UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнституціональні аспекти інтеграції Національної Академії Наук України в сучасну соціально-економічну систему (реферат)
Авторdimich/ukrreferat.com
РозділЕкономічні теми (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2939
Скачало217
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Інституціональні аспекти інтеграції Національної Академії Наук України в

сучасну соціально-економічну систему

 

Вступ. Національна економіка виходить на новий етап розвитку. З часу

проголошення незалежності проведено повне реформування

соціально-економічної системи України, що привело до визначених як

позитивних так і негативних результатам. Так за досить незначний термін

з 1992 по 2005 рр. Україна перейшла від моноукладної

(державно-розподільною) до багатоукладної (змішаною) економіки.

 

У 1998-2004 роках була подолана інерція спаду виробництва, сформована

основа фінансової стабілізації, подолані інфляційні очікування,

проведені демократичні перетворення.

 

Проте аналіз ходу проведення реформ і їх ефективності дозволяє говорити

про значні труднощі і проблеми на цьому шляху. Створення умов

макроекономічної (перш за все фінансовою) стабілізації шляхом формування

зовнішнього інституційного середовища при відсутність зваженої

економічної політики як на макро- так і на мікроекономічному рівні є

головною причиною того, що насилу досягнута макроекономічна стабілізація

і початок економічного зростання в період 2000 - 2004 року не привели до

формування в нових умовах основи стабільного економічного розвитку.

Доказом цього є погіршення показників інноваційного розвитку

промисловості і криза відтворення науково-технічного потенціалу країни.

 

Відродження національної науки залишається одній з найбільш насущних

невирішених проблем нашої економіки. Традиційне вирішення даної проблеми

зводиться до перегляду принципів фінансування.

 

Цьому є своє обґрунтування. Відомо, що для забезпечення пріоритетного

інноваційного розвитку на науку необхідно виділяти близько 3% ВВП [2]. В

даний час засобами на наукову діяльність розпоряджаються близько 40

міністерств і відомств, від чого, безумовно, втрачається ефективність і

результативність, при цьому Міністерство освіти і науки розпоряджається

тільки однією десятою цих засобів, з якої одна третя засобів

розподіляється для Національної академії наук України, а дві третіх - на

інноваційні технології [5]. Природно, при такій системі фінансування

науки спроби Міністерства освіти і науки здійснювати фінансування «під

конкретні проекти, під конкретні результати, з конкретною відповіддю»

приречені на провал.

 

Все більше учених і економістів до основних причин реформування

відносять необхідність структурних перетворень і подолання розриву

ланцюжка «фундаментальна наука - прикладні дослідження - виробництво».

 

Так досвід США, Японії, країн Європи, які фінансують науку на рівні 3%,

свідчить, що тільки 0,5% може фінансуватися за рахунок державного

бюджету, інше 2,5-3% повинно фінансуватися від виробничого сектора, який

виступає невід'ємною частиною трикутника «наука-освіта-виробництво» [2].

 

 

Шляхи реформування пропонуються абсолютно різні: від простого копіювання

як за формою, так і кількісними характеристиками подібних реформ в

країнах Центральної і Східної Європи [2, 7], в т.ч. порівняння з

Польською АН, Національним центром наукових досліджень у Франції (CNRS)

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ