Контрольна робота
Взаємозв’язок загальної політехнічної та професійної освіти. Завдання
трудового та естетичного виховання
План
Взаємозв’язок загальної політехнічної та професійної освіти.
Завдання трудового та естетичного виховання.
1.Взаємозв’язок загальної політехнічної та професійної освіти.
Загальна освіта — сукупність знань основ наук про природу, суспільство,
людину, її мислення, мистецтво, а також відповідних умінь і навичок,
необхідних кожній людині.
Загальна середня освіта має три рівні: початкова, основна, повна.
Початкова освіта. Забезпечує загальний розвиток дитини, вміння добре
читати, писати, знання основ арифметики, первинні навички користування
книжкою та іншими джерелами інформації, формування загальних уявлень про
навколишній світ, засвоєння норм загальнолюдської моралі та спілкування,
основ гігієни, вироблення перших трудових навичок.
Основна середня освіта. Передбачає досконале оволодіння українською та
рідною мовами, засвоєння знань з базових дисциплін, можливість здобуття
наступних рівнів освіти, мотиваційну готовність переходу до трудової
діяльності або набуття кваліфікації через різні форми професійної
підготовки, формування високих громадянських якостей і світоглядних
позицій.
Повна середня освіта. Забезпечує поглиблене оволодіння знаннями з
базових дисциплін та за вибором, орієнтацію на професійну спеціалізацію,
формування цілісних уявлень про природу, людину, суспільство,
громадянської позиції особистості, можливість здобуття освіти вищого
рівня.
Учні здобувають загальну освіту в процесі вивчання навчальних предметів.
Навчальний предмет — педагогічно обґрунтована система наукових знань і
практичних навичок та вмінь, що втілюють основний зміст і методи певної
науки.
Відмінність навчального предмета від науки полягає в тому, що до нього
входять тільки основні положення тієї чи тієї галузі знань, доступних
для засвоєння учнями на певному ступені навчання.
Політехнічна освіта — сукупність знань про головні галузі й наукові
принципи виробництва, оволодіння загальнотехнічними вміннями,
необхідними для участі в продуктивній праці.
Здійснюється вона насамперед у процесі вивчення предметів політехнічного
циклу (математики, фізики, хімії, біології, географії), а також інших
предметів (історії, основ держави і права, літератури), трудового
навчання. Вагоме значення мають практикуми, факультативи з
машинознавства, автосправи, електротехніки тощо.
Професійна освіта — сукупність знань, практичних умінь і навичок,
необхідних для виконання роботи в певній галузі трудової діяльності.
3міст професійної освіти забезпечує поглиблене вивчення наукових основ і
технології обраного виду праці, формування спеціальних практичних умінь
та навичок, виховання психологічних, моральних, естетичних якостей,
необхідних фахівцеві конкретної галузі трудової діяльності.
2.Завдання трудового та естетичного виховання.
Трудове виховання — процес залучення школярів до різноманітних
педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою
передання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого
практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.
Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці. Без праці вона
деградує. Будь-які спроби уникнути продуктивної праці призводять до
негараздів і для особистості, і для суспільства.
Важлива складова системи трудового виховання — трудове навчання, що
здійснюється від першого класу до закінчення школи. Його зміст
визначається навчальною програмою з трудового навчання для кожного
класу.
На першому етапі (початкові класи) на уроках праці, “які нерідко
об’єднуються з уроками образотворчого мистецтва і стають уроками
художньої праці, учні набувають елементарних навичок роботи з папером,
картоном, пластиліном, природними матеріалами. Вони беруть участь у
вирощуванні сільськогосподарських рослин на пришкільній ділянці,
доглядають домашніх тварин, квіти, ремонтують наочні посібники,
виготовляють корисні речі, подарунки й іграшки для підшефного дитячого
садка. Така посильна суспільно корисна праця закладає основи любові до
праці, вміння й бажання працювати власними руками, сприяє розвитку
інтересів і захоплень, організації корисних занять у вільний час.
На другому етапі (5—9 класи), спираючись на набутий у початкових класах
досвід, учні здобувають знання, вміння і навички з обробки металу,
дерева, основ електротехніки, металознавства, графічної грамоти. У
міських школах вони вивчають технічну і обслуговуючу працю, а в
сільських — сільськогосподарську, обслуговуючу й технічну.
На третьому етапі (9—12 класи) трудове навчання має професійно
орієнтований характер. Програми трудового навчання старшокласників
передбачають оволодіння багатьма професіями. Профілі трудової підготовки
визначають на місці, з урахуванням потреб народного господарства і
наявної навчально-технічної та виробничої бази.
На всіх етапах трудового навчання вирішуються завдання трудового
виховання: учнів озброюють технічними та сільськогосподарськими
знаннями, у них формуються трудові вміння і навички, здійснюється
психологічна та практична підготовка до праці й вибору професії.
Праця має бути цілеспрямованою, тобто учні повинні розуміти мету
пропонованої роботи, знати, для чого вони її виконують, якими будуть її
результати. Кожен учень повинен усвідомити, чого саме вимагають від
нього. Неусвідомлена праця не сприяє формуванню потреби в ній, любові до
неї.
?
&
A–CDDeeeeeeeeeesssseeeeeeeeeeeeee
ливо домагатися, щоб трудова діяльність школярів сприяла практичному
застосуванню , і поглибленню знань, допомагала формуванню в них високих
моральних якостей, підвищувала суспільну активність і сприяла підготовці
до продуктивної праці в різних галузях виробництва. А. Макаренко
стверджував, що” праця без освіти, без політичного і морального
виховання, що йдуть поряд, — нейтральний процес.
Виховання любові до праці, формування трудових уЛЇнь та навичок.
Потребує систематичної праці учнів, а не участі в ній від випадку до
випадку. Для цього класні керівники й адміністрація школи, плануючи їх
участь у різних видах праці, мусять детально продумати її послідовність,
усвідомити, якого виховного ефекту вони прагнуть досягти, пропонуючи
дітям певний вид праці.
Естетичне виховання — складова частина виховного процесу,
безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і
перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності
людини.
Методологічною засадою естетичного виховання є етика — наука про
загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, про
сутність і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами
краси, про роль мистецтва в розвитку суспільства.
У процесі естетичного виховання формуються естетична свідомість і
поведінка школяра.
Естетична свідомість — форма суспільної свідомості, що являє собою
художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття,
переживання, оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в
мистецькій творчості та естетичних поглядах.
Естетичні почуття — особливі почуття насолоди, які відчуває людина,
сприймаючи прекрасне в дійсності й у творах мистецтва.
Естетичний смак — здатність людини правильно оцінювати прекрасне,
відокремлювати справді прекрасне від неестетичного.
Естетичний ідеал — уявлення людини про прекрасне, до чого вона прагне,
на що рівняється.
Естетика поведінки — риси прекрасного у вчинках і діях людини (у
ставленні до праці й до суспільства, в манерах і зовнішньому вигляді, у
формах спілкування з людьми.
У процесі естетичного виховання важливо навчити учнів розуміти й
сприймати красу. Спостерігаючи прекрасне, людина не може залишатися
байдужою, вона переживає, відчуваючи любов або ненависть до
спостережуваного. Тому треба, щоб діти вміли розрізняти справді красиве
і потворне.
В естетичному вихованні школярів використовують різні джерела: а) твори
образотворчого мистецтва. Під час спостереження картини або скульптури,
яка відображає життя людини чи природи, в дитини розвивається не лише
сприйняття, а й фантазія: вона мислить, уявляє, «домальовує» зображене,
бачить за картиною події, образи, характери; б) музику, яка,
відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає
на емоційно-почуттєву сферу людини, на її поведінку; в) художню
літературу. Головним виразником естетики в літературі є слово. На думку
К. Ушинського, слово як засіб вираження в літературному творі набуває
подвійної художньої сили. Словесний образ має ще й понятійну основу і
сприймається насамперед розумом. Тому література — важливий засіб
розвитку інтелекту учнів1; г) театр, кіно, телебачення, естраду, цирк.
Цінність їх у тому, що, крім змістової частини, вони об’єднують у собі
елементи багатьох видів мистецтв (літератури, музики, образотворчого
мистецтва, танцю); ґ) поведінку і діяльність школярів. Достойні вчинки
учнів, успіхи в навчанні, праці, спортивній, громадській, художній
діяльності повинні стати предметом обговорення з естетичних позицій; д)
природу: її красу в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм,
закономірній зміні явищ, які мають місце в живій і неживій природі; є)
факти, події суспільного життя. Героїчні вчинки людей, краса їх взаємин,
духовне багатство, моральна чистота й фізична досконалість повинні бути
предметом обговорення з учнями; є) оформлення побуту (залучення дітей до
створення естетичної обстановки в школі, класі, квартирі).
Важливу роль в естетичному вихованні школярів відіграє сім’я. Належне
естетичне оформлення квартири, наявність бібліотеки, мистецьких
журналів, телевізора, сімейних традицій з обговорення телепередач,
прочитаних книжок, сімейний відпочинок на природі, спільне відвідування
театру — все це створює сприятливі умови для прищеплення естетичних
смаків дітям.
Використана література
Орбан-Лембрик, Лідія Ернестівна Соціальна психологія: У 2-х кн.:Підруч.
для студ. вузів. Кн. 1. Соціальна психологія особистості і спілкування.-
К.: Либідь, 2004.- 576с.- 18.00
Психологія.- К.: Либідь, 2001.- 560с.
Психологія.- К.: Либідь, 1999.- 558с.
Політична психологія.- К.: ЦУЛ, 2003.- 216с.
Загальна психологія.- К.: Либідь, 2005.- 464с.
Гуманістична психологія.- К.: Університетське вид-во “Пульсари”, 2001.-
252 с.
Бондарчук Олена Іванівна Психологія сім’ї.- К.: МАУП, 2001.- 96с.
Морозов С.М., Бондар В.В. Клінічна психологія.- К.: ІПО КНУ
ім.Т.Г.Шевченка, 2001.- 116с.
Пащенко, Світлана Юріївна Загальна психологія.- Запоріжжя, 2004.- 32с.-
1.50
Петро Андрійович Загальна психологія.- К.: Вища школа, 2004.-
Цимбалюк Іван Миколайович Психологія.- К.: ВД “Професіонал”, 2004.-
216с.
Трофімов Юрій Леонідович Інженерна психологія.- К.: Либідь, 2002.- 264с.
Занюк Сергій Степанович Психологія мотивації.- К.: Либідь, 2002.- 304с.
Власова Олена Іванівна Педагогічна психологія.- К.: Либідь, 2005.- 400с.
Траверсе Тетяна Михайлівна Психологія праці.- К.: ІПО КНУ
ім.Т.Г.Шевченка, 2004.- 116с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
