Реферат на тему:
Зона степів
Мета: Поглибити знання учнів про перехідні та основні зони на території
СРСР.
Конкретизувати та систематизувати їх знання про особливості зони степів,
господарську діяльність у цілій зоні. Виховувати вмінні працювати з
картинами, додатковими джерелами та пошуковим матеріалом, розвивати
творчість; виховання дбайливого, гуманного від ношення до всього живого.
Обладнання: підручник «Природознавство» 4 кл., карта природних зон,
ілюстрація, картини.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
захист практичних курсових робіт.
Показати на карті зону мішаних лісів.
Розповісти про природні особливості своєї області.
ІІІ. Актуалізація життєвого досвіду.
Що це за зона? «Яка це ширь, який великий простір!
Ні горбів, ні лісу. Куди не глянь – до самого краю неба простягається
гладка рівнина. І здається: нема їй кінця, немає меж. Іди в яких хочеш
бік.. та що іди! Скачи верхи, мчись в автомашині, на літаку – і все
будуть при відкриватися перед тобою краї високого неба, відкриваючи все
нові й нові простори… А скільки квітів! І які різноманітні і червоні
гвоздики, і лілові волаті шалфею, і золоті підмаренники, і багато-багато
інших…» (степ).
ІV. Повідомлення теми і завдань уроку.
Чому ви так думаєте? Показати на карті зону?
Чим рослинність сухих степів відрізняється від рослинності чорноземних
степів?
Як використовуються природні особливості зон?
Практична робота
Визначення природних зон по описам і картинам.
ІV. Підсумок уроку.
V. Домашнє завдання
§ 62-64 повт. § 60-61.
План
Географічне положення, умовні кордони, лісостеп.
Рельєф, корисні копалини, грунти.
Рослинний і тваринний світ, їх біологічні особливості.
Господарське використання природи цієї зони.
§ 63-63 приготувати ілюстрації по даній зоні, цікавий матеріал.
Степова зона України
Займає 40% території України. До неї входять південна частина
Харківської, Кіровоградської обл., донецька, Луганська, Дніпропетровськ,
Запоріжжя, Херсон, Миколаїв, Одеська рівнинні частини р-ки Крим.
Природні особливості степу визначаються його полоежнянм на півдні
Східної Європи рівнини.
В рельєфі є як височини так і низовини. Приз., пд.-сх схеми
Волино-Подільських височин, пд.-сх. Принд. Височини та Донецький пряж.,
Причорноморська, Приазовська та Пн.-Кримська низовини.
В порівнянні з іншими отримує найбільше тепла, але точно менше випадає
опадів. Середні річні tо=75о на пн.сх до +11 на пд. зах.
Сер. tо січня – 7о до 0о, сер. tо липня +21о до 23о. Тривалість без
морозного періоду 160-220 дн.
Смуга віддалена від океану, аніл. циклони не досягають території і
опадів зміни (300-500 мм/рік), а випаровування 700-1000 мм/рік. Гостро
відчувається дефіцит вологи, особливо в період вегетації рослин. Часті
посухи і суховії бувають майже щороку, особливо в сх. частині.
Через недостатнє зволоження річкова система розвинута слабо.
Грунти – чорноземи. На пн. – середньогумосові звичайні чорноземи (7,2%,
гумусу). Вони займають 20% території. Поширені в пн. і центр. частині.
Висока родючість степових грунтів зумовлена специфікою ґрунтоутворюючого
процесу. Трав’янисті рослини степу, відмираючи утворюють багато оргічних
речовин, яка розкладається мікроорганізмами. Невелика кількість опадів в
степах не спричиняє вимивання поживних речових грунту в нижні,
недоступні для рослин шари.
На пд. смуги утворюються малогумосові південні чорноземи (3,5-4,5%
гумусу) є невеликим гумусовим горизонтом (45-60 см та каштанові і
темнокаштанові (3-4,5% які мають дещо прямі властивості як чорнозем
(безструктурнсть, солонцюватість). Про те призношенні і правильній
агротехніці обробітку на них можна вирощувати хороші врожаї. Окремі
ділянки степу зайняті солончасками – дуже засолені грунти, з яких в
умовах сухого клімату легкорозчинні солі не вимиваються.
,
E
Ue
VL
–
E
Ue
V?aeL
–
th
ooooooccccoTHTHOOOCCcc1/4
&
&
J-ooeYNNNeAEAEAEAENN???????
&
&
&
Mooaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaaao
дає понад 65% від всіх орних земель). Про те, в зв’язку з інтенсивним
землеробством зменшується вміст гумусу, зростає вміст в грунтах
шкідливих хімічних речовин, збільшується засоленість і кислотність. Все
це вимагає вживання запобіжних заходів, щоб не знижувалась потенційна
родючість грунтів.
Серед рослин переважають злами: ковила, лесінга, українська волосиста,
пишчау борознистий, стоколос прибережний, келерія, житняк, тонконіг. З
різнотрав’я ростуть: кіон вузьколистий, горицвіт весняний , катран
татарський, шавлія лучна та паникла, полин, керлин. Лісів дуже мало
(3%).
З пн. на пд. густота рослинного покриву зріджується, оскільки зростає
посушливість клімату.
Для фауни шиповими є зоврах сірий, полівка сіра, туір степовий, хом’як,
перепілка, лунь, боревітер, одуд, жайворонок степовий, куріпка сіра,
гадюка степова, полоз 40смугий, ящірка прутка.
Зона степів важливий промисловий і с/г регіон. Це найбільш густонаселена
і освоєна територія (в Донецькій – 2100 г, на км3 по Україні – 84 чол.)
В зоні степів зосереджені родовища важливих корисних копалин. Як заявні.
морг. кам’яне вугілля.
Тут розвинене чорна металургія, вугільна, хімічна, машинобудівна. Всі
галузі зосереджені в великих промислових центрах: Луганськ, Запоріжжя,
Донецьк, Миколаїв, Кривий Ріг, Херсон, Слов’янськ.
Найбільше шахт по видобуванні вугілля розташовано в Донецькій (Донецьк,
Макіївка,Єнакієве) і Луганській областях (Красно дон, Антрацит) В
степах працюють металургійні гіганти як «Запоріжсталь», Маріупольський
металургійний комбінат «Азовсталь», Криворівнський металургійний на яких
виплавляють чавун і сталь для метал. і машинного будування пром. Тут
розвинуте найбільш машинобудування 1-ди: Дуганський тепловозобуз,
Миколаївський суднобудівний, Кіровоградський с/г машин.
Степова зона України є не тільки промисловим регіоном, в ній розвинуті і
с/г, особливо землеробство.
Завдяки родючим чорноземним грунтам тут вирощують майже половину всього
зерна, зо збирається в країні.
Основні зернові культури є пшениця, ячмінь, кукурудза, горох, просо,
рис, с/г, які ростуть тільки тут.
В степу майже повністю зосереджено вирощування такої технічної культури
як соняшник, а також баштанних культур (дині, кавуни, гарбу, кабачки).
Степи славляться садами в яких вирощують в основному кісточкові: вишні,
сливи. Абрикоси, черешні.
На пд. України (Миколаївська і Херсонська області та р-ка Крим)
займаються виноградарством.
У зв’язку з великою сухістю клімату рослинний покрив у цілинних
незораних степах складається з посухостійких рослин.
Основну масу становлять злакові рослини. Серед них переважають ковили,
які утворюють суцільний покрив; найбільш поширена частина ковила.
Дюзольних значно менше у ковилових степах, ніж у лучних. З дводольних –
жовта люцерна. Рослинний покрив у злакових дуже розріджений і
задержування грунту становить 75%.
Крім трав у ковилових степах ростуть деякі деревні рослини: дикий
мигдаль з рож.кв., степова вишня. Таволга, жовта акація.
Загальний вигляд змінюється за сезонами.
Рано навесні ( у березні) коли грунт прогрівається і просочиться
вологою, степ швидко вкриваються яскравим килимом квітів. Першими розп.
цибулинні і кореневищні: лілії, черв. півонії, жовті, терен, черв.
тюльпани, зірочки.
На кінець весни і початок літа вигляд степу змінюється. Циб. і пор. –
відав. І замирають. На зміну приходять злакові росл. – пірчаста ковила,
яка своїми волосками надає степу своєрідного вигляду.
До середини червня волоски ковили відп. і степ набуває сірувато-жовтого
забарвлення. ДО ІІ половини літа – рослинність вигорає, стає сірою і
одноманітною. Вітер перекочує ажурні кулі перекотиполя.
Тепер цілинні степи можна бачити тільки в заповідника в Асканії Новій,
Укр. держ. степов., Чорноморський заповідник, Луганський державний
заповідний 80% території розорано.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
