UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНаукові основи, цілі, об’єкти і методи моніторингу ґрунтів. Показники, що діагностують гумусний та агрофізичний стан ґрунтів. Показники, що дають змо
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділГеографія фізична, геологія, геодезія, геоморфолог
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8333
Скачало765
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

Наукові основи, цілі, об’єкти і методи моніторингу ґрунтів. Показники,

що діагностують гумусний та агрофізичний стан ґрунтів. Показники, що

дають змогу контролювати стан ґрунтів меліоративного фонду

 

План

 

Наукові основи, цілі, об’єкти і методи моніторингу ґрунтів.

 

Показники, що діагностують гумусний та агрофізичний стан ґрунтів

 

Показники, що дають змогу контролювати стан ґрунтів меліоративного фонду

 

1. Наукові основи, цілі, об’єкти і методи моніторингу ҐРУНТІВ.

 

Моніторинг ґрунтів - це система спостережень за станом ґрунтового

покриву, у тому числі ґрунтів, розташованих у зонах радіоактивного та

інших забруднень, з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки,

відвернення й ліквідації наслідків негативних процесів.

 

Ідея моніторингу ґрунтів походить з Америки (США, Канада), де в рамках

державної служби ґрунтів, як самостійної державної організації,

виступають переважно у дві функції управління земельними ресурсами:

організація земельного кадастру та державний контроль за використанням й

охороною земель.

 

Моніторинг ґрунтів складається із систематичних спостережень за станом

ґрунтів (зйомки, обстеження, вишукування), виявлення змін, а також

оцінки:

 

* стану використання угідь, полів, земельних ділянок;

 

* процесів, пов'язаних із зміною родючості ґрунтів (розвиток водної та

вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури ґрунту, заболочення

та засолення та ін.), заростання сільськогосподарських угідь,

забруднення фунтів пестицидами та іншими токсичними речовинами;

 

* стану берегових ліній річок, озер, морів, заток, лиманів, водосховищ,

гідротехнічних споруд;

 

* процесів, пов’язаних з утворенням ярів, зсувів, сольовими потоками,

карстовими, кріогенними та іншими явищами;

 

* стану ґрунтів населених пунктів, територій, зайнятих очисними

спорудами, гноєсховищами, складами пально-мастильних матеріалів, добрив,

гноєсховища, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних

промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими

промисловим об'єктами.

 

Залежно від терміну та періодичності проведення спостереження за станом

ґрунтів поділяються на:

 

* базові - відомості, що фіксують стан об'єкта спостережень на момент

початку ведення моніторингу земель;

 

* періодичні - через рік і більше;

 

* оперативні - фіксують поточні зміни.

 

Основним завданням моніторингу ґрунтів є формування і підтримання на

сучасному рівні системи інформації про стан ґрунтового покриву,

залучення його у господарське або інше використання на певній території,

а саме про зміни у стані ґрунтів, викликаних антропогенними діями.

 

Для виконання цього завдання проводиться оцінка екологічного стану

ґрунтів у такій послідовності:

 

- збирання інформації про стан ґрунтів за спеціальним переліком

 

показників;

 

- створення банку даних;

 

- аналіз та обробка інформації;

 

- порівняння фактичних параметрів з нормативними;

 

- групування ґрунтів за категоріями згідно з нормативами (агровиробниче

групування);

 

- розробка заходів регулювання, адекватних екологічному стану

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ