UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТермідоріанський переворот 1794 p. (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5433
Скачало565
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

НА ТЕМУ

 

Термідоріанський переворот 1794 p.

 

 

Переворот 27 липня 1794 р. (9 термідора П-го року Республіки за

республіканським календарем — звідки й походить його назва) стався в

період

 

Великої французької революції 18 ст. і призвів до падіння якобінської

диктатури. Його було здійснено учасниками антиробесп'єрівського заколоту

із

 

середовища якобінців. Термідоріанський переворот став можливим за умові

 

глибокої кризи якобінської диктатури, що була викликана загостренням її

 

внутрішніх суперечностей.

 

Об'єднавши у своїх лавах у боротьбі проти внутрішньої і зовнішньої

контрреволюції дрібну та середню буржуазію, селянство і міські низи,

якобінці змогли у найкоротший термін вирішити головні завдання революції

— зламати і знищити феодальні порядки, забезпечити захист незалежності

країни від нападів, розподілити національний продукт (впровадження

максимуму, реквізиції майна дворян), але виявилися неспроможними

зупинити швидке зростання могутності крупної буржуазії, особливо тієї її

частини, яка збагатилася на спекуляціях. Спочатку загроза повернення

феодальних порядків змушувала крупну буржуазію тимчасово миритися з

жорстокою революційною диктатурою якобінців. Коли ж перемоги над

коаліцією ворожих держав усунули цю загрозу, ця соціальна верства, а

також заможне і середнє селянство стали прагнути позбутися ненависного

їм якобінського режиму, що й обумовило його падіння.

 

У той же час, суперечливість політики якобінців (встановлення максимуму

цін не тільки на продукти харчування, але й на заробітну платню,

збереження антиробітничого закону Ле Шапельє) викликала незадоволення

частини міської та сільської бідноти, яка досі була опорою революційного

уряду.

 

Так склалася сприятлива ситуація для заколоту проти якобінської

диктатури, яку очолював М. Робесп'єр. Заколот очолили Ж. Фуше, Ж. Л.

Тальєн, П. Баррас, яким вдалося об'єднати залишки дантоністів і

ебертістів, заручитися підтримкою «болота» і встановити зв'язки з

жирондистами. До заколоту були залучені також Ж. Колло-д'Ербуа, Ж.

Бійо-Варенн (так звані «ліві термідоріанці»), частина членів Комітету

громадської безпеки.

 

Хоча керівники революційного уряду, зокрема Робесп'єр, знали про

підготовку заколоту, вони не доклали зусиль до ліквідації змови.

 

?????????потім більшість депутатів Конвента галасом підтримали цю

пропозицію. Тоді брат Максиміліана Робесп'єра — Огюст Робесп'єр — та

його соратники і друзі — Леба, Кутон, Сен-Жюст, — запропонували

арештувати також і їх, що й було негайно зроблено. Здавалося, ще для

робесп'єрівців усе скінчилося, але Комуна і Якобінський клуб, дізнавшись

про те, що сталося у Конвенті, підняли тревогу. Самого Робесп'єра

повезли до тюрми, де комендант категорично відмовився його прийняти як

засудженого. Тоді Робесп'єра відвезли у поліцейську префектуру,

звідки його визволили національні

 

гвардійці і переправили у помешкання мерії. Туди ж доставили його

друзів. Тим часом війська національної гвардії оточили Конвент і

заколотники вирішили, що вони програли.

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ