UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДослідження І.Я. Франка у вивченні давньоукраїнського віршування (диплом)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуДипломна
Продивилось24054
Скачало599
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Диплом

 

Дослідження І.Я. Франка у вивченні давньоукраїнського віршування

 

План

 

І. Розділ І.

 

Принцип „музикальної стопи” – один із підходів встановлення

 

І.Франком віршового розміру давньоукраїнських пам’яток.

 

Розділ ІІ

 

Давньогерманські та скандинавські впливи на літературу Київської

Русі

 

Розділ ІІІ.

 

Впливи візантійської літератури на літературу Київської Русі.

 

Висновок

 

Використана література

 

 

Розділ І.

 

Принцип „музикальної стопи” – один із підходів встановлення І.Франком

віршового розміру давньоукраїнських пам’яток.

 

Іван Франко – відомий не лише як художник слова, а й як публіцист,

фольклорист, філософ, перекладач, літературознавець. Діапазон його

літературознавчих досліджень досить широкий: починаючи від критичних

оцінок поточного літературного процесу і закінчуючи монографічними

студіями історико-літературного і теоретико-естетичного характеру.

Чільне місце в цьому ряду займають дослідження давньоукраїнського

письменства, над якими вчений почав працювати з 1898р., коли в ЗНТШ

була надрукована його рецензія на “Историю русской литературы” Пипіна.

Саме тут Франко вперше торкається проблеми подібності “Слова о полку

Ігоревім” із зразками старогерманської літератури (скандинавськими

рунами, піснями Старшої Едди, старонімецькими ляйхами “Піснями про

Гільдебранда”), котрі, як він вважав, мають аналогічну з нашими

пам’ятками ритмічну побудову. Цим самим І.Франко не погоджувався з

автором “Истории”, який зближував “Слово” з такими творами романської

середньовічної епіки, як “Пісня про Роланда”, “Пісня про Нібелунгів”.

Останні на відміну від перших, “тонічних”, мову про що веде сучасний

дослідник М.Л.Гаспаров у своєму “Очерку истории европейского стиха”,

написані відповідно силабічним десятискладовиком та “тонічними ямбами”

[див. 8 , 38-43].

 

Пізніше, у 1900р., І.Франко у праці “Слово о Лазаревім воскресінні:

староруська поема на апокрифічні теми” проаналізував та зробив

реконструкцію одноіменного твору. У цій статті автор на основі

порівняння трьох копій (Соловецької, Київської, Пипінової), що датуються

ХVI ст., намагається “відновити ” первинний текст “Слова” і датує його

XIII – XIVст. [див. 80,67] Хоча пізніше , 1907р., у своїй “Історії

української літератури” І.Франко вказав на іншу дату – XII – XIIIст.

[див. 83,198] Додамо, що до цієї останньої дати схилявся і Д.Чижевський,

хоча він і вказав, що це є твір “невідомого часу та місця походження”.

Як бачимо, І.Франко був конкретнішим щодо часу і місця створення цієї

пам’ятки. Він вважав, що “оригінал нашого твору мусив бути

південноруський ”, написаний на Русі. Це положення вчений виводив на

основі лінгвістичних особливостей зазначених копій : пізніші копії

робилися на півночі, а тому копіїст міг не мати перед собою оригіналу і

записував текст із пам'яті. Крім цього, І.Франко відносив нашу пам’ятку

до віршових творів, обґрунтовуючи це тим, що тут “прозирає сильне щире

чуття , а ухо розрізняє якусь правильну каденцію, якусь поетичну форму,

подібну до тої, яку читач відчуває, прочитавши хоч би лиш кілька рядків

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ