.

Аналіз стану галузі як необхідний етап діагностики економічної безпеки підприємства (на прикладі хлібобулочної галузі) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 4341
Скачать документ

Реферат на тему:

Аналіз стану галузі як необхідний етап діагностики економічної безпеки
підприємства (на прикладі хлібобулочної галузі)

Кожне підприємство, хоч і представляє собою самостійну господарюючу
одиницю, одночасно є елементом економічних систем більш високого рівня –
певної галузі чи усієї держави в цілому. Тому економічна безпека
підприємства не може розглядатися без вивчення умов, в яких воно
функціонує. Будь-яке сучасне підприємство представляє собою відкриту
систему, що тісно взаємодіє із зовнішнім середовищем. «Причому
діалектика їх взаємодії така, що зовнішні умови, формуючи джерела та
інструментальну базу підприємництва, виступають в якості фактора, що
визначає зміст і вектор реалізації підприємницької функції, а значить, і
внутрішні умови, що є похідними по відношенню до зовнішніх» [8, С. 116].

Аналіз останніх досліджень. Дослідженням економічної безпеки
підприємства присвячені праці таких авторів, як Жаліло Я.А.,
Пастернак-Таранущенко Г., Забродский В., Капустін Н., Грунін О. і Грунін
С. та інш. [1-3, 5]. Крім того, окремо розглянуті роботи, орієнтовані на
дослідження стану галузей народного господарства, зокрема хлібобулочної
галузі [4, 6, 9].

Постановка завдання. Основною метою даної статті є розгляд проблеми
аналізу галузі, як одного з етапів діагностики економічної безпеки
підприємства; а також проведення такого аналізу за окремими напрямками
запропонованої схеми на прикладі хлібобулочної галузі.

Викладення основного матеріалу. Виходячи з вище поставленої мети в даній
роботі основна увага приділяється аналізу галузі. Проте вважаємо за
необхідне торкнутися ще такого питання, як розуміння «економічної
безпеки підприємства». Не дивлячись на різноманітність поглядів щодо
даної категорії і підходів до її визначення, погоджуємося з думкою
Жаліло Я.А., який зазначає: «Враховуючи, що економічна безпека
трактується як стан захищеності економічних інтересів, а основним
життєво важливим інтересом в економічній сфері (як для фізичної особи і
підприємства, так і для держави) є відтворення джерела існування,
визначення економічної безпеки, на нашу думку, має бути вдосконалене для
врахування саме цієї категорії»[2]. Тому вважаємо, що відтворювальний
підхід необхідно використовувати і при дослідженні як внутрішнього, так
і зовнішнього середовища діяльності підприємства.

Одним з напрямків аналізу зовнішнього середовища, як необхідного етапу
діагностики його економічної безпеки підприємства повинен бути аналіз
галузі. Можна скористатися запропонованою посібниками з маркетингу
схемою дослідження середовища безпосереднього впливу, яка включає
вивчення споживачів, конкурентів, постачальників, посередників та
контактні аудиторії. Також цікавим, на нашу думку, є представлення
мікросередовища підприємства в роботі [4]. Користуючись даним підходом
дослідження факторів зовнішнього середовища пропонуємо проводити з точки
зору їх впливу на окремі етапи процесу відтворення на рівні підприємства
(див. рис. 1).

Пропонуємо розглянути окремі результати аналізу хлібобулочної галузі,
проведеного на основі запропонованої схеми. Відповідно аналіз середовища
галузі повинен включати декілька блоків:

І. Аналіз ринку продукції галузі. В даному блоці необхідно провести
дослідження характеру попиту, пропозиції і ціноутворення на ринку

Крім того, необхідно навести характеристику основних споживачів
продукції, провести аналіз конкуренції на ринку, окремо звернути увагу
на бар’єри входу на ринок.

Хліб та хлібобулочні вироби входять до споживчого набору товарів
(послуг)- представників для розрахунку індексу споживчих цін (у ваговій
структурі складає майже 9%). Ринок хліба представляє один із ринків
продовольства.

Галузевий попит на продукцію представляє особливий інтерес, оскільки
саме він відіграє найважливішу роль на етапі реалізації виробленої
продукції підприємством, тобто на етапі повернення авансованої і
одержання (бажано) доданої вартості.

За даними органів статистики [7] в Україні у 2006 році налічувалося 1486
підприємств-виробників хліба, що на 209 одиниць менше аналогічного
показника 2002 року (див. табл. 1). За період з 2002 до 2006 року
виробництво продукції скоротилося з 2399 до 2305 тис. т.

Перше пояснення базується на тому, що скорочується в цілому споживання
хліба населенням країни внаслідок росту доходів та демографічного
фактору. В той же час інші фахівці стверджують, що при потенційному
обсязі ринку в 4000 тис. т споживання хліба не може сильно скоротитися.
Зміни пояснюються тим, що все більше продукції випускається невеликими
підприємствами, результати роботи яких не враховуються органами
статистики. Підтвердженням останнього аргументу можуть служити така
інформація про структуру основних виробників хліба і хлібобулочних
виробів в Україні, яку можна представити таким чином [10]:

72% хліба і хлібобулочних виробів виготовляють промислові хлібозаводи,
розташовані у містах і районних центрах (близько 400);

6% хліба виготовляють підприємства колишньої системи Укркоопсоюзу. Таких
хлібозаводів близько 500. Як правило, ці хлібозаводи мають невелику
потужність і обслуговують населення сіл;

1,5% хліба припадає на частку підприємств Укрпродсоюзу;

20% хліба і хлібобулочних виробів випікають приватні, малі пекарні.

Дані про кількість підприємств-виробників хліба та хлібобулочних виробів
варто враховувати при аналізі стану конкуренції в галузі. Конкуренція
має найбільш серйозний вплив на проходження індивідуальним капіталом
стадії реалізації. Вона породжується зіткненням інтересів в сфері обміну
товарів і продуктів на ринку. В кінцевому рахунку, інтенсивність
конкуренції на галузевому ринку визначає саму можливість здійснення
метаморфозу, оскільки за своєю суттю визначає умови доступу до споживача
[8].

Таблиця 1.

Окремі показники діяльності підприємств хлібобулочної галузі в Україні у
2002-2006 рр.

№ п/п Показник 2002 2003 2004 2005 2006

1 Кількість підприємств, одиниць 1695 1678 1600 1529 1486

2 Випуск виробів хлібобулочних, тис.тонн 2357.6 2334.7 2307.1 2263.7
2151.1

3 Рентабельність операційної діяльності підприємств, % 2.3 1.1 2.2 2.4
2.2

4 Частка підприємств, які одержали збиток від звичайної діяльності до
оподаткування, у % до загальної кількості підприємств 43.6 46.8 39.6
33.5 31.7

5 Індекс цін виробників хліба і хлібобулочних виробів, грудень до грудня
попереднього року, %: 94.6 134.6 97.0 100.8 116.2

6 Інвестиції в основний капітал, у фактичних цінах, млн. грн.: 130.0
132.6 197.7 246.4 325.9

Конкуренція на ринку хлібобулочних виробів в Україні доволі інтенсивна і
основна боротьба ведеться між великими хлібозаводами і міні-пекарнями.
Особливістю ринку хліба є його локальний характер через нетривалий
термін зберігання продукції. Тому, основна увага зосереджується на
місцевих конкурентах. Перемогти на ринку намагаються як за рахунок
боротьби за існуючі ніші, так і шляхом створення нової продукції. За
даними АПК-Інформ в Україні щорічно Дегустаційною комісією Укрхлібпрому
розглядаються і затверджуються рецептури до 200 нових найменувань хліба
і хлібобулочних виробів і 180 видів кондитерських виробів. «При високому
рівні диференціації попиту індивідуальному капіталу легше знайти нішу
для реалізації себе у вигляді товарної маси і вище ймовірність вилучення
при цьому закладеної в ній доданої вартості» [8, С. 134].

– O  !c!x&z&?4?4 4P5 5oaI1/2I®???~?r?~?eU?B$ h?

h?

h?

h?

±

oyyt?

% h?

h?

h?

h?

h?

h?

h?

h?

h?

$ h?

h?

h?

h?

oyyt?

oyyt?

oyyt?

oyyt?

oyyt?

oyyt?

??±? підприємств намагається вступити на ринок. Зростання кількості
конкуруючих підприємств призводить до зниження загального рівня
дохідності галузі і, відповідно, зниження доданої вартості в процесі
індивідуального відтворення. Якби підприємства могли безперешкодно
вступати в галузь, існував би ринок чистої конкуренції, проте вступ на
ринок певних товарів ускладнений існуванням бар’єрів входу.

Вхід на ринок хліба та хлібобулочних виробів має певні особливості. Для
нових великих підприємств він ускладнюється необхідністю залучення
великих капітальних ресурсів на обладнання. Для малих підприємств цей
бар’єр обійти простіше оскільки їм потрібні невеликі потужності. В той
же час цей плюс виступає і мінусом: виникає інший бар’єр – вищі витрати
виробництва (неможливість економії на масштабах так, як на великих
підприємствах). Крім цього, одним із значних бар’єрів вступу в галузь
виділяють різні організаційні форми обмеження конкуренції, в тому числі
вертикальну і горизонтальну інтеграцію підприємств, які пов’язані єдиним
виробничим процесом (наприклад, концерн «Хлібпром»).

ІІ. Аналіз ринку основної сировини і матеріалів, які використовуються
підприємствами галузі. Даний блок аналізу повинен включати основні
характеристики ринку, загальний огляд основних суб’єктів ринку і їх
вплив на діяльність підприємств галузі, що аналізується. Обсяг даної
статті не дозволяє провести детальний аналіз за даним блоком. Зазначимо
лише таке, що для підприємств-виробників хліба і хлібобулочних виробів
основною сировиною для виробництва є борошно. В структурі споживання
борошна в середньому 88% припадає на частку хлібопекарської
промисловості. Ситуація на ринку даної продукції, а також ринку зерна
постійно знаходиться під контролем держави. Особливої уваги потребує
аналіз цін постачальників продукції і порівняння абсолютних і відносних
значень з цінами на продукцію підприємств галузі.

ІІІ. Аналіз ринку техніки та технологій. Цей блок може включати вивчення
стану основних засобів в галузі, динаміку оновлення основних засобів,
інвестиційну діяльність підприємств галузі (в основні засоби), а також
аналіз ринку необхідної техніки та технологій для підприємств галузі
(основні вітчизняні і зарубіжні виробники, посередники на ринку, цінова
політика тощо). Що стосується хлібобулочної галузі, більшість аналітиків
зазначає, що дана галузь виділяється значним моральним та фізичним
зносом основних засобів. В той же час, не дивлячись на регулювання ринку
державними органами та спадом фізичного випуску продукції, хлібний
бізнес залишається доволі привабливим для великих гравців ринку, про що
свідчить активне інвестування в розвиток та модернізацію потужностей, а
також придбання хлібозаводів (див. табл. 1).

ІV. Аналіз ринку фінансових ресурсів (доступ до фінансових ресурсів).

Головним джерелом фінансування діяльності підприємств хлібобулочної
галузі є власні фінансові ресурси. Крім того можуть використовуватися
кредитні ресурси, вклади учасників акціонерних товариств, надходження
від продажу акцій тощо. Державою здійснюється підтримка підприємств
хлібопекарської промисловості при закупівлі обладнання вітчизняного
виробництва для переробки сільськогосподарської продукції та будівництва
і реконструкції виробничих об’єктів через механізми здешевлення
середньострокових та довгострокових кредитів [13] (згадувана вище
Постанова КМУ від 21 лютого 2007 року № 259 «Про затвердження порядку
використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для
здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу
через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових
кредитів», Постанова КМУ від 18 лютого 2004 року № 184 «Про затвердження
Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України
на 2006 рік на здійснення фінансування підтримки підприємств
агропромислового комплексу через механізм здешевлення коротко- і
довгострокових кредитів»).

V. Аналіз ринку праці. Розглядаючи економіку окремої галузі, неможливо
обійти стороною питання забезпечення підприємств галузі трудовими
ресурсами. «Всі господарські операції зводяться до трьох слів: люди,
продукт, прибуток. На першому місці стоять люди»,- сказав відомий в
усьому світі менеджер Лі Якокка. Даний етап аналізу виконується для
виявлення рівня забезпеченості підприємств галузі трудовими ресурсами.

За даними Держкомстату середньорічна кількість найманих працівників
хлібобулочної галузі склала 90,8 тис. осіб або 2,36% від кількості
працюючих у промисловості. За 2006 рік показник плинності кадрів був на
рівні 37,6%.

Така тенденція спостерігається в результаті дії двох основних факторів:
важких умов праці і низького рівня її оплати. Темпи росту заробітної
плати за останні 2-3 роки відстають від темпів росту заробітної плати в
середньому по промисловості України.

Крім перелічених вище блоків аналізу, дослідження галузі повинно
включати вивчення впливу держави. Для хлібобулочної галузі це може бути
цінове регулювання, обмеження рентабельності, державні замовлення на
продукцію, пільгове кредитування, про яке згадувалося вище, створення
державних підприємств-монополістів чи інших структур для стабілізації
ситуації на ринку продукції чи суміжних ринках (наприклад, ДАК «Хліб
України»).

Висновки. Хочемо відмітити, що в рамках однієї статті важко провести
ґрунтовний аналіз окремої галузі. В той же час, ще раз слід наголосити
на важливості даного етапу в процесі забезпечення економічної безпеки
підприємства. Подальшими напрямками дослідження можуть бути опрацювання
загального переліку показників для аналізу галузі окремим підприємством,
розробка методики аналізу для підприємств, які випускають
диференційовану продукцію, окремого обговорення потребує
інституціональний аналіз середовища галузі.

Список літератури

Грунин О., Грунин С. Экономическая безопасность организации. – СПб:
Питер, 2002. – 160 с.

Жаліло Я.А. Стратегія забезпечення економічної безпеки України.
Пріоритети та проблеми імплементації // Стратегія національної безпеки
України в контексті досвіду світової спільноти. – К.: Сантисанга, 2001.
– с. 141-142.

Забродский В., Капустин Н. Теоретические основы оценки экономической
безопасности отрасли и фирмы // Бизнес-информ. – 1999. – № 15-16. – С.
35-37.

Нетяжук М.В. Економічний механізм регулювання розвитку хлібопекарної
промисловості: Автореф. дис… канд. екон. наук: 08.07.01 / М.В.
Нетяжук; Н.-д. екон. ін-т М-ва економіки України. – К., 2005. – 18 с. –
укp.

Пастернак-Таранущенко Г., Лобза Г. Економiчна безпека пiдприємства в
умовах ринку //Вiсник Нацiональної АН України.-1994.-N7-8.-С.78-79.

Портер М. Е. Стратегiя конкуренцii: Методика аналiзу галузей i
дiяльностi конкурентiв / Пер.з англ.: А.Олiйник, Р.Скiльський.- К.:
Основи, 1998.- 390с.

Статистичний щорічник України за 2006 рік / За ред. О. Г. Осауленка. –
Київ: Державний комітет статистики України, 2007. – 600 с.

Тарануха Ю.В. Предприятие и предпринимательство в трансформируемой
экономике. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2003. – 368 с.

Хорунжий М.Й. Аграрна політика: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 240
с.

HYPERLINK “http://www.apk-inform.com/” www.apk-inform.com

HYPERLINK “http://www.minagro.gov.ua/” www.minagro.gov.ua

HYPERLINK “http://www.niss.gov.ua/” www.niss.gov.ua

HYPERLINK “http://www.rada.gov.ua/” www.rada.gov.ua

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020