Бережи свою планету (урок)
Мета: Дати уявлення про роль Землі в житті організмів, про необхідність
охорони Землі, розвивати пізнавальний інтерес. Поглибити знання дітей
про росини і тварини. Виховувати любов до природи і бережливе ставлення
до неї.
Хід заняття
І. Організація учнів до уроку.
– Добрий день діти!
– Добрим людям, добрий день.
Повен сонця і пісень,
Повен пахощів для друзів,
Набраних в квітучім лузі.
Діти, в нас незвичайний урок.
До нас завітала красуня одна,
Я знаю, що люба всім дітям вона.
А що за красуня, вам треба вгадати.
Для цього потрібно старання додати.
Ну що ж, починаємо?
Ой що це? (на столі скринька)
Ця скринька, мабуть, не проста.
Напевно, скринька чарівна.
Скринька пропонує нам загадку-казку Відгадавши її ви впізнаєте нашу
гостю.
За глибокими синіми морями, за високими кам’яними горами, у густому лісі
стоїть хатинка.
А цей ліс незвичайний. У ньому і птахи, і звірі, і навіть дерева
розмовляють.
В цій хатинці, живе старий, але дуже мудрий дідусь. Є в нього чарівна
палиця. Стукне він нею об землю і дива творяться: то сніг іде, то квіти
розпускаються, то яблуні достигають.
– Чи не здогадались ви, діти, як звати цього дідуся? (Рік)
– Але хто, все ж таки, наша гостя?
Ви дізнаєтесь про неї послухавши віршик який також є у нашій чарівній
скриньці.
Повітря, земля і вода – це Природа.
Природа – це я. І ти – це Природа.
В цілому світі під сонцем одним
Повинні ми жити у згоді.
– Думаємо, усі ви тепер здогадались, хто наша гостя? (Розповідь учнів).
Правильно – це природа, а Рік – це її дідусь, можливо, батько, а може і
господар.
-А тепер, спробуємо намалювати сонечко. Ось дивіться, у цьому сонячному
кружечку живе слово. Це слово – «Природа». А хто знає, які слова живуть
на його промінчиках? Бо яке ж сонечко, без промінчиків. Давайте їх
намалюємо. (Складання логічної павутинки).
– Ось бачите, яке гарне у нас вийшло сонечко, і яка гарна природа. А чи
зможете ви відгадати про рослини і тварин, які поряд з нами?
– Моя затишна хатинка –
Непомітна павутинка.
Бачиш, скільки ниточок!
Знаєш, хто я? (Павучок)
Я свій дім ношу з собою
І улітку, і зимою,
Навесні, та восени –
Завжди нерозлучні ми.
Я не пташка, не букашка,
А маленька… (черепашка)
– Відгадайте, діти, хто
Має носи-долото?
Ним комах з кори виймає,
Про здоров’я лісу дбає. (дятел)
– Дивний ключ у небі лине,
Не залізний, а пташиний.
Цим ключем в весінній млі
Прилітають… (журавлі)
– Літом одягається, на зиму – одежі цурається (Дерево)
– Біла кора, тоненькі віти, що це? Відгадайте, діти (Береза)
– Маю жовтий вусок, золотий колосок, буде з мене мука й паляниця, а
звуться мене… (пшениця)
– У зеленому лісочку, під мережаним листочком червоніє невеличка, спіла
ягода… (суничка).
– Молодці! Ви усі були дуже активними розгадуючи загадки. А чи любите ви
гратися?
Зіграти хочеться мені
Із вами, діти, в «Так чи ні»
Я вам питання задаю –
Готуйте відповідь свою.
Відповідай, коли мастак,
Єдиним словом «Ні» чи «Так».
Якщо кмітливі, друзі, ви,
То може й рима помогти,
Але вона хитрюща в нас,
Аби не збила з толку вас!
– Сподіваємось, ви зрозуміли завдання. Тож починаємо!
Скажи, співає сам пісні?
Не гайтесь з відповіддю ви. (Ні)
Чи вміє плавати Гуса?
Ну що на це та скажеш? (Так)
Чи може стати у вогні
Вода холодним льодом? (ні)
Скажи мені, червоний мак
В січневу пору квітне? (Ні)
А крокодили на сосні
Свої будуть гнізда? (Ні)
Чи може вище гір літак
У вишину злетіти? (Так)
Узори пишні на вікні
Мороз малюк взимку? (Так)
Чи правда, друже мій, що рак,
Коли повзе, то загадки? (Так)
Якщо не їстиме 3 дні,
Верблюд ходити зможе? (Так)
Чи достигають навесні
L
?
Ae
N–3/4u:
p
ooooooccoccccccUe?????UeUe?
&
p
ooeeeeeoUeUeUeUeeeeeeeeoUeUeUeUeUe
&
6 x oooooooooocccccccccccccccc
/8/h/?/V0u3oooooooooooooooooooooooooooo
? (Ні)
Коли розсердиться їжак,
Слона він може вбити? (Ні)
Ріка біжить удалині –
Чи є у неї ноги? (Ні)
Чи правда це, що вовк усмак
Наївся груш і яблук? (Ні)
А під кінець каже мені,
Цікава гра «Так» чи «Ні»? (Так)
– Молодці, діти! Ви сьогодні дуже активні, але зараз сядьте рівненько і
будьте уважні.
Усі ми живемо на землі і бачимо цей дивовижний і чарівний світ. Ми
беремо від природи усе: повітря для того. щоб дихати, воду – пити, а
рослини – їсти. Ми живемо у гарних будинках в яких ми захищені від
холоду, вітру, дощу. Нас оточують розумні машини, їх так багато – це
радіо, телефон, телевізор, комп’ютер, пральна машинка, мікрохвильова
піч, та хіба все перелічиш! І все це – наше навколишнє середовище, бо ми
серед усього цього живем. Це тепер – наше довжіння.
– А тепер подумаймо, чи можемо ми обійтись без усього цього чарівного
довкілля?
Спочатку проведемо такий дослід: вдихнемо повітря багато – багато, а
тоді закриємо руками ротик і носик, подивимось: на скільки ж нам його
вистачить? Ну, довго ви протримались? Ні, треба швидше вдихнути. Отже
довкілля – це, в першу чергу, повітря» Вся наша земна куля вкрита
повітрям. Ми його, зазвичай, не помічаємо, але коли б воно раптом
зникло, то ми не змогли б прожити і кількох секунд. Та коли ми рухаємось
швидко, відчуваємо його. Повітря необхідне людині, тваринам, рослинам,
щоб дихати, а значить – жити!
– Ми не можемо уявити довкілля і без води. Вода – це життя. вона є в
усьому живому. Люди і більшість тварин на дві треті частинки складаються
з води. Вода займає дві третини земної поверхні. Кількість її не
змінюється, а от води придатної для живих організмів, стає все менше і
менше, бо людина забруднює воду продуктами промислової діяльності. Тому
запам’ятайте, воду треба дуже берегти, очищати ріки. Розчищати джерельця
і струмки, не забруднювати береги.
-А яке було б сумне довкілля без рослин! Голе каміння. Розпечений пісок
і клуби пилу… Це зовсім неприваблива картина. Інша справа – поля
квітучі, ліси співучі, степи, гаї, діброви!
Рослини н тільки приваблюють зір, вони ще й очищують повітря й воду. А
разом з тваринним світом рослини годують людину. Тому, людина повинна
розумно використовувати природні багатства, тобто, давати природі
можливість відновлювати і повертати, взяте людиною.
Усі ми повинні пам’ятати і виконувати такі правила:
– Не можна спалювати опале листя, воно забруднює повітря, яким ми
дихаємо.
– Не можна мити машини біля водойму, криниць, колонок, бо це забруднює
воду, яку ми п’ємо.
– Не можна кидати папірці, пластикові пакети, пляшки, бляшанки, баночки
та інші відходи де заманеться, бо це засмічує землю, на якій ми живемо.
– А тепер подумайте, чому весь час треба провітрювати кімнату, а якій
спиш; клас, де цілий день навчається з друзями; спортивний зал, де ви
бігаєте і стрибаєте? (Відповіді учнів).
– А зараз гра «Мікрофон»
«Що буває на весні?»
«Як треба одягатись для прогулянки лісом»
«Що буд з ґрунтом, якщо не буде дощу?»
«Чому сніг тане?»
«Про кого можна сказати «живі». Чому?
«Що буде, коли мурашки виростуть великими?»
«За що ми любимо весну?»
Завершення
– Рятуємо землю,
А потім рятуємо небо
Адже небо без птахів не небо!
А землі без звірів – не земля!
Рятуємо мрії. Рятуємо ніжність.
Від кого рятуємо? Від себе!
Поки ще не пізно і можна хоч щось
Все на землі потрібно берегти
І птаха, й звіра, і оту травинку
Не чванься тим, що цар природи ти,
Бо врешті ти – лише її частинка.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
