РЕФЕРАТ
на тему:
Хвилясті папужки
Хвилясті папужки були завезені до Європи з Австралії близько 150 років
тому. Виявилося, що вони дуже легко пристосовуються до життя в неволі й
стають ручними.
Сьогодні мільйони людей у всіх країнах світу тримають вдома хвилястих
папужок.
Дикі хвилясті папужки водяться в напівпустельних районах центральної
Австралії. Вони тримаються великими зграями й ведуть кочівний спосіб
життя. Зграї постійно перелітають із місця на місце в пошуках води й
трав’янистої рослинності із дозрілим насінням. Цим насінням в основному
й харчуються хвилясті папужки. У пошуках корму зграя за один день може
пролетіти багато кілометрів. Влітку, коли спека стає нестерпною. А їжу
знайти особливо важко, хвилясті папужки переселяються на південь
материка, де клімат прохолодніший. Хвилясті папужки не будують гнізд і
не повертаються щороку на те саме місце, щоб вивести пташенят, як
роблять багато птахів. Вони знаходять підхожі затишні місця там, куди їх
заносить кочове життя, наприклад у дуплі дерева, або у якій-небудь
ущелині в скелях, і відкладають там яйця.
Дикі хвилясті папужки – світло-зеленого кольору з жовтими голівками,
плічками, крильцями. Бувають також строкаті папужки зі смужками або
плямами іншого кольору. Є й чубаті хвилясті папужки.
Хвилясті папужки – рухливі пташки, вони легко впадають у нудьгу, якщо їм
нема чим зайнятися.
Хвилясті папужки їдять насіння трав, свіжу зелень, їм також можна
вживати зерна, залишаючи лузгу.
Овочі й дикорослі рослини, які вживають хвилясті папужки: молоде листя
кульбаби, крес водяний, шпинат, ендивій, петрушка, мокравник,
жовтозілля, Деяким пташкам також подобається салат, баклажани, зелений
горошок, морква, буряк, батат, кабачки і листя капусти.
Просо дуже поживний корм – для папужок це ласощі.
У птахів не має зубів, тому їм доводиться заковтувати пісок і камінчики,
щоб вони перетирали їжу в мускульному шлунку (задній відділ шлунка).
Самки хвилястих папужок здатні відкладати яйця, починаючи з 3-14
місяців, але краще почекати, поки вони остаточно не стануть дорослими –
тобто до 10-11 місяців. Коли настає шлюбний період, восковиця в самця
забарвлюється в яскраво-синій колір, а в самки – у темно-бурий. Ознаки
близького спарювання: самець починає «залицятися» до самки, співає їй,
роздмухуючи пір’я на голові й горлі, і згодовує їй відригнуту їжу. Вони
чистять одне одному пір’їнки й труться дзьобами.
h”,?CJH
oooooooonoieaaaaaaaaaaaa*
$#–&i’I+e-Ae/22x4A4oooooooooooooooooo
е дозріють усередині неї. Якщо вона не чутиме його співу. Крім того він
годуватиме її під час насиджування й допомагатиме їй виховувати
пташенят.
Самка відкладає яйця через 3 тижні після спарювання. Самка хвилястого
папужки відкладає зазвичай 5-6 яєць – по одному через день. Почавши
відкладати яйця, вона сидить на них, щоб вони не охолонули, майте не
покидаючи гнізда протягом усього періоду насиджування. Їжу їй доки, поки
не вилупляться пташенята – приносить самець. Пташенята почнуть лупитися
на сімнадцятий день – по одному через день у тому порядку, у якому були
відкладені яйця.
Пташенята народжуються безпомічними й сліпими і батьки зігрівають і
годують їх. Але розвиваються пташенята швидко, і через 4 тижні після
народження вони вже можуть літати.
У цьому віці вони починають покидати гніздо, але їм треба залишатися з
батьками ще 2 тижні. Хвилясті папужки зазвичай створюють шлюбні пари на
все життя – якщо, звичайно. Їх із якоїсь причини насильно не розлучають.
На волі молоді папужки повинні бути здатні подорожувати разом зі
зграєю, тому пташенята розвиваються дуже швидко. У 6 днів у них
відкриваються очі, у 7 – починає рости пір’я, а в 10 днів вони вже
вкриті пухом. За 4 тижні у них майже повністю відростають хвостове й
макове пір’я.
Папужка чистить своє оперення дзьобом, і в нього це виходить найкраще,
коли воно ледь вологе. Папужка чистить протягаючи кожну хвостову й
мохову пір’їнки через дзьоб і в такий спосіб зчищаючи з них пил і бруд.
З дрібними пір’їнками він робить те ж саме, але обережніше.
Ознаки хвороби. Крім яскраво виражених симптомів хворий папужка втрачає
інтерес до того, що відбувається навколо, у нього тьмяніють очі, він
сидить настовбурчившись на жердці, іноді зовсім перестає їсти, але п’є
часом більше звичайного.
Симптоми: випадання пір’я над дзьобом з’явилося білувато-сіра кірка й
поступово поширюється на восковицю, навколо очей і на ноги, папужка
дихає з відкритим дзьобом, у нього виділення з ніздрів і хрипи в горлі,
у папужки рідкий кал незвичайного кольору, пташка тужиться, немов ніяк
не можу викинути із себе кал.
Можливі причини. Усі птахи час від часу линяють – скидають старе пір’я і
відрощують нове. Молоді хвилясті папужки вперше линяють у віці трьох
місяців, в дорослі – щорічно влітку або восени. Якщо папужка регулярно
вискубує в себе пір’я, йому, напевно дуже нудно живеться або в нього
алергія.
Автори: Гридіна В.Т., Аксьонова Л.В.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
