UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗамки та фортеції Хмельницької області: Меджибіж, Сатанів, Кам’янець-Поодільск (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8910
Скачало1165
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ійськом та козацькими

полками Данила Нечая, внаслідок чого королівські війська відступили.

Замок було здобуто.

 

У Меджибожі зупинявся сам провідник визвольної війни Богдан

Хмельницький. Це сталося 1650 року, коли він прямував до

Кам’янця-Подільського. Проте вже через рік близько 12 тисяч повстанців

взяли штурмом місто і завдали шкоди фортеці.

 

Після Бучацького мирного договору 1672 року турки отримують землі

Поділля, де і знаходиться Меджибізький замок. Пошкоджені частини фортеці

вони відбудували. Звичайно, що усі зміни були там на східний кшталт. А

церкву, яка входила до палацового комплексу. Перобладнали в мечеть.

 

Междибіж був включений до військового відомства царським урядом після

польського повстання 1830-31 років. Місто перетворили на військове

поселення. А в замку розмістили штаб 12-го Ахтирського полку.

 

Замок у селищі Меджибіж – це своєрідний зразок оборонної архітектури в

Україні. Замок, незважаючи на страшні події, які йому довелося побачити,

з кожним століттям ставав усе вишуканішим. А згідно з першим проектом

він був збудований у суворому стилі з грізними мурами та баштами. І це

не дивно, бо основною його функцією було налякати, а якщо вже не

вдалося, то тоді й захищати.

 

З ХVІІ століття у замках починають будувати палаци, прикрашаючи їх

білокам’яною різьбою й живописом. Внаслідок цього Меджибізький замок

поступово збагачувався такими елементами, як декоративні фігурні зубці,

готична форма вікон, різьблені білокам’яні одверки, аттик та аркатурний

пояс глухих ніш. Врешті він набув вигляду поміжного між обороною

спорудою і замком –палацом.

 

Замок побудований на мисі, що утворився між двома річками, які

зливаються серед широких лугів. За планом він нагадує продовжуваний

трикутник з гострою вершиною, зверненою на схід. В’їзд у замок

влаштований у західній стіні, з боку Меджибожа, звідки укріплення

захищали ровом, через який вів підйомний міст, згодом замінений

кам’яним.

 

Велична споруда добре вписана у навколишній ландшафт: річки, омиваючи

фортецю, трьох сторін, служили надійним природним захистом.

 

Подвір’я замку, оточене могутніми стінами та бамітами, займає приблизно

при чверті гектара. Довжина його сягає 120 метрів, а ширина – 85; стіни

у західній частині здіймаються на 17 метрів; товщина їх на лицарській

башті – майже 4 метри.

 

З чотирьох башт, які входили у замковий комплекс, одна не збереглася.

Центром фортеці служить чотирикутна споруда, до якої з усіх боків

прилягають ще кілька башт: зі сходу – трикутна, з заходу – кругла, а з

півночі і півдня – по дві напівкруглі, що змикаються одна з одною. Добре

продумане поєднання різноманітних елементів архітектурного плану,

створювало прекрасні умови для організації системи перехресного вогню

під час оборони цитаделі. Башта має кілька ярусів, розділених

перекриттями, на рівні яких зовні виступають кам’яні на півовальні

пояси. Завершення її, на жаль, не збереглося: замість нього збудовано

балкони, які в плані повторюють форму вежі.

 

З північного боку до Східної башти прилягає довгий корпус, споруджений у

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ