UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕтичні проблеми евтаназії (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділЕкологія, природокористування, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2538
Скачало256
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Етичні проблеми евтаназії

 

Серед проблем обов'язку й совісті в житті та професії лікаря на

особливо пильну увагу І глибокі роздуми заслуговують моральні аспекти

ставлення до тяжкохворих та вмираючих хворих. Відомо, що люди бояться

смерті. Навіть ті, хто заперечує це, насправді не с байдужими до

обставин, коли доведеться перетнути уявний Стікс — водорозділ між

світами (буття та небуття), межу між життям і смертю. Та розуміючи

незворотність фізичного небуття, доводиться погодитись Із висловом

філософа античного Риму Сенеки: "Смерть владна над усім — а не кара".

Якими б сумними не здалися ці слова, однак вони є діалектично

обґрунтованими.

 

Упродовж багатьох тисячоліть смерть трактувалась як миттєвий акт, на

відміну від свого протиставлення в часі і просторі — життя. Саме так

виглядає смерть у літературі, мистецтві, у нашій уяві та свідомості. І

лише в XX ст. виникла реаніматологія — наука про закономірності вмирання

й оживлення організму, а термін "клінічна смерть" перетворився на

підставу щодо екстремальних дій для повернення людини До життя науковими

засобами.

 

Саме реаніматологія змусила інакше подивитися на так звані термінальні

стани. Адже ще декілька років тому складний перелом хребта на тлі

політравми, певні вади й аритмії серця, тяжкі ушкодження черепа, деякі

форми отруєнь, гепатитів тощо сприймались як смертний вирок. Нині хворих

врятовують, а втішні наслідки трансплантації серця, печінки, нирок — не

лише професійний, але й моральний тріумф. Отже, кожний успіх

реаніматології в сукупності із спорідненими з нею клінічними

дисциплінами наближає медицину до її ідеальної мети, — втілення

славнозвісного девізу "Зціли!" То не просто прагматичний злам у сучасній

медицині. Він спонукає й до нового філософського погляду на покликання

людини в сучасному суспільстві, яка через свої гуманні засади не може

виправдати примусове передчасне припинення фізичної життєдіяльності. Але

водночас не можна обминути реальних фактів та намагань: стосовно

евтаназії — "легкої смерті" — думки й навіть дії контрастують.

 

Природна смерть — явище надзвичайно рідкісне. Більшість людей помирають

від хвороб, тобто свого роду "незаконною" смертю, коли інстинкт життя з

його біохімічними та фізіологічними еквівалентами збережено і навіть

зактивовано, й організм веде запеклу боротьбу з кризою, іноді подовжуючи

страждання хворого в передагошї чи агонії. Через це у людей, які за

професійною належністю є поза медициною, виникає запитання: як повинен

діяти лікар, коли вже немає реальних шансів на врятування? Іншими

словами, що треба зробити для полегшення стану вмираючого? Дехто вважає,

що справжнє завдання медицини у такій ситуації — скорочення тяжких

страждань, якщо немає об'єктивної лікарської надії на поліпшення стану

хворого. І якщо лікарі нічого не роблять для цього, їх іноді навіть

звинувачують в антигуманності й етичній байдужості. Ідеться про

застосування евтаназії чи відмову від такої можливості.

 

Ідея евтаназії, яка останнім часом широко висвітлюється, мас, ясна річ,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ