Реферат
на тему:
Аплікатура в музиці – гітара
Аплікатура (ньому. Appliratyt від лат. applico – прикладаю, притискаю)
-спосіб розташування і порядок чергування пальців при грі на музичному
інструменті. Аплікатура називається і саме позначення цього способу в
нотах. Однією з головних умов художньої гри є застосування раціональної
аплікатури, що дозволяє піаністу, скрипалю, віолончелісту, гітаристу й
іншим з найменшою витратою зусиль виконати музичний добуток.
Вибір аплікатури складає важливу сторону виконавчої майстерності. Він
підкоряється вимогам фразування, динаміки, звучання, ритму і зв’язаний з
інтерпретацією добутку.
Фразування – художньо-значеннєве розмежування, виразне виділення
музичних фраз при виконанні музичних добутків. Застосовується з метою
найбільш яскравого, виразного і вірного розкриття ідейно-емоційного
змісту добутку. Індивідуально своєрідне фразування – один з основних
елементів, що характеризують виконавський стиль; вона зв’язана з
характером, манерою чи гри співу артиста.
Динаміка (від rpeц.dinamikos – маюячий силу, від dijnamis – скла)
сукупність явищ, зв’язаних з голосністю. Динаміка заснована на
застосування різного ступеня сили звучання, їх раптовій чи поступовій
зміні, виділенні окремих звуків і п.т. Основні види динаміки: forte (у
нотах скорочено: f) – голосно, сильно; piano (р) – тихо, слабко; mezzo
forte (mf) -помірковано голосно; mezzo piano (mp) – помірковано, тихо;
fortissimo (ff) – дуже голосно; pianissimo (pp) – дуже тихо;
forte-fortissimo (ppp) – надзвичайно тихо.
Поступове наростання сили звучання – crescendos (грарафічного зображення
(). Різка, раптова
зміна динаміки позначається терміном subito (piano subito -перехід від
голосного звучання до тихого, forte subito – від тихого до голосного).
До динамічних відтінків відносяться і різні види акцентів.
Звучання – це механічне коливання, сприймане вухом. Джерелом звучання
може служити струна, метал, натягнута шкіра, стовп повітря і т.п.
Людське вухо здатне сприймати коливання з частотами приблизно від 20 до
20.000 коливань у секунду. Чим більше частота, тим вище звук, що володіє
визначеною висотою і входить до складу закономірно організованої
музичної системи, називаної музичним звучанням. До складу звуку входять
часткові тони, від яких залежить тембр. Кожен звук має визначену
голосність.
Ритм (від грецького rhythmos) – соразмеренность, стрункість) –
закономірне чергування музичних звуків, одне з основних виразних і
формотворних засобів музики. Музична інтонація обов’язково містить у
собі ритмічний елемент. Іноді ритм виступає як найбільш яскравий елемент
теми, здобуваючи особливе виразне значення.
Ритмічна організація звуків виявляється як у найближчих (напр. Усередині
такту і мотиву), так і в більш віддалених їхніх співвідношеннях. Основою
цієї організації служить соразмеренность тимчасових ритмічних часток
(ритмічні одиниці – ціла нота, половинна, четвертна, восьма і т.д.)
Чергування опорних і неопорних часток утворить метр (2-дольний,
3-дольний, 4-дольний і т.д.). Відповідно до даного метра звуки часто
поєднуються в ритмічні групи (групи восьмих, шістнадцятих і ін.).
Розбіжність метричних і ритмічних акцентом утворить синкопу. А єдність
ритму і метра підкреслюється в теорії музики поняттям метроритм.
¦
?
h?p
h?p
h?p
h?p
CJ4aJ4 h?p
h?p
CJ4aJ4″ h?p
?
Інтерпретація від лат. Interpretation – роз’яснення, тлумачення)
-тлумачення музичного добутку у творчому процесі виконання.
Інтерпретація зв’язана зі звуковим утіленням нотного тексту в
соотвествии з естетичними принципами школи, напрямку, індивідуальними
особливостями й ідейно-художнім – задумом артиста.
Аплікатура – це правильно обрана послідовність у чергуванні пальцем
правої і лівої рук під час гри на гітарі. Треба забезпечити зручне,
природне положення пальців і вільні плавні рухи. Типові аплікатури гам,
арпеджиобразних послідовностей, подвійних нот, акордів і т.п. повинні
бути твердо засвоєні таким чином, щоб, зустрівши ту чи іншу
послідовність звуків, пальці як би самі собою знаходили правильну
аплікатуру. Вибираючи послідовність чергування пальців, необхідно
враховувати наступні рекомендації:
1) намагатися використовувати природне розташування пальців на грифі
(лівої руки) і на струнах (правої руки);
2) повторюючи чи пасаж іншу послідовність зберігати первісну аплікатуру;
3) уникати застосування того самого пальця лівої руки при натисканні
струн на різних ладах, крім ковзання пальця по якій-небудь одній струні.
Гітарист, що пройшов гарну школу і має солідну технічну підготовку,
вільний самостійно вибирати найбільш зручну для себе аплікатуру.
На початкових же ступінях навчання необхідне неукоспитательно
дотримувати запропоновану аплікатуру.
У нотному записі пальці правої руки позначаються тільки буквами (великий
палець може також позначатися знаком «+»), а лівої руки – тільки
цифрами. У різній літературі пальці правої руки можуть позначатися по
різному і, тому, приведені кілька варіантів таких позначень.
Умовна позначка аплікатури в нотному записі
Найменування пальців Права рука Ліва рука
Великий р, мм бал –
Вказівний I чи В 1
Середній М чи з 2
Безіменний А чи б 3
Мізинець – 4
Відкрита струна позначається буквою «ПРО» чи цифру «ПРО». Позначення
пальців обох рук у нотному записі, а також позначення відкритої струни
може ставиться над, – чи з лівої сторони ноти.
Номер струни вказується в нотному записі над – під – чи, у відмінності
від аплікатури, із правої сторони ноти.
Крім позначень у нотному записі, приводяться схеми, що показують
положення лівої руки на грифі гітари. Позначення пальців малюються на
теске, що спрощено представляє частину грифа, якщо дивитися на нього
зверху:
а) б) в)
Приклади аплікатурних сіток:
а) 1-я позиція (1,2,3 і 4-й лади);
б) 3-я позиція (3,4,5,6 і 7-й лади);
в) 7-я позиція (7,8 і 9-й лади).
Позначення «3 fr» чи «7fr» указують номер ладу, від якого схематично
намальована частина грифи гітари, де будуть витягатися звуки. Іншими
словами фрейм (англ. Frame – структура, рамка) визначає позицію.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
