UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНотатки з історії науки: думки В. І. Вернадського і сучасника (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1943
Скачало289
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Нотатки з історії науки: думки В. І. Вернадського і сучасника

 

Проблеми історії науки давно цікавлять істориків і фахівців різних

галузей науки і техніки. Відомо, що наука розвивається нерівномірно — це

досить складний процес, який характеризується наявністю протиріч,

спадів, підйомів, повернень на новому рівні до старих, давно залишених

чи забутих поглядів, боротьби різних думок, гіпотез, теорій, що рідко

виходять із цієї боротьби у своєму первісному виді, але майже завжди

непомітно мінливих, що перетворюються, вбираючи у себе нові елементи.

Цей процес не можна звести до чисто логічної схеми. Життя науки

складніше будь-якої схеми. Її розвиток визначається не тільки логікою

руху наукових ідей, але й насамперед самим життям, його вимогами,

умовами.

 

Окремі аспекти проблеми висвітлено у працях учених, присвячених історії

розвитку тієї чи іншої галузі науки. Проте не всі аспекти історії науки

висвітлено з достатньою повнотою, а деякі міркування є застарілими.

 

На ході розвитку науки позначаються зацікавленість суспільства,

економічний рівень тієї чи іншої країни, соціально-психологічний клімат

епохи, пануючі релігійні, філософські, ідеологічні плини тощо. Усе це

ускладнює діяльність у царині історії науки і техніки, тим більше, що

вона покликана освітити не тільки історію наукових ідей, але й хід

розвитку самого пізнання [1, с. 28].

 

Слід звернути увагу на думку, що історик науки має справу по суті з тим,

чого вже немає в реальності. Він може судити про минуле лише по

збережених пам'ятниках колишнього, по уцілілих фрагментах, які не

відбивають процесу у всій його складності. Це прекрасно розумів

Вернадський. "Сухая запись или документ, лежащие в основе исторического

изыскания, — пише він, — дают лишь отдельное представление о реально

шедшем процессе " [2, с. 20]. А точніше, віддалене уявлення, тому що

реальний хід процесу пізнання незмірно складніший і не може бути у всіх

своїх опосередкуваннях зафіксований у документах. Історик у своїх

міркуваннях ґрунтується на документах, але навіть тоді, коли він

установив шляхом довгого критичного аналізу їхню вірогідність, він не

повинен забувати, що документи — це ще не сама дійсність, а лише

застиглий слід її миті, її часткове відображення. Як фотографія фіксує

якусь мить існування людини, але не розкриває всіх сторін його

особистості, так і історичний документ, якщо він навіть цілком

об'єктивний, що буває далеко не завжди, не розкриває досліджуваний

процес у цілому [1, с. 28].

 

Зазначимо, що процес пізнання історії окремої галузі науки, наприклад

історія селекції зерна, історія обробітку грунту, становлення якогось

наукового центру чи розкриття особистості вченого, знаходиться в

постійному русі, увесь час відкриваючи нові факти і погляди. Минуле

наукової думки, писав Вернадський, "рисуется нам каждый раз в совершенно

иной и все новой перспективе. Каждое научное поколение открывает в этом

прошлом новые черты... Случайное и неважное в глазах ученых одного

десятилетия получает в глазах другого нередко крупное и глубокое

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ