Реферат на тему:
Болгарія після другої світової війни
План
Прихід комуністів до влади. Ліквідація монархії. Правління Т. Живкова.
Революція 1989р. Сучасне становище Болгарії.
Після вересневого повстання 1944 року в Болгарії влада перейшла до рук
вітчизняного фронту, провідні ролі в якому відігравали комуністи – члени
болгарської робітничої партії. Коаліційний уряд в основному складався з
представників правих партій, але комуністам належали ключові
міністерства – внутрішніх справ, юстицій. Була проведена аграрна
реформа. В вересні 1946 року був проведений референдум, за результатами
якого було ліквідовано монархію. Болгарію проголошено народною
республікою. У грудні 1947 року прийнята нова конституція країни, яка
узаконила всевладдя комуністів і проголосила будівництво соціалізму за
радянським зразком: розпочато індустріалізацію в країні та кооперування
селян. 60-ті рр. стали роками розквіту культу Генерального секретаря ЦК
БРП В.Червенкова. В 1954 році болгарську комуністичну партію (нова
назва) очолив Т. Живков, який взяв курс на прискорене будівництво
соціалізму. За короткий час було націоналізовано 98% промисловості, а у
1958 році Болгарія першою серед країн соціалізму завершила кооперування
селянства. Наприкінці 60рр. уряд сповістив про побудову основ
соціалізму. Болгарія перетворилася на індустріально-аграрну країну.
Водночас вона зберігала високі темпи зростання сільськогосподарського
виробництва і стала великим постачальником його на світовий ринок. В
1971 році була прийнята нова програма БКП, нова конституція НРБ, що
проголосили план побудови „розвинутого соціалістичного суспільства”
Болгарії. Монополія БКП призвела до зосередження всіх важелів управління
в руках сімейного клану Живкова. В тоталітарному суспільстві не
допускалося інакомислення, думки рядових комуністів ігнорувалися, а
друга політична партія країни – Болгарський землеробський народний союз,
була цілком залежна від компартії. У 70-ті рр. розпочинається спад
виробництва, а з 80-х рр. – наростання кризових явищ в болгарському
суспільстві. Загострило ситуацію в країні і рішення Живкова у 1984 році
асимілювати турецьке населення півдня Болгарії (1 млн. з 9 млн. жителів
країни): туркам примусом нав’язувалися болгарські прізвища. Живков, як і
інші керівники-диктатори соціалізму негативно поставився до
Горбачовської перебудови в СРСР, але в суспільстві усвідомлювалась
необхідність рішучих реформ. В листопаді 1989 року не пленумі ЦК БКП
Живков був звинувачений у злочинних методах керівництва і вимушений був
піти у відставку. Падіння авторитарного режиму Живкова сприяло
поступовій ліквідації монополії компартії на владу, в якій відбулися
радикальні зміни і з початку 1990 року вона стала називатись Болгарською
соціалістичною партією (БСП).
?
1/4
hb/CJ(
?никло понад 50 різних партій. Головною опозиційною силою в країні став,
створений у грудні 1989 року, Союз демократичних сил (СДС), до якого
увійшли 16 партій, об’єднань і рухів. Його очолив Ж. Желєв, який після
виборів у болгарський парламент – Великі народні збори, незважаючи на
перемогу БСП, у серпні 1990 року був обраним депутатами президентом
країни. В липні 1991 року була прийнята нова демократична Конституція
республіки Болгарія. Почалися ринкові перетворення, але слабкість
економіки, відсутність досвіду приватизації спричинили різкий спад
виробництва. На середину 1994 року 80% населення за рівнем доходів
опинилося за межею бідності. Це призвело до загострення політичного
протистояння в болгарському суспільстві. На виборах 1994 року перемогла
соціалістична партія, але й вона не змогла розв’язати економічні
проблеми: результатом стало катастрофічне падіння ВЛЦ (середня заробітна
плата стала складати 7 доларів на місяць, тоді як при демократах 30),
інфляція досягла 150% за рік. Це стало причиною повернення демократів до
влади. У 1996 році президент Болгарії – лідер СДС П. Стоянов. Демократи
перемогли і на парламентських виборах 1997 року. На сьогодні
зовнішньополітичні та економічні зв’язки Болгарії поступово
переорієнтовуються на Захід. Болгарія – асоційований член Європейського
Союзу, домагається вступити до НАТО. На сьогодні середня заробітна плата
становить близько 100 доларів в місяць, а пенсія 50. У 1992 році у Софії
укладено договір про дружні відносини та співробітництво між Україною і
Болгарією. Важливим чинником болгарсько-українських відносин є чисельна
болгарська національна меншина в Україні – понад 230 тис. чоловік.
Використана література
1. Дейчаківський Микола. На визвольних стежках Європи..- К.: Юніверс,
1997.- 128с.
2. Історія країн Центральної та Південно-Східної Європи.- Запоріжжя:
ЗДУ, 2003.- 77с.
3. Реформування поліції в країнах Центральної та Східної Європи.- К.:
Задруга, 2005.-
4. Історія країн Західної Європи та Північної Америки нового часу.-
Львів: ЛНУ, 2002.- 150с.
5. Коріненко П.С. Новітня історія країн Європи та Америки
(1918-1945рр.).- Тернопіль: астон, 2002.-
6. Іваницька Ольга Павлівна Новітня історія країн Європи та Америки
(1945-2002).- Вінниця: ФОЛІАНТ, 2003.- 560с.
7. Газін, Володимир Прокопович Новітня історія країн Європи та Америки
1945-2002 роки: Навчальний посібник/ В.П.Газін, С.А.Копилов; За ред.
А.О.Копилова.- К.: Либідь, 2004.- 624с.- 14-53
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
