UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЖиттєвий перелом професора А. Сліпанського (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1676
Скачало260
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Життєвий перелом професора А. Сліпанського

 

Заарештували сільськогосподарського вченого Андрія Сліпанського 2

червня 1933 року. Невдовзі ЦКК КП(б)У виключила А. Сліпанського з

партії, звинувативши його в тому, що він був "класово-ворожим елементом,

який проліз у партію із метою контрреволюційної, провокаторської

роботи". У серпні 1933 року ЦКК КП(б)У знов повертається до питання "Про

роботу Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук у справі

підвищення врожайності". У постанові констатувалося щодо відсутності

боротьби проти буржуазних поглядів в сільськогосподарських науках,

наявність шкідництва, засмічення складу інститутів Академії класово

ворожими, петлюрівськими, контрреволюційними елементами тощо. Відповідно

до ухвали перший віце-президент ВУАСГН А. Сліпанській, як викритий

контрреволюціонер, був виключений зі складу Академії. За два роки після

утворення сільгоспакадемії близько 60 керівників інститутів, кафедр,

відділів, професорів залишили посади за підозрою в політичному

шкідництві чи як класово чужі елементи. Пізніше партійні вожді

з'ясували, що керівник рангу А. Сліпанського мав наукових послідовників.

Президія ЦКК КП(б)У 28 вересня 1933 року прийняла окрему постанову "Про

справу колишніх працівників Академії сільськогосподарських наук ім.

Леніна". У документі наголошувалося, що група членів партії, які

працювали в Академії протягом ряду років під керівництвом А.

Сліпанського (а в нього вже не було іншого прізвиська, як

"контрреволюціонер-дворушник із партквитком у кишені") з метою боротьби

із радвладою і підриву колгоспного ладу, займалася шкідницькою роботою.

З тексту витікало, що шкідництво цієї групи полягало у розвалі й

ліквідації ряду важливих дослідних станцій (називалися Харківська,

Одеська, Красноградська, Маріупольська, Уманська), у впровадженні теорії

повсюдної мілкої оранки, у знищенні продукції випробуваного

високосортного насіння тощо. Робився висновок, що такі дії відповідали

основним цілям куркульських контрреволюційних елементів, реставрації

капіталізму, перетворенню України, не менше, як у "колонію

імперіалістичних держав". У постанові стверджувалося, що вказана група

відповідальних працівників сільгоспакадемії під керівництвом А.

Сліпанського розсаджувала на відповідальні пости своїх прихильників —

петлюрівських, махновських та інших контрреволюційних елементів. На

підставі цього звинувачення з партії були виключені колеги нашого

вченого — Е. Вензель, Т. Білаш, І. Боднар, Д. Сенько, Я. Харченко, які

напередодні ще були членами Президії ВУАСГН [1].

 

Сталінський намісник П. Постишев не мав сумнівів, що ВУАСГН (зауважимо,

наукова установа! — Авт.) також була винною у природному недороді. У

листопаді 1933 року він відзначав, що Президія академії була оновлена на

80-90 відсотків. Та порушена доля вченого-аграрія А. Сліпанського довгий

час не давала спокою П. Постишеву. А може, ця обставина давала

останньому можливість доповідати про певні досягнення щодо сталінських

настанов. Через деякий час (січень 1936 року) на Пленумі ЦК КП(б)У

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ