UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПолітична культура в українському суспільстві: стан та перспективи її демократизації на шляху до ЄС (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділДержавне регулювання економіки, інвестиції
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5421
Скачало444
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Політична культура в українському суспільстві: стан та перспективи її

демократизації на шляху до ЄС

 

Свої витоки проблема політичної культури бере в працях стародавніх

мислителів, які зверталися до питань моралі, соціальної етики, критеріїв

ідеального громадянина і правителя. Перші знання про політику та їхнє

використання на практиці виникли ще в античній Греції, саме їх можна вже

розглядати як зародження політичної культури. Сам термін “політична

культура” був вперше вжитий ще в XVIII ст. німецьким філософом Іоганом

Гердером (1744-1803 рр.). Він не вкладав нинішнього змісту в цей термін

і навіть не припускав, що концепція політичної культури може так сильно

вплинути на політичну науку та практику. Згодом, особливо в кінці XIX -

початку XX ст. дане поняття використовується в політичних дослідженнях

різноманітними політичними школами, в тому числі й радянськими вченими:

В.І.Гер’є, В.В.Івановським, М.Я.Острогорським.

 

У сучасній політичній науці не має загальноприйнятого розуміння

політичної культури. Виділяють дві основні концепції політичної

культури. Перша була розроблена Г.Алмондом у 1956 р., надрукована у

статті “Порівняльні політичні дослідження”, де політична культура

розглянута як визначений зразок орієнтирів на політичні дії, що відбиває

особливості кожної політичної системи. Американське розуміння цього

феномену (яке ґрунтується в основному на принципі “петтернів” - зразків

поведінки) пізніше було розвинуто у класичній політологічній праці

Г.Алмонда і С.Верби “Громадянська культура” (1963 р). Даний підхід тяжіє

до ототожнення політичної культури й політичної свідомості. Прибічники

так званої всеосяжної інтерпретації включають в політичну культуру поряд

з психологічними настановами і відповідні їм форми поведінки суб’єктів.

Цю концепцію пізніше тією чи іншою мірою підтримали у своїх роботах

А.Браун, Д.Елазар, Х.Доменігер, Л.Пай, С.Хантінгтон та ін. Навіть у 90-х

рр. дослідники часто вдавалися тільки до такого розуміння, що політична

культура “це термін, який належить до таких диспозиційних орієнтацій,

які настільки поширені серед членів політичної системи, що можуть бути

використані для характеристики даної системи як такої. Політична

культура складається зі ставлень, вірувань і почуттів, а також знання й

інформації про політичні об’єкти” [16, с. 32].

 

Розглядаючи наступну концепцію політичної культури, можна відзначити, що

вона більш широка, ніж перша, це помітно за рахунок того, що тут

політична культура включає в своє розуміння ще й діяльнісний аспект,

тобто зразки політичної поведінки відповідно до набутого знання, системи

оцінок тощо. Наприклад, У.Розенбаум розуміє під політичною культурою

концептуальне поєднання почуттів, думок і поведінки. Так само, на думку

Е.Баталова, явище політичної культури - це система історично сформованих

стійких установок, переконань, уявлень, моделей поведінки, які

виявляються в безпосередній діяльності суб’єктів політичного процесу та

забезпечують відтворення політичного життя суспільства на основі

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ