UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗамки та фортеції Хмельницької області: Меджибіж, Сатанів, Кам’янець-Поодільск (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8872
Скачало1165
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

пус, споруджений у

другій половині ХVІІ ст., а пізніше використаний для казарм. Другим своє

кінцем корпус доходить до круглої вежі, яка згодом була перебудована на

восьмикутну, п’ятьма гранями вона виступає за межами фортечної стіни.

 

Коли у замку розквартирувався штаб Охтирського полку, вежу пристосували

до офіцерського клубу.

 

У 20-х роках ХХ століття тут була школі для бійців червонокозачого

полку.

 

Північно-західна стіна з’єднує восьмикутну вежу з п’ятигранною

Лицарською. Лицарська башта, мабуть, найстаріша в усьому комплексі

Меджебізького замку. Споруджена вона у ХV або ще в кінці ХІV століття.

Башта також виконувала функції дозорної. Як і інші сторожові вежі,

розкидані на землях Поділля, вона служила для попередження жителів

околиць про наближення ворога. Чотирма своїми боками вона виступає

названі; від неї починався рів, що ускладнював підхід до замку.

 

До західної стіни, примикають зведені пізніше дім, де мешкала замкова

челядь і знаходилися господарські приміщення, та ще одна цікава своєю

архітектурою споруда – колишня конюшня, названа згодом каретним рядом.

 

Башта на південно-західному розі не збереглася. Південна стіна вкрита

трьома рядами бійниць, що призначалися для стрільби з луків та

вогнепальної зброї. З цього боку, а також зі сходу фортеця додатково

захищалася рядом бастіонів.

 

ь

 

ю

 

.

 

ь

 

На середині подвір’я замку стоїть культова споруда, збудована у 1586

році. У плані вона прямокутна, з п’ятигранною абсидою, перекритою

зімкнутими склепіннями з розпалубками.

 

Кам’янець-Подільська фортеця.

 

Переповідають. що хан Осман, побачивши 1621 року фортифікаційне

укріплення Кам’янця, запитав: «Хто ж це побудував таке могутнє місто?»

 

Сам бог - відповіли йому.

 

«Нехай же бог і здобуває його!» - прорік хан. Після цих слів він

повернув своє військо від стін Кам’янця.

 

Місто Кам’янець-Подільський вперше згадується у літописах ХІІ ст. На той

час Поділля входило до складу Галицько-Волинського князівства. Основна

населення міста від часу його заснування була місцеве, українське.

Згодом до міста стали прибувати вірменські ремісники й купці.

 

В ХІV-ХVІІ століттях повз місто пролягав шлях татар. На той час вони

почували в причорноморських степах і здійснювали набіги на міста

Праукраїни. Для посилення оборони і міст будували нові та відроджували

старі замки й фортеці.

 

Місце розташування укріплення вибралося таке, щоб підступи до нього

захищали природні перешкоди. Відтак перші оборонні укріплення побудували

у тих місцях, де можна було проникнути на острів (вузьким перешийком чи

коьйоном). Загалом Старий замок подували так, що ріка Смотрич (тече у

глибокому яру з крутими скелястими берегами) оперізує немалу ділянку

еліптичної форми там, де побудоване Старе місто). Із заходу, де русло

річки, до міста примикає замок, розташований на високому плато. Між

замком і Старим містом збудували міст, що в першій половині ХVІ ст. був

дерев’яний і стояв на кам’яних стовпах. Укріплення Старого замку,

можливо, будувалося на місцях давніших укріплень (відомості майже не

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ