UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗамки та фортеції Хмельницької області: Меджибіж, Сатанів, Кам’янець-Поодільск (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділАрхітектура, містобудування
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8919
Скачало1165
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

і майже не

збереглися).

 

Першу згаду (датовану 1374 роком) про Кам’янець-Подільський замок

знаходимо у грамоті князя Юрія Корятовича (володів тоді Поділлям).

 

Замок мав два в’їзди: один з боку міста, а другий з поля, через що й

називався Польною брамою. Біля брам були приміщення для воротаря. На

території замку побудували будинки для стражників, а також кухню, склади

провізії та військових припасів, церкву. Уже в ХV ст. місто стає

потужним торгово-промисловим центром, відтак розпочинається його

інтенсивна забудова. Але в середині цього століття татарські набіги

частішають, тому дерев’яні укріплення (хоча деякі з них одразу були

кам’яними) замінено на кам’яні.

 

Фортифікаційна споруда мала форму багатокутники витягнутої форми, що

був обнесений високими стінами з баштами на кутах. З правого боку від

східних воріт замку була розташована п’ятигранна Чорна башта з криницею,

що мала глибину 36 метрів, а ширину 6. Біля річки була розташована Водна

башта, саме вона була пристосована для подачі води в замок. Денна

триярусна башта мала отвори, призначені для викорчування гармат на стіни

укріплень та на верхню площадку Нової башти.

 

З південно-західного боку над яром, на відстані 30 м одна до одної

«виросли» триярусні башти, форма яких нагадує форму неправильного

циліндра. Їх називають Яедська, Тенчинська, Ковпак. А також одна

чотириярусна башта – Папська або Кармелюкові (в ній був двічі ув’язнений

ватажок визвольного селянського повстання на Поділлі Устим Кармелюк).

 

Позаяк замок постійно треба було відбудовувати, то в ХVІ ст. було

обладнане спеціальне приміщення для кам’янотесаних робіт де працювало

багато місцевих майстрів.

 

І вже в ХVІ ст. збудували комплекс оборонних споруд, що зберігалися до

сьогодні, і має назву Нового замку. Укріплення складається з ровів,

валів та підземних приміщень, що збудовані з каменю і перекриті

склепіннями. У центрі споруди був великий двір, обнесений земляними

валами. З Старим замком він був поєднаний підйомним мостом. Комплекс

укріплень складався з таких споруд: замковий міст, міська брама,

вірменський бостон, Вітряна брама, Польська брама, башта Ста фона

Баторія, Різницька башта.

 

Середина ХVІ ст. відзначається напливом польської земельної

аристократії. Створюються магістрати – руський, вірменський та

польський. Та не міг народ уже терміти польської наруги, і Богдан

Хмельницький очолив народно-визвольну війну. Тоді польський сейм видав

наказ. У якому заборонив набирати гарнізон замку з місцевого

українського населення (адже ті могли допомагати повстанцям).

 

У 1672 році правобережний гетьман Петро Дорошенко підписав угоду з

Магометом ІV (Дорошенко прагнув гетьманства на усією Україною) Тож нові

укріплення нещодавно збудованого Нового замку не змогли вберегти його

від турків. У 1672 році султан Магомет з своїм військом захопив замок,

вигнавши звідти поляків. (Це було другим випадком, коли вдалося прорвати

надійні мури фортеці. Вперше це сталося у 1393 році, коли через

суперечки в середині гарнізону литовський князь Вітовиш захопив замок).

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ