Реферат на тему:
Березень, весна у природі. Прикмети, прислів’я, загадки
Березень
Перший весняний місяць має кілька назв.
У березні починає рухатися сік-тож і кажуть: “місяць-соковик”.
“Березоль”, бо на березах розпускаються бруньки. “Сухий” – де-не-де
підсихає фунт. “Різнопогодник”, бо березень примхливий: то дощ, то сніп
то мороз.
Прикмети
Якщо граки прилетіли прямо на гнізда – буде гарна весна.
Довгі бруньки на деревах – спізниться літо. Гуси з вирію високо летять –
води буде багато, а низько-мало.
Побачив шпака – знай: весна біля порога.
Хмари пливуть високо – буде гарна погода; коли ж надвечір ущільнюється й
сильнішає вітер – на потепління.
Перший грім при північному вітрі – бути холодній весні, східному-сухій,
західному-мокрій.
З берези багато соку – літо буде дощовим. 10. Довгі бурульки – на довгу
весну.
Проліски й під сніжники розкривають пелюстки – на гарну погоду,
закривають – на негоду.
Черемха зацвітає перед останніми весняними приморозками.
Коли дуб раніше від ясена розпустився – на сухе літо.
Прислів’я
Весняний день рік годує.
У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє,
знизу мете.
Весна ледачого не любить.
Сій вчасно, вродить рясно.
Весна – наші батько і мати, а як не посієш – не будеш збирати.
Сухий березень, теплий квітень, мокрий травень – буде хліба врожай.
Народний календар
6 Березня – починається сокорух у кленів та беріз.
14 березня – завжди вважалося “точним” літопокажчиком: який день – таке
й літо.
Ознаки весни
Березень
Нате сніг. Квітують крокуси, підсніжники. Починається сокорух у дерев.
З’являється найперший весняний гриб-зморшок. Можна побачити
метеликів-лимонниць і кропив’янок. Прилітають пташки – граки, шпаки.
З’являються струмочки. Ведмідь з барлога вилазить.
Настає гаряча пора у садівників і городників.
Хто як весну зустрічає
Прилетіли граки
Першими до нас прилетіли граки. Ще навколо сніг лежить, а вони вже
з’явилися. Гуляють по проталинах-чорні, білоносі. Відпочинуть після
дороги і почнуть будувати гнізда.
Виберуть собі граки парк або гай. З ранку до вечора кричать, галасують,
гілки для гнізд ламають. Хто – старе гніздо лагодить, хто – нове звиває.
Цілий день граки працюють, а як прийде вечір, то посідають біля своїх
гнізді і сплять до ранку. А вранці прокинуться і знову до роботи
візьмуться. Поспішають – час грачихам пташенят виводити.
Граченята-найранішні пташенята. Не встигнуть на деревах листочки
розпуститися, а вони вже кричать-їсти просять.
Заєць скидає зимову шубку
Взимку заєць був білий, пухнастий. Тепло йому було в зимовій шубці. А
прийшла весна – треба зайчикові з теплою шубкою попрощатися, по-літньому
одягатися. А як же заєць переодягається? А ось як. Навесні він починає
линяти. Зимова шерстка у нього вилазить, а замість неї виростає інша –
сіра, гладенька.
Бігає заєць по густих кущах, то тут, то там клапоть зимової шерстки
залишить. Одягнеться по-літньому – йому й не жарко. А притаїться зайчик
під кущем – не скоро його й помітиш.
У зайчихи навесні маленькі зайченята з’явилися. Народжуються вони, коли
ще сніг в лісі лежить. А коли він розтане, коли вже добре стрибають –
молоді пагінці гризуть на сонячних галявинах, в заячі ігри граються.
Жаби прокинулися
Добре пригріває землю весняне сонечко. Увесь сніг з поля зігнало, і в
лісі його вже зовсім мало залишилося.
4
8
8
`6
i
*У канавці, під бурим опалим листям, прокинулися від зимового сну жаби.
Вони там цілу зиму спали. Всі позамерзали, навіть тверді стали, як
крижинки. Тепер на сонечку відігрілися, відтанули, ось і вилізли з
канави. Вилізли і потихеньку пострибали до ставка. А там ще і ще жаби
поспішають до ставка… До берега доскачуть і стрибають у воду.
А як сонечко воду прогріє, тоді вже жабам справжнє роздолля -плавають,
кумкають, по-своєму весні радіють.
Їжачок теж прокинувся
Взимку їжачок спав у лісі під купою хмизу. Та ось прийшла весна,
з’явилася молода травичка, їжак виліз зі свого зимового лігва – його й
упізнати не можна: на колючках суха трава, мох, старе листя поналипало.
Виліз їжак, позіхнув, потягнувся і взявся свою колючу шкурку чистити. Об
гілочки, об кущі потерся, язичком себе облизав. Роздивився, струхнувся і
побіг на полювання.
Цілу зиму їжак нічого не їв. Тепер йому хай попадуться черв’яки, жуки та
жаби – вмить упіймає та з’їсть. Дивишся – небагато часу минуло, а їжачок
поправився, сили набрався.
Тепер уже не тільки з жуками та з жабами – він і зі змією справиться,
аби тільки трапилася вона йому.
Повернулися ластівки
Ось і ластівки з-за моря повернулися: літають, метушаться, в сараї під
дахом глиняне гніздечко ліплять. Та як гарно! Грудочку до грудочки
приклеюють. Зліплять гніздечко, неначе кошик, а збоку пролазку залишать.
Через цю пролазку травичку наносять. Постелить ластівка м’яку підстілку
в гнізді, знесе туди яєчка і сяде пташенят висиджувати.
Загадки
Старий дід мости помостив,
Молода прийшла – мости рознесла. (Мороз, весна)
Привітанням журавля я пробуджую поля,
Небеса і ручаї та заквітчую гаї,
І усякий мене зна…
Відгадали? Я …. (Весна)
Сиві воли усе поле злягли (Туман)
Двічі родиться, а раз умирає. (Птах)
Летів птах через дах,
Сів на воротях у червоних чоботях. (Лелека)
У садочку понад тином
Я зробив йому хатину,
Він навколо обдивився,
Засміявся й оселився.
Здогадались ви, однак, –
Поселився у нас…. (Шпак)
Чорномазий, білодзьобий,
Він за плугом важко ходить,
Черв’яків, жучків знаходить –
Сторож вірний, друг полів,
Перший вісник теплих днів. (Грак)
Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю.
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку. (Пролісок)
Щоб зернятко ожило,
Треба сонце і…. (Тепло)
БЕРЕЗЕНЬ
Зійшли сніги,
Шумить вода,
Весною повіва:
Земля квіточки викида,
Буяє травка молода,
Все мертве ожива.
Веселе сонечко блищить,
Проміння щедро ллє,
Гайок привітно шелестить,
Неначе кличе пригостить,
Струмочок виграє…
ВЕСНА
Тепле сонечко пригріло,
Розтає увесь сніжок,
І несміло перші квіти
Виглядають у садок.
Кожна гілочка тріпоче –
Хоче листячко розкрить,
А травичка на горбочку
Ізумрудом мерехтить.
Горбці кричать завзято –
Раді сонечку й весні,
А синички аж танцюють
На березі й на сосні.
І далеко в синім небі
Линуть перші журавлі
І на землю посилають
Свій привіт-“Курли! Курли!”
Весняна родина
(Казка)
У прекрасної царівни Весни було три брати: Березень, Квітень, Травень.
Березень був якийсь дивний. То веселий і теплий, із сонечком дружить,
відлигу до себе в гості запрошує, то, буває, насупиться і з завірюхою
заприятелює.
Брат Квітень перші квіти людям дарує: синьоокі проліски, золоті
кульбабки. Абрикоси стоять заквітчані, мов рожеві хмаринки. Дружить
Квітень із сонечком, легеньким вітерцем, теплим дощиком і з веселими
ставками.
А ось і третій брат Травень – зеленню буяє, оксамитові килими розстеляє,
шовкові, смарагдові трави розчісує. Все навкруги напоєне пахощами квітів
і трав. Це справа рук весняної родини.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter