вартість імпортної сировини,

тис. грн. 19622,94 17039,01

2 Акцизні збори, тис. грн. 42,04899 42,59756

3 Мито і митні збори, тис. грн. 91,10726 99,39484

4 Транспортні витрати, тис. грн. 1331,556 1561,91

5 Вантажно-розвантажувальні витрати. тис. грн. 700,8193 709,9587

6 Складські витрати, тис. грн. 350,4088 141,9924

7 Експедиторські витрати, тис. грн. 336,3936 227,1875

8 Страхові витрати, тис. грн. 84,09798 56,79728

9 Інші витрати на ЗЕД. тис. грн. 70,08109 141,9924

10 Виробнича собівартість продукції, тис. грн. 46329,16 40572,15

11 Поза виробничі витрати, тис. грн. 7008,193 7099,589

12 Ціна імпорту, тис. грн. 14,01689 14,90874

13 Кількість імпорту, тис. грн. 3083,605 2839,835

14 Коефіцієнт кредитного впливу, тис. грн. 1,433336 1,452097

15 Експортна виручка за умов надання комерційного кредиту, тис. грн.
88379,94 91696,73

Оцінку ефективності ВАТ ” Киянка ” здійснюємо в такій послідовності:

1) визначимо накладні витрати в аналізованому і базовому році

Сн = Ст + Сзр + Сскл + Секспед + Сстр + Сін (1)

Де, Ст – транспорті витрати за базисом постачання, тис. грн.

Сзр – Вантажно-розвантажувальні витрати. тис. грн.

Сскл. – складські витрати тис. грн.

Секспед. – експедиторські витрати тис. грн.

Сстр. – страхові витрати тис. грн.

Сін – інші витрати на ЗЕД тис. грн.

X

`

n

r

x

z

Ue

i

ue

th

*

,

X

???????X

r

th

F

v

D

F

| ?!?C6

??             ””

??????????

ocqIqAes tooeoooooaOOOOOOOOOOOaOO

&

&

&

&

??????????

`„Ae

?Сн2007=1561,91+709,9587+141,9924+227,1875+56,79728+141,9924=

=2839,83828 тис. грн.

Сн2006=1331,556+700,8193+350,4088+336,3936+84,09798+70,08109=

=2873,35677 тис. грн.

2) Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році.

Сзтімп = Ск + Сн + Са + См (2),

Де Ск – контрактна вартість імпортної сировини і матеріалів тис. грн.

Сн – накладні витрати тис. грн.

Са – акцизні збори тис. грн.

См – мито і митні податки, тис. грн.

Сзтімп2007=17039,01+2839,83828+42,59756+99,39484=20020,84068 тис.грн.

Сзтімп 2006 = 19622,94+2873,35677+42,04899+91,10726=22629,45302 тис.
грн.

3) Визначити виручку експорту за готівку в аналізованому та базовому
році.

(3),

де ВРексК – виручка від експорту за умов надання комерційного кредиту
тис. грн.

Ккв – коефіцієнт кредитного впливу. част. од.

тис. грн.

тис. грн.

4) Визначаємо виручку від імпорту в аналізованому та базисному році.

ВРімп = Цімп x Nімп (4),

Де Цімп – середня ціна імпорту тис. грн.

Nімп – кількість імпорту тони.

ВРімп 2007 = 14,90874*2839,835=42338,3616579 тис. грн.

Врімп 2006 = 14,01689*3083,605=43222,55208895 тис. грн.

5) Визначаємо витрати на експорт в аналізованому та базовому році.

Сзтекс = Свир + Спв (5),

де Св – виробнича собівартість тис. грн.

Спв – поза виробничі витрати тис. грн.

Сзтекс 2007 = 40572,15+7099,589=47671,739 тис. грн.

Сзтекс 2006 = 46329,16+7008,193=53337,353 тис. грн.

6) Визначаємо прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році.

Пімп = ВРімп – Сзтімп (6),

де ВР – виручка від імпорту тис. грн.

Сз – витрати на імпорт тис. грн.

Пімп 2007 = 42338,3616579-20020,84068=22317,5209779 тис. грн.

Пімп 2006 = 43222,55208895-22629,45302=20593,09906845 тис. грн.

7) Визначаємо прибуток від експорт у аналізованому та базовому році.

Пекс = ВРескг – Сзтекс (7),

де ВР – виручка від експорту заготівку тис. грн.

Сзт – витрати на експорт тис. грн.

Пекс 2007 = 63147,799355-47671,739=15476,060355 тис. грн.

Пекс 2006 = 61660,308539-53337,353=8322,955539 тис. грн.

8) Визначаємо експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому
році.

Векс-імп = Сзтекс + Сзтімп (8),

де Сзт – витрати на експорт, тис. грн.

Сзт – витрати на імпорт, тис. грн.

Векс 2007 = 47671,739+20020,84068=67692,57968 тис. грн.

Векс 2006 = 53337,353+22629,45302=75966,80602 тис. грн.

9) Визначаємо прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому
та базовому році.

Пекс-імп = Пекс+ Пімп (9),

де Піп – прибуток від експорту, тис. грн.

Пім – прибуток від імпорту, тис. грн.

Пекс 2007 = 15476,060355+22317,5209779=37793,5813329 тис. грн.

Пекс 2006 = 8322,955539+2593,09906845=28916,05460745 тис. грн.

10.Визначаємо ефективність ЗЕД в аналізованому та базовому році

(10),

Де Пекс – імп прибуток від експортно-імпортних операцій – тис. грн.

Векс – імп експортно-імпортні витрати тис. грн.

Отримані результати зводимо в табл. 3

Таблиця № 3

Показники для аналізу ефективності ЗЕД ВАТ “Веселі ніжки”.

Показники Індекс Одиниця виміру Величина Відхилення

Аналізована Базова Абсолютне Відносне %

1 2 3 4 5 6 7

Ефективність ЗЕД ЕЗЄД % 56 38 18 147

Прибуток від експортно-імпортних операцій ПЕКС-ІМП тис. грн. 37793,58
28916,05 8877,5267 131

Експортно-імпортні витрати ВЕКС-ІМП тис. грн. 67692,58 75966,81
-8274,2263 19

Прибуток від експорту ПЕКС тис. гри. 15476,06 8322,96 7153,1048 186

Прибуток від імпорту ПІМП тис. грн. 22317,52 20593,099 1724,4219 108

Витрати на експорт СЗТ ЕКС тис. грн. 47671,74 53337,35 -5665,614 89

Витрати на імпорт СЗТ ІМП тис. грн. 20020,84 22629,45 -2608,6124 88

Виручка від експорту заготівку ВРЕКСГ тис. грн. 63147,80 61660,31
1487,4908 102

Виручка від імпорту ВРІМП тис. грн. 42338,36 43222,55 -884,1904 98

Коефіцієнт

кредитного впливу ККВ част. од. 1,452097 1,43 0,018761 101

Виручка від експорту

за умов надання комерційного кредиту ВРЕКС К тис. грн. 91696,73
88379,94 3316,79 104

Виробнича собівартість СВИР тис. грн. 40572,15 46329,16 -5757,01 88

Поза виробничі витрати СПВ тис. грн. 7099,59 7008,19 91,396 101

Середня ціна імпорту ЦІМП тис. грн. 14,90874 14,02 0,89185 106

Кількість імпорту NІМП т. 2839,84 3083,61 -243,77 92

Контрактна вартість сировини СК тис. грн. 17039,01 19622,94 -2583,93 87

Накладні витрати СН тис. грн. 2839,84 2873,37 -33,51849 99

Акцизні збори СА тис. грн. 42,60 42,05 0,54857 101

Мито і митні збори СМ тис. грн. 99,39 91,11 8,28758 109

Транспортні витрати за базисом постачання СТ тис. грн. 1561,91 1331,56
230,354 117

Вантажно-розвантажувальні витрати СЗР тис. грн. 709,96 700,81 9,1394 101

Складські витрати ССКЛ тис. грн. 141,99 350,40 -208,4164 46

Експедиторські витрати СЕКСПЕД тис. грн.. 227,19 336,40 -109,2061 68

Страхові витрати ССТР тис. грн. 56,80 84,097 -27,3007 68

Інші виграти СІН тис. грн. 141,99 70,08 71,91131 203

Отримані результати показали зростання ефективності ЗЕД. Пов’язано
згідно проведених розрахунків з Табличкою 3 можна побачити, що
ефективність ЗЕД ВАТ “Киянка” в аналізованому періоді склала 56%, що на
18% менше ніж в базовому році. Це зумовлено тим, що збільшився прибуток
від експортно-імпортних операцій на 37793,5813329 грн. і зниження витрат
на експортно-імпортні операції на 67692,57968 грн. В аналізованому році
прибуток від експорту зріс на 15476,060355 грн. На ріст прибутку
вплинуло зниження витрат на експорт в порівнянні з базовим періодом, а
саме на 8322,955539 грн. В аналізованому періоді зросла виручка від
експорту за умов надання комерційного кредиту на 91696, 73 грн. Виручка
від експорту зросла за рахунок зниження виробничої собівартості
продукції на 4057,15 грн.

Прибуток від імпорту зріс на 22317,5209779 грн. Незначне зростання
прибутку від імпорту в порівнянні з експортом, пов’язане з зменшенням
виручки від імпорту на 42338,3616579 грн. Кількість імпорту також
зменшилась в аналізованому періоді на 2839,835 грн. при невеликому
збільшенні середньої ціни.

Витрати на імпорт зменшились на 20020,84068 грн., що становить у
порівнянні з базовим роком 22629,45302 грн. Витрати зменшились за
рахунок зниження:

накладання витрат 2839,83828

контрактної вартості сировини 17039,01

Накладні витрати зменшились на 283983828 грн. за рахунок складських,
експедиторських, страхових витрат. В аналізованому періоді транспортні
витрати, навантажувально-розвантажувальні роботи зросли по відношенню до
базового періоду, що також вплинули на зниження величини прибутку від
імпорту.

4. Підготовка і укладання зовнішньоекономічного контракту.

4.1. Встановлення контактів з іноземним партнером.

Безпосередньому встановленню контакту з потенційним контрагентом
передувало маркетингове дослідження зовнішнього ринку. Метою такого
дослідження було вивчення попиту на товар, що випускається підприємством
та вибір країни контрагента. При виборі країни контрагента бралися до
уваги такі фактори:

1.Політичні відносини з країною контрагента;

2.Торгово політичні умови

3.Транспортні умови

4.Умови платежу та кредиту

5.Правове питання, тощо.

Проаналізувавши зібраний матеріал для проведення експортної операції з
країною контрагентом, обираємо Мальту. Встановлення контакту з
мальтійським контрагентом здійснюємо в такій послідовності

Схема встановлення контакту з мальтійською фірмою “Мальва”

пошук контрагентів через журнали, газети,
інтернет і інше

Підготовка і направлення комерційної
пропозиції кільком

потенційним контрагентам

Українське ВАТ „Киянка” обирає найвигідніший

співпраці варіант

Підготовка проекту контракту.

рис.1

Україна, м.Коломия

Вул. С. Петлюри, 80

ВАТ “Киянка”

Оферта

м.Коломия 29
липня ц.р.

ВАТ “Киянка” пропонує Вам придбати на умовах. Перерахованих
нижче, наступний товар

Найменування товару : тональний крем «Avon»

Кількість : 2000 упаковок.

Ціна : п’ять доларів за упаковку.

Загальна сума : 10000 доларів.

Умови поставки : вартість, страхування, фрахт.

Умови оплати :безвідзивний документарний акредитив, що відкривається на
60 днів на користь ВАТ “Киянка” протягом 10 днів з дати отримання нашого
повідомлення про готовність товару до відвантаження, з виконанням в АКБ
“Аваль”, м. Коломия.

Платіж здійснюється проти надання наступних документів:

– рахунку-фактури;

– відвантажувальної специфікації;

– транспортної накладної;

Строк поставки: вересень ц.р.

Директор ВАТ “Киянка”
Черниш С. В.

4.2 Підготовка проекту до контракту.

На основі телефонних переговорів між ВАТ “Киянка” та мальтійською фірмою
“Мальва” було узгоджено, що проект контракту буде готувати продавець.

Також були визначені усі основні статті та умови майбутнього контракту.

До визначених статей відносять:

Предмет контракту.

Ціна та кількість.

Поставки.

Оплата.

Гарантія.

Упаковка та маркування.

Форс-мажор.

Контракт в цілому.

Відповідальність.

Арбітраж та керівний закон.

Інші умови.

Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін

4.3. Проробка базисних та валютно фінансових умов контракту.

“Вартість, страхування і фрахт” означає, що продавець має такі
забов’язання, як у випадку CFP, що він повинен забезпечити морске
страхування для усунення ризиків загибелі або пошкодження товару при
перевезенні. Продавець укладає договір страхування і сплачує страховий
внесок.

Покупець повинен мати на увазі, що відповідно з умовою CIF продавець
повинен лише одержати страховку на мінімальне покриття.

Умови CIF вимагає, щоб продавець здійснив очистку товару від мита на
експорт.

Умови можна використовувати тільки для морського і внутрішнього водного
транспорту.

В таких випадках, коли борт судна не служить практичній меті (наприклад,
при перевезенні типу «ро-ро» або в контейнерах), більш прийнятним є
термін CIP.

А. ВАТ „Киянка” зобов’язане

А.І. Поставка товару згідно з договором.

Поставити товар і торговий рахунок-фактуру або еквівалентне електронне
повідомлення згідно договору купівлі-продажу, а також будь-яке інше
свідоцтво відповідності, яке може бути потрібним за договором.

А.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності,
необхідні для вивозу товару.

А.З. Договір перевезення і страхування.

а) Договір перевезення.

Укласти на звичайних умовах і за свій рахунок договір перевезення
товару до погодженого порту призначення за звичайно прийнятим напрямом
на морському судні (або, якщо це зручно, на річковому судні) такого
типу, який використовується звичайно для перевезення товарів,
аналогічних товару, вказаному в договорі купівлі-продажу.

б) Договір страхування.

За свій рахунок одержати страхування карго, як зазначено в договорі, щоб
покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість в товарі, що
підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від
страхового товариства і надати покупцеві страховий поліс або інше
свідоцтво обсягу страхової відповідальності.

Страхування має бути проведенним у страхувальників або у страхових
компаніях, що мають добру репутацію і (за неможливості дійти згоди про
протилежне) відповідати мінімальному покриттю «Застереження про
страхування вантажів Об’єднання лондонських страхувачів» або будь-якому
іншому подібному збірнику умов. Тривалість страхового покриття повинна
відповідати пунктам Б.5 і Б.4. На вимогу покупця продавець повинен
забезпечити страхування за рахунок покупця на випадок війни, страйків,
заколотів і масових порушень громадського порядку. Мінімальне
страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10? (тобто
110?) і повинно бути обумовлене у валюті договору.

А.4. Поставка.

Поставити товар на борт судна в порту відвантаження в погоджений день
або строк.

А.5. Перехід ризиків.

У відповідності з положенням пункту Б.5 нести всі ризики загибелі або
пошкодження товар до моменту, коли він перейде через поручні судна в
порту відвантаження.

А.6. Поділ витрат.

У відповідності з положеннями пункту Б.6:

Нести всі витрати по товару до того часу, поки він не буде доставлений
згідно з пунктом А.4, а також витрати по фрахту й всі інші витрати,
викликані пунктом А.3, в тому числі вартість навантаження товару на борт
і будь-які збори по розвантаженню в порту розвантаження, які можуть
стягувати судноплавними лініями при укладенні договору перевезення;

Сплатити всі витрати пов’язані з митними формальностями, потрібними для
вивозу, а також усі мита, податки та інші офіційні збори, виплачувані
при вивозі.

А.7. Повідомлення покупця.

Завчасно повідомити покупця про те, що товар поставлений на борт судна,
а також надати будь-яке інше повідомлення, необхідне для того, щоб дати
можливість покупцю вжити заходів, що звичайно потрібні для прийняття
товару.

А.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

За свій рахунок, якщо не застережене інше, надати покупцю без затримки
звичайний транспортний документ для погодженого порту призначення.

Цей документ (наприклад, транспортна накладна, що передається; морський
дорожній лист, що не передається; або документ для транспортування
внутрішнім водним шляхом) повинен охоплювати товар за договором, бути
дотований у межах строку, погодженого для відвантаження, дозволяти
покупцю зажадати товар у перевізника в місці призначення й , якщо не
застережене інше, дозволяти покупцю продавати товар в дорозі шляхом
передачі документу наступному покупцю (транспортна накладна, що
передається) або шляхом повідомлення перевізника.

Якщо такий транспортний документ виданий у кількох примірниках, то
покупцю повинні бути подані всі примірники. Якщо транспортний документ
містить у собі посилання на чартер-партію, то продавець повинен також
надати примірник останнього документа.

Якщо продавець і покупець погодились використовувати електронний зв’язок
у відносинах між собою, то документ, зазначений у попередніх абзацах,
може бути заміненим еквівалентним повідомленням EOI.

А.9. Перевірка, упаковка, маркування.

Нести витрати, що викликаються перевіркою товару (перевірка якості,
вимірювання, зважування, підрахунок), необхідні для того, щоб поставити
товар у відповідності з пунктом А.4.

За свій рахунок забезпечити упакування (за винятком випадків, коли у
даній галузі торгівлі звичайно прийнято відправляти без упаковки товар,
що є предметом договору), необхідне для перевезення товару. Упаковка
повинна мати відповідне маркування.

А.10. Інші зобов’язання.

На прохання покупця, на його ризик і за його рахунок, посприяти йому
вповні в одержанні документів або еквівалентних електронних повідомлень
(крім. згаданих у пункті А. 8), які видаються в країні відвантаження або
передані у цю країну й(або) в країні походження товару, які можуть бути
потрібними покупцю для вивозу товару й за необхідністю – для транзитного
перевезення через треті країни.

Б. Фірма „Мальва” зобов’язана

Б.І. Сплата ціни.

Сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку імпортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності по
ввозу товару, а в необхідному випадку – для транзитного перевезення
через треті країни.

Б.З. Договір перевезення.

Немає зобов’язань.

Б.4. Прийняття поставки.

Прийняти поставку товару після того, як він був поставлений у
відповідності з пунктом А.4, й одержати його від перевізника в
погодженому порту призначення.

Б.5. Перехід ризиків.

Нести всі ризики загибелі або пошкодження товару від моменту фактичного
переходу через поручні судна в погодженому порту відвантаження.

Якщо покупець не може надати повідомлення відповідно до пункту Б.7, то
він повинен нести всі ризики загибелі або пошкодження товару, починаючи
з погодженої дати або дати закінчення застереженого строку, призначеного
для відвантаження, але за умови, що товар був належним чином придбаний
за договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначений як
товар, що є предметом даного договору.

Б.6. Поділ витрат.

Відповідно до положень А.3 нести всі витрати по товару з моменту, коли
він поставлений згідно з пунктом А.4 і, якщо такі витрати не були
включені в фрахт, нести всі витрати і збори по товару, що знаходиться у
дорозі, до його прибуття в порт призначення, а також витрати по
розвантаженню, включаючи оплату за користування ліхтерами і розміщення
товару на пристані.

Якщо покупець не зможе надати повідомлення відповідно до пункту Б.7, то
він має нести викликані цим додаткові витрати за товар, починаючи з
погодженої дати або дати закінчення застереженого строку, призначеного
для відвантаження, але за умови, що товар був належним чином придбаний
за договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином позначений як
товар, що є предметом даного договору.

Сплатити всі мита, податки або інші офіційні збори, а також витрати по
виконанню митних формальностей, сплачувані при ввозі товару і в разі
потреби – для їхнього анзитного перевезення через треті країни.

Б.7. Повідомлення продавця.

У випадку, якщо покупець має право визначати час відвантаження товару
й(або) порт призначення, він повинен завчасно повідомити продавця про
це.

Б.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

Прийняти транспортний документ у відповідності з пунктом А.8, якщо він
відповідає договору.

Б.9. Перевірка товару.

Сплатити, якщо не застережене інше, витрати по передвідвантажувальній
перевірці, за винятком тих випадків, коли цього вимагають власті країни
експорту.

Б.10. Інші зобов’язання.

Сплатити всі витрати і збори, пов’язані з одержанням документів або
еквівалентних електронних повідомлень, згаданих у пункті А.10, і
відшкодувати всі витрати і збори, понесені продавцем при наданні
допомоги відповідно з цим пунктом.

Надати продавцю на його прохання необхідну інформацію з приводу
одержання страховки. Згідно з проекту контракту, валютою ціни і валютою
платежу буде долар.

Формою розрахунків є акредитив.

Акредитив – угода між банком та клієнтом відповідно до якої банк, що
відкриває акредитив бере на себе зобов’язання здійснити платіж третій
особі на підставі доручення свого клієнта. Порядок акредитивних платежів
встановлений міжнародним документом «Уніфіковані правила та звичаї для
документарних акредитивів» (1983р.). Рис.3.

7

6 6

3 13 11 ПП?П?ПВ 5 8 12

4

9

10

Рис.3 Форма розрахунку акредитивом

Схема розрахунків по акредитиву:

сторони укладають контракт

після укладення контракту експортер готує товар до відвантаження, про це
повідомляє імпортера

отримавши таке повідомлення покупець направляє своєму банку доручення на
відкриття акредитиву

акредитив направляється експортеру через той банк, який його обслуговує

отримавши від емітента акредитив авізуючий банк перевіряє його
достовірність і передає експортеру

експортер здійснює відповідно до умов контракту відвантаження товару

експортер отримує транспортні документи від перевізника

експортер передає транспортні та інші документи в свій банк

після перевірки банк експортера відсилає документи банку імпортеру для
оплати

після перевірки документів емітент переказує суму платежу банку
експортера

дебетується рахунок імпортера

авізуючий банк зараховує виручку експортеру

імпортер отримавши від банку емітента документ, стає власником товару

Попередня оплата – метод міжнародного платежу, який супроводжується
відчутним тиском на покупця. Продавець може вимагати передоплату за
умов, коли приходить до висновку, що кредитоспроможність покупця дуже
мала, або коли ризик не конвертованості дуже великий.

Переваги продавця – він звільняється від ризику неплатоспроможності
покупця і від ризику процесуального заперечення. Попередня оплата буде
вигідною для експортера, оскільки він відсилає товар після того, коли на
його рахунок надійшли кошти.

Для покупця ця форма розрахунку буде ризикованою, тому що є можливість
не отримати товар.

Переважно ця форма розрахунку здійснюється тоді, коли між покупцем і
продавцем існують надійні, стійкі і довготривалі ділові стосунки.

4.4 Проведення переговорів та укладання контракту.

Після того, як ми встановили контакт з фірмою “Мальва” нами був
складений попередній контракт. Для вирішення всіх питань та усунення
можливих розбіжностей була проведена особиста зустріч між представниками
фірми “Киянка” в особі Голови Правління Черниш Світлани Володимирівни
та представником фірми “ Мальва” в особі генерального директора Davida
Samuelsona, на підприємстві ВАТ “Киянка”.

Перед зустріччю кожна із сторін готувалась до неї. Наша сторона виробила
тактику проведення переговорів, можливий розподіл ролей учасників,
послідовність викладання питань, що цікавлять. Підготували довідкові та
інші матеріали, які будуть потрібні під час переговорів, розробили шляхи
розв’язання розбіжностей та претензій, підготували можливі відповіді на
питання партнера.

При проведенні переговорів представники фірм розглянули предмет
майбутнього контракту, а також затвердили базу договірних цін.
Затвердили, що контракт буде написаний, як на українській так і на
мальтійській. Представники обох фірм ретельно вивчали кожну статтю
попереднього контракту. Переважно у всіх питаннях знайшли згоду, але в
деяких виникли суперечки, які були розв’язані шляхом порозуміння.

Особливо була загострена увага на статті “Строки та умови поставки”.
Сторонами було узгоджено штрафні санкції за невиконання контрактних
обов’язків. Також були внесені зміни до попереднього контракту, стосовно
статті “Маркування”.

Було проведено взаємне вивчення об’єктивних аргументів сторін та
знайдені на цій основі взаємоприйняті компромісні рішення. В результаті
переговорів сторони склали спільний проект контракту в якому була
врахована фактична домовленість, якої вони досягли під час переговорів.
Також було вирішено, що контракт роздруковується у двох оригіналах на
українській та мальтійській мові. З оригіналу контракту роблять по три
примірники ксерокопій. Контракт підписують у договорі відповідальні
особи.

Контроль за виконанням умов контракту покласти на начальника
зовнішньоекономічного відділу підприємства Чиркову У. А. Укладений
сторонами контракт ( Додаток А).

ВИСНОВОК

ВАТ “Киянка” займається ЗЕД імпортуючи окрему сировину з-за кордону і
імпортуючи частину готової продукції за кордон.

В поточному році фірма “Киянка” уклала угоду з мальтійською фірмою
“Мальва” на поставку 2000 упаковок тонального крему, що склало загальну
вартість контракту 10000 тис. доларів.

Для встановлення контакту між сторонами було використано тверду оферту.

Сторони розробили попередній контракт, провели переговори для усунення
розбіжностей і підписали угоду для товару, який ВАТ “Киянка” поставляє
фірмі “Мальва” на умовах поставки CIF.

Таким чином, була успішно проведена зовнішньоекономічна операція по
експорту вітчизняних товарів фірмою “Киянка”. Мальтійський контрагент
залишився задоволеним і виразив подяку за якісний товар. В майбутньому
фірма “Киянка” і надалі буде співпрацювати з мальтійською фірмою і
постачати їй товар в необхідній кількості та у визначений час.

Завданням курсової роботи було оцінити ефективність ЗЕД ВАТ
“Киянка”, встановити контакти з новим партнером, підготувати проект
контракту, провести переговори та укласти його. Детальний аналіз
показників експортно-імпортних операцій показав динаміку показників,
причини та наслідки переміщення в той чи інший бік. Було встановлено
контакт з фірмою імпортером, в даному випадку фірма А, при цьому
використовувались такі документ як тверда оферта. Сторони домовилися, що
контракт буде розроблений експортером, тобто ВАТ “Киянка”. При
розробці контракту широко застосовувались рекомендації та базові умови
поставки “Інкотермс 2000”. Слід також врахувати, що було досліджено
питання фінансових розрахунків між сторонами, після переговорів було
вирішено, що оплата буде проводитись за допомогою акредитиву.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності

2. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля:

3.Руденко Л.В. Розрахункові та кредитні операції у зовнішньоекономічній

4. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. За заг.ред.
А.І. Кредісова. – К.,1997 – 448с.

5. Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної

діяльності .К. Фінансист, 2000 – 634с.

6. Н.Савлук М.І. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навчальний.
посіб. – К.: КНЕУ, 2002. – 392с.

7. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 Вісник
Верховної Ради України. – 1991. – №29.

8.Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів): Наказ
Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від
06.09.2001р., №201.

Закон України “Про власність”.

Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”.

Закон України “Про господарські товариства”.

КОНТРАКТ №1

м.Коломия
“20 ”квітня 2007 р.

Фірма ВАТ ‘’Киянка‘’ названа у подальшому «Продавець», в особі голови
правління Черниш Світлани Володимирівни з однієї сторони, і фірма
“Мальва”, названа у подальшому «Покупець», в особі директора Davida
Samuelsona з другої сторони, уклали цей Контракт про подане нижче.

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

Продавець продає, а Покупець купує на умовах поставки: CIF; жіноча
косметика (тональний крем), (в подальшому названі «Товари»), що
перераховані в Додатку № 1 до цього Контракту, який складає його
невід’ємну частину, на суму 10 тис. дол. на умовах, вказаних в
Контракті.

ЦІНИ ТА ЗАГАЛЬНА ВАРТІСТЬ КОНТРАКТУ

Ціни на Товари, що продаються за цим Контрактом, вказані в Додатку 1. до
цього Контракту і встановлюється в доларах США.

В ціну включена ціна тари, упаковки та маркування.

Загальна вартість контракту 10000 доларів США.

3. СТРОКИ ТА УМОВИ ПОСТАВКИ

Продавець поставляє Покупцю Товари на умовах CIF, місто Ла-Валетта в
строки, вказані в Додатку 1.

3.2. Поставка Товарів повинна початися протягом 15 (п’ятнадцяти) днів з
дня отримання банком Продавця АКБ “Аваль” підтвердження від Покупця про
відкриття акредитиву в одному з європейських або американських банків на
рахунок Продавця.

Продавець має право поставити Товари раніше, узгодивши час поставки з
Покупцем, причому Покупець повинен прийняти Товари і своєчасно оплатити
їх вартість на умовах цього Контракту.

3.3. Датою поставки вважається дата по бортовому коносаменту.

3.4. Поставка Товарів, що продається по цьому Контракту, буде
здійснюватись за відвантажувальними реквізитами, які вказані в
специфікації 2, Додатку 2 до цього Контракту, якій складає його
невід’ємну частину.

3.5. Продавець буде сповіщати Покупця про відвантаження Товарів по
факсу в 5-денний строк з моменту відвантаження.

3.6. В цьому повідомленні повинні бути зазначені номер
товарно-транспортної накладної або коносаменту, дата відвантаження,
найменування та кількість Товарів.

3.7. а) У випадку, якщо строки поставки не виконуються, Продавець
виплачує Покупцю узгоджені і раніше оцінені збитки в розмірі 0,5%
вартості непоставлених Товарів за кожен тиждень, що почався, протягом
перших чотирьох тижнів затримки, і 1% за кожен наступний після цього
тиждень, що почався, за умови, що розмір погоджених і раніше оцінених
збитків не повине привищити 8% від вартості кожної одиниці товарів, для
якої були порушені строки поставки.

б) У випадку затримки поставки більше, як на три місяці, Покупець
має право перервати дію цього Контракту стосовно непоставлених Товарів
без будь-якої компенсації за збитки, які продавець може понести в
зв’язку з таким розірванням.

в) Обсяг погоджених і раніше оцінених збитків не підлягає
перегляду арбітражем.

г) За будь-яких обставин Продавець не несе відповідальності за
побічні збитки

3.8. У тому випадку, якщо при поставці Товарів вони виявляються
пошкодженими або виявиться кількісна недопоставка, Покупець зобов’язаний
повідомити про це Продавця письмово протягом 30 (тридцяти) днів з дати
поставки, в іншому випадку Продавець не несе відповідальності перед
Покупцем за такі збитки.

3.9. Незважаючи на всі інші положення цього Контракту, Продавець не несе
відповідальності за невиконання строків поставки або за не поставки, що
відбулися внаслідок відсутності транспортних засобів.

4. ОПЛАТА

Оплата здійснюється згідно Договору Покупця з Продавцем. Акредитив
повинен бути підтверджений банком Продавця і реалізується Продавцем по
пред’явленню наступних документів:

– товарно-транспортна накладна в трьох екземплярах;

– коносамент;

– страхове свідоцтво на ім’я Покупця.

ЯКІСТЬ

Якість Товарів, що продається за цим Контрактом, повинна
підтверджуватися сертифікатом якості Продавця.

УМОВИ ЗДАЧІ ТА ПРИЙМАННЯ ТОВАРІВ

Товари вважають такими, що здані Продавцем та прийняті Покупцем за
якістю – згідно якості, вказаної в сертифікації якості Продавця; за
кількістю – згідно кількості та ваги вказаних в коносаменті.

УПАКОВКА ТА МАРКУВАННЯ

7.1. Упаковка, в якій відвантажуються Товари, повинна відповідати
встановленим стандартам або технічним умовам і забезпечувати, при
належному поводженні з вантажем, схоронність Товарів під час
транспортування з урахуванням перевалок, а також убереження Товарів від
атмосферного впливу.

7.2. Усі ящики повинні з двох протилежних боків мати наступне маркування
фарбою, що не змивається:

Адреса кінцевого отримувача: «Мальта»

Верх

Обережно

Не кантувати

Контракт №

Продавець

Наряд №

Транс №

Ящик №

Вага брутто

Вага нетто

Розміри ящика см (довжина,
ширина, висота)

На ящиках, висота яких перевищує один метр, з трьох сторін ящика
знаком “0+” повинен бути позначений центр ваги.

7.3. Будь-яка додаткова або нестандартна упаковка має оплачуватися
Покупцем.

ГАРАНТІЯ

Продавець дає гарантію, що всі Товари не мають дефектів, пов’язаних з
матеріалом, і з якого вони виготовлені, або з процесом його виробництва,
на період 12 (дванадцяти) місяців з дати його першого використання та
території користувача, тільки в тому випадку, якщо:

а) Товари використовуються згідно відповідних інструкцій, що надсилають
Продавцем разом з обладнанням.

б) Обслуговування та ремонт Товарів провадилось включно Продавцем або
обслуговуючою організацією, що вповноважена Продавцем.

8.2. Продавець, на свій розсуд, або відремонтує, або проведе
безкоштовну заміну Товару Покупцю або його частин, які не будуть
відповідати викладеним вище гарантійним умовам.

8.3. Товари чи їх частина, до роботи яких Покупець пред’являє
претензії відповідно до п. 7 Контракту, повинні знаходитись у Покупця до
перевірки і підтвердження обґрунтованості претензії представником
Продавця або іншою повноваженою Продавцем особою.

СТРАХУВАННЯ

Продавець зобов’язується застрахувати Товари на ім’я Покупця і
підтвердити це відповідним документом.

10. ФОРС-МАЖОР

Жодна відповідальність не може бути наслідком невиконання будь-яких
положень цього Контракту, якщо це невиконання явилося наслідком причин,
що знаходяться поза сферою контролю Сторони, яка не виконує, подібних
стихійним лихам, екстремальним погодним умовам, пожежам, війнам,
страйкам, військовим діям, втручанню з боку владних структур, ембарго
(названі далі «форс-мажор»), на період, що починається з моменту
об’явлення Стороною, яка не виконує, про форс-мажор і закінчується, коли
форс-мажор закінчиться або закінчився б, якби Сторона, що не виконує,
вжила заходів, які вона в дійсності могла б вжити для виходу з
форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання
зобов’язань за цим Контрактом. Якщо форс-мажор продовжується більше 6
(шести) місяців, то будь-яка зі Сторін може перервати дію цього
Контракту стосовно непоставлених на даний момент Товарів.

11. АРБІТРАЖ ТА КЕРІВНИЙ ЗАКОН

11.1. Усі спори, що виникають внаслідок або у зв’язку з-цим Контрактом,
повинні вирішуватись шляхом переговорів між Сторонами.

Якщо Сторони не можуть дійти згоди протягом 90 (дев’яноста) днів з дня
перших переговорів, то ця розбіжність повинна бути урегульована
арбітражем. Рішення арбітражу є кінцевим і обов’язковим для обох Сторін,
але може бути замінено дружньою угодою між Сторонами.

11.3. Арбітражний суд повинен проводитись відповідно до Правил Арбітражу
«ЮНСИТРАЛ», що діють на момент підписання цього Контракту, виключаючи ті
випадки, коли вищевказані Правила знаходяться в суперечності з
положеннями про арбітраж цього Контракту. В подібних випадках
вирішальними є положення цього Контракту.

11.4. Арбітраж має складатися з трьох суддів. Кожна зі сторін має
призначити по одному арбітру. Арбітри, що вибрані таким чином, спільно
обирають третього арбітра, який буде виконувати обов’язки голови
арбітражного суду.

11.5. Арбітраж, включаючи винесення рішення, повинен проходити в
Стокгольмі, Швеція і арбітри при вирішенні спорів, представлених на
їхній розгляд, повинні керуватись положеннями Шведського матеріального
права.

11.6. Усі документи, пов’язані з передачею спорів на розгляд арбітражу і
з рішеннями, що приймаються по них, повинні складатись англійською
мовою, рівно як судовий розгляд повинен проходити на англійській мові.

11.7.Цей Контракт повинен регулюватись і тлумачитись за допомогою
положень Шведського права.

12. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Максимальна відповідальність Продавця перед Покупцем, що походить із або
пов’язана з продажем або використанням будь-яких Товарів, що доставлені
Покупцю згідно цього Контракту, незалежно від того, чи є ця
відповідальність наслідком претензії по виконанню умов Контракту,
гарантії, делікту, включаючи недбалість і подібні упущення, не повинна
ні за яких обставин, виключаючи випадки, коли результатом недбалої
роботи і подібних упущень зі сторони Продавця явилась смерть або тілесні
пошкодження, перевищувати фактичну суму, виплачену Покупцем Продавцю за
дану одиницю Товару, доставленого відповідно до цього Контракту.
Покупець висловлює свою згоду з тим, що ні за яких обставин Продавець не
може бути відповідальним за втрату прибутку або за будь-які побічні,
випадкові або непрямі збитки, незалежно від причини їх виникнення.

13. КОНТРАКТ В ЦІЛОМУ

Цей Контракт, що включає Додаток № 1, №2, складений при повному
розумінні Сторонами предмету Контракту і замінює будь-яку іншу угоду по
цьому предмету, що укладена в усній або письмовій формі раніше. Будь-які
усні обговорення стосовно Товарів цим виключаються.

14. ІНШІ УМОВИ

14.1. При тлумаченні цього Контракту має силу документ Інкотермс 1990
року і Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів
1980 року.

14.2.Цей Контракт набирає чинності після його підписання.

14.3.Цей Контракт складено в 2-х екземплярах, по одному для кожної
Сторони, українською та англійською мовами, причому обидва тексти
аутентичні і мають однакову юридичну силу.

15. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

Продавець:

Україна

Івано-Франківська обл.

м.Коломия

вул. С. Петлюри, 80

тел./факс: 26770

р/р 40064795678960

МФО 312345

в АКБ “Аваль”

За Продавця

(Черниш С.В.)

М.П. Покупець:

Мальта

м. Ла-Валетта

вул. Ференц,56

тел./факс: 90676

р/р 26002456453865

МФО 645971

в “ Foreverbank”

За Покупця

(Erik Simpson)

М.П.

PAGE \* MERGEFORMAT 1

2

1

ВАТ „Киянка”

“Мальва”

АКБ ‘’Аваль‘’

Foreverbank

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020