UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФеномен майстерності Стуса-перекладача (на матеріалі поезій Р.М.Рільке) (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділЛітература світова, всесвітня література
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9277
Скачало538
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат

 

на тему:

 

Феномен майстерності Стуса-перекладача (на матеріалі поезій Р.М.Рільке)

 

ФЕНОМЕН МАЙСТЕРНОСТІ СТУСА-ПЕРЕКЛАДАЧА

 

На матеріалі поезій Р.М.Рільке

 

Перекладацька спадщина В.Стуса - обсяжна й розмаїта. Це поетичні

переклали з іспанської, італійської, польської, російської, білоруської,

словацької, французької, чеської та єврейської мов. Добре володіючи

німецькою, В.Стус перекладав Кристіана Гофмана фон Гофмансвальдау,

Кристіана Вайзе, Йоганна Кристіана Ґюнтера, Бертольда Брехта; німецьких

експресіоністів - Віль-гельма Клемма, Альберта Еренштайна;

німецькомовних поетів середини XX ст. - Пауля Целана, Йоганнеса

Бобровського, Ериха Кестнера, Ганса Магнуса Енценсберґера, Інґеборґ

Бахман; з англійської - Джозефа Редьярда Кіплінґа; з французької - Ґі де

Мопассана, Артюра Рембо, Рене Шара; з італійської - Джузеппе Унгаретті;

з іспанської - Федеріко Ґарсіа Лорку; з польської - Тадеуша Ружевича,

Тадеуша Куб'яка; зі словацької - Іржі Груша; з білоруської - Ригора

Барадуліна, Федора Черню, Генідзя Буравкіна; з російської - Івана

Буніна, Валерія Бріосова, Миколу Заболоцького, Марину Цвєтаєву.

 

"Нині найбільше люблю Гете, Свідзинського, Рільке. Славні італійці (те,

що знаю). Особливо Унгаретті, Квазімодо. Ще люблю "густу" прозу

Толстого, Хемінґуея, Стефаника, Пруста, Камю. Вабить - і дуже -

Фолкнер", - зізнавався В.Стус. Він намагався творити добірки перекладів

тих митців, які близькі, духовно й естетично суголосні йому. Прикметною

щодо цього є праця над створенням своєрідної міні-антології німецьких

поетів середини XX ст.

 

Перекладацтвом В.Стус займався в різні періоди свого життя: менше - на

волі, більше - в ув'язненні, концтаборах, на засланні і, здається, без

нього не мислив себе як поета.

 

Не всі переклади Стуса збереглися, не все рівноцінне, але те, що маємо,

подивовує й захоплює дослідників. "За підрахунками поетового сина

Дмитра, близько 100 Стусових перекладів з Рільке для нас втрачено <...>

Чи припадають вони досі порохом по архівах російського ФСБ, а чи були

знищені під час ліквідації чусовського концтабору, де загинув поет -

встановити (попри великі витрачені зусилля) наразі так і не вдалося. Але

й ті Стусові переклади, що вийшли на волю, є приголомшливим пам'ятником

сили людського духу"2.

 

Щодо Стуса простежуються дві тенденції у виборі об'єкта перекладу: перша

- прагнення якомога повніше охопити творчість обраного письменника;

друга - намагання творити добірки перекладів з різних поетів, які чимось

близькі, духовно й естетично споріднені. При цьому особливу сторінку

становлять його переклади творів світових геніїв - Й.В.Гете та

Р.М.Рільке. Зокрема В.Стус подарував українським читачам переклади

найскладніших філософських текстів Р.М.Рільке - "Сонетів до Орфея",

"Дуїнських елегій", а також вершинних його поезій.

 

Звідки у Стуса таке глибоке й стале зацікавлення поезією Рільке, така

наполегливість у її освоєнні й перекладанні? Адже В.Стус і Р.М.Рільке,

по суті, були антиподами: перший жив задля своєї вітчизни - України,

другий таких почуттів не мав... Що вабило українського поета-в'язня, що

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ