UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБіографія Г.С. Сковороди (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4045
Скачало519
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

 

Біографія Г.С. Сковороди

 

Історія народу, а тим більше історія його літератури — це не верстова

дорога, що веде від сивої давнини до сучасності. Трапляються на тому

шляху урвища й тернисті яруги, чисті колодязі й давно полишені криниці.

Замулюючись, джерела волали до живих, нашіптували легенди-спогади про

те, як колись припадали до них спрагло, зіпершись дужими руками на

цямриння, могутні вої й уклінно схиляли чубаті голови. Щиро вірили: вся

сила живого — від неї, води.

 

Минали віки... Інші приходили воїни і, борючись з новими ворогами,

відшукували залишені предківські стежки та замулені криниці. Так було в

усіх народів, у всі віки...

 

Чи не найчіткіше сліди наших предків відбилися в літературі — тих

духовних криницях, з яких вони пили красу, у дзеркалі яких ми й сьогодні

бачимо високий мистецький злет їхньої душі, хвилюючий поетичний світ

образу і думки. Скільки ж років, століть українській літературі?

Білоруській? Російській? Академік Д. С Лихачов, видатний радянський

дослідник давньоруської літератури, відповідає: «Російській літературі

майже тисяча років. Це одна з найдавніших літератур Європи. Вона

давніша, ніж література французька, англійська, німецька. її початки

сягають другої половини X ст.». І далі: «Із цих тисячі років принаймні

триста років належать періодові, який був спільним початком для

літератур трьох східнослов'янських народностей: російської, української

і білоруської...»

 

Отже, українській літературі, як і братнім літературам Росії та

Білорусії,— майже тисяча років. Перші триста років її історії — це

давньоруський період, спільний для трьох літератур. Від кінця XIII ст. і

по XVIII ст. включно — давньоукраїнський період. Поява «Енеїди» І. П.

Котляревського, в якій на повен голос зазвучала жива мова народу,

започаткувала історію нової української літератури, дальшим розвитком її

від 1917 року стала українська радянська література.

 

На межі двох періодів історії українського письменства давнього й

нового – височить постать Григорія Чачи ва Сковороди. Те, що залишив він

нам у спадок,— це цілюще, життєдайне джерело, з якого черпатимуть

наснагу ще десятки поколінь,

 

У різні часи інтерес до Сковороди був різний. Його життєпис складали

письменники, історики, філософи, а осібно від них із розрізнених

переказів і легенд творила привабливий образ багатюща поетична уява

народу.

 

Від покоління до покоління, із уст в уста, із книжки в книжку

передаються оповіді про Григорія Сковороду. В ньому вражає подиву гідна

цільність натури й громадянська принциповість. На короткий час у 1750

році Г. С Сковорода посів у Переяславському колегіумі посаду викладача

поетики. Єпископ-самодур Никодим Срібницький вимагав пояснити, чому

Сковорода викладає свій предмет не як кожний «порядочный чиновник», а

по-новому. Григорій Савич відповів, що про те можуть судити спеціалісти

: «Одна справа — архієрейський посох, а інша — смичок», що значило:

«Знай швець своє шевство, а в кравецтво не мішайся». Це був виклик,

якого не могла знести єпископська пиха,— і Сковорода пішов геть з

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ