UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторико-культурні заповідники в сучасній Україні (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось14503
Скачало1023
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Історико-культурні заповідники в сучасній Україні

 

"Сучасне – завжди на дорозі з минулого в майбутнє", – говорив один із

найвидатніших кінорежисерів України і світу О. Довженко. І таки справді:

зберегти в сучасному надбання минулого, усі витвори нашого історичного

буття і національного генія, аби передати їх майбутнім поколін-

 

ням, – висока і благородна місія всіх, хто причетний до складових

проблем культурного будівництва. Світовий досвід та практика сьогодення

свідчать, що занепад культури, байдужість до духовного розвитку нації,

зневага до культурної спадщини призводять до непоправних утрат у всіх

сферах суспільного життя – економічній, політичній, соціальній.

 

Особливо важливу роль у збереженні надбань минулого, в духовному

розвитку нації, у розбудові її державності відіграють історико-культурні

заповідники України. Вони є осередками активної науково-дослідницької і

просвітницької діяльності виховують високі почуття патріотизму,

відповідальності за долю країни. На просвітницько-науковому рівні мовою

експонатів та пам’яток історико-культурні заповідники розповідають про

історію минулого та сучасні досягнення. Завдяки діяльності працівників

заповідників ніколи не переривається зв’язок поколінь, наше відчуття

причетності до історії.

 

Нині в Україні функціонує більше 60 історико-культурних заповідників

державної та комунальної власності. За роки незалежності мережа

історико-культурних заповідників України значно зросла та розширилася.

Було відкрито нові історико-культурні заповідники, зокрема: Державний

історико-меморіальний заповідник "Лук’янівське кладовище" (Київ),

Державний історико-культурний заповідник у м. Вишгороді (Київська

область), Державний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році" (с.

Нові Петрівці Вишгородського району Київської області), Державний

історико-архітектурний заповідник у м. Жовкві (Львівська область),

Державний історико-культурний заповідник "Тустань" (с. Урич Сколівського

району Львівської області), Державний історико-архітектурний заповідник

у м. Дубно (Рівненська область), Державний історико-культурний

заповідник у м. Глухові (Сумська область), Державний

історико-архітектурний заповідник у м. Збаражі (Тернопільська область),

Державний історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця" [1, 2,

3].

 

За роки Незалежності найбільш відомі з історико-культурних заповідників

системи Міністерства культури і туризму України та інших відомств

отримали статус національних. Це, зокрема, Національний заповідник

"Софія Київська", Національний Києво-Печерський історико-культурний

заповідник, Національний заповідник "Херсонес Таврійський", Національний

заповідник "Хортиця", Національний заповідник "Давній Галич",

Національний історико-етнографічний заповідник "Переслав", Національний

музей-заповідник українського гончарства в смт Опішні, Національний

історико-меморіальний заповідник "Поле Берестецької битви",

"Національний історико-архітектурний заповідник "Кам’янець",

Національний історико-культурний заповідник "Чигирин", Шевченківський

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ