Реферат на тему:
Особливості пейзажної лірики Бориса Пастернака. Усвідомлення поетичної
творчості як засобу проникнення у сутність речей і буття
Урок 2
Талант невичерпної радості
Тема: Особливості пейзажної лірики Бориса Пастернака. Усвідомлення
поетичної творчості як засобу проникнення у сутність речей і буття.
Мета: розкрити поетичний світ пастернаківської лірики, осмислити
внутрішню сутність поезії; з’ясувати особливості пейзажної лірики;
розвивати вміння визначати і аналізувати художні засоби творів; робити
ідейно-тематичний аналіз поезії; виховувати високі людські почуття.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрети Б.Пастернака і Льва Толстого; фото планет сонячної
системи; фотографіії коханих; платівка з голосом Б.Пастернака.
Зміст уроку
Радость – Страданье – одно.
О. Блок
В его поэзии человек на наших глазах
дает доходящее до последней глубины
согласие на свою боль и свою гибель.
Ф. Достоевский
У всьому хочу я дійти самої суті.
Б.Пастернак
Єдине, що нам підвладне,
це спромогтися не спотворити голосу,
життя, що звучить у нас.
Б. Пастернак.
І. Оргмоменти.
ІІ. Звучить музика.
Оголошення теми уроку
– Я думаю, діти, ви зрозуміли, чому наш урок, темою якого є «Особливості
пейзажної лірики Бориса Пастернака. Усвідомлення поетичної творчості як
засобу проникнення у сутність речей і буття» почався з 3 симфонії
видатного російського композитора-класика О.Скрябіна, вона ж
«Божественна поема».
Адже, як сам висловлювався Б.Пастернак, «музыкально лепетать» он начал
намного раньше, чем «лепетать литературно».
І пізніше, коли вчився в московській консерваторії, саме 3 симфонія
Скрябіна в свій час надихнула Б.Пастернака стати композитором. Він
написав 2 прелюдії і 3 сонати.
Але одного разу, граючи напам’ять одну із прелюдій, Скрябін серйозно
помилився тональністю, виявивши тим самим відсутність у себе абсолютного
слуху, якому Борис Леонідович, не зовсім зрозуміло чому, придавав
великого значення.
Розчарувавшись в Скрябіні, а заодно і в собі самому (ну, тому що саме
Скрябін звернув увагу на музичний талант Пастернака), Борис Леонідович в
19 років відійшов від музики і, мабуть, був «правий».
Виконання прелюдій Б.Пастернака в кінці 70-х років ХХ століття
підтвердило їх дуже спірну цінність.
Ось така історія! І доповненням до неї стала навіть не прелюдія
Пастернака, і навіть не прелюдія Скрябіна, а Третя Симфонія, вона ж
«Божественна поема».
Тому ми й згадали її перед початком вивчення поезії митця.
Мета: На уроці ми постараємось розкрити поетичний світ пастернаківської
лірики, осмислити внутрішню сутність поезій; з’ясувати особливості
пейзажної лірики; розвивати вміння робити ідейно-тематичний аналіз
поезії.
ІІІ. Актуалізація знань.
Що ви запам’ятали про Пастернака з попереднього уроку?
(використання інтерактивного методу «Віночок»)
ІV. Опитування домашнього завдання.
Діти читають 2-3 міні-твори чи твори-роздуми на тему «Гамлет ХХ
століття».
Вчитель: Молодці, діти! Цікаво було слухати ваші твори.
Що то був за час?
Як Пастернак одного разу сказав?
(Це – період срібного століття, коли був оголошений антидемократичний
режим. Одного разу Б.Пастернак сказав: «Дуже тяжкий для мене час.
Найкраще було б тепер померти, але я сам, напевне, не накладу на себе
руки. Тяжкою ціною заплатили за право бути вільними і С.Єсєнін, і
В.Маяковський, і М.Цвєтаєва»)
V. Робота з епіграфами.
– Прочитаємо епіграфи!
VІ. Учениця, що мала випереджувальне завдання, розповідає про історію
створення «Повного зібрання творів».
Дуже довго не було повного зібрання творів Пастернака.
Лише після сторіччя поета в 1990 році вийшов 5-титомник його творів. І
не так давно видавництво «Слово» підготувало 11-томник творів Пастернака
– повне зібрання творів.
І том – Біографія Пастернака
ІІ том – Вірші
ІІІ том – Повісті, статті, есе
ІV том – Доктор Живаго
V том – Публіцистика. Драматургія.
VІ том – Переклади
VІІ, VІІІ, ІХ, Х – листи
хі – спогади сучасників про Б.Пастернака.
VІІ. Робота по темі уроку.
1. Проблемне питання:
В чому бачить Пастернак призначення поезії?
2. Вчитель:
– Сьогодні у нас на уроці – платівка з голосом Б.Пастернака.
Їй майже 40 років.
Ви розумієте, що ця річ – безцінна, і навіть, якщо трішки буде шуміти, –
ми послухаємо її.
Адже за життя книги Пастернака спалювали, а тепер на Україні його не
друкують.
3. Прослуховування вірша «Ніч» Б.Пастернака у виконанні автора (платівка
1968)
– (А заодно заочно познайомимося з голосом автора, його тембром, його
манерою виконання. Зверніть увагу на риторику його віршів (паузи,
наголос…).
4. Рефлексія.
– Які асоціації у вас виникли?
– Небесні тіла, картина Вселенної, безмежний простір.
5. Читання вчителем оригіналу вірша «Февраль. Достать чернил и плакать!»
(1912-1914) із збірки «Близнюк у хмарах».
6. Читання напам’ять учнем вірша «Цей лютий. Час для сліз і віршів» в
перекладі М.Рябчука.
7. Порівняння оригіналу з перекладом.
Висновок: якими б не були талановитими перекладачі, все одно вірш
набирає звучання тієї мови, на яку його перекладають. Специфіка мов
різна. Тому, звичайно, російських поетів ми будемо вчити в оригіналі.
8. Аналіз вірша. «Февраль. Достать чернил и плакать!»
– На що відразу ви звернули увагу?
– У вірші багато чорного кольору!
– Знайдіть і зачитайте ці місця!
– Але чи сумні ці картини? (з чорним кольором)
– Ні, так як вони передають динаміку приходу весни. (асоціюються з
кольором, що першим показався з-під снігу – кольором Землі).
Вчитель. Тобто, у Пастернака – символічний чорний колір аж ніяк не
сумний – це колір оновлення життя.
Головна особливість творчості Пастернака – талант черпати радість в
природі.
У вірші «Февраль…» світ представлений на нові лади:
тут і плавність,
і шуршання,
і грохот…
Все це – музика весни, що наближається.
Вже в І строфі ми бачимо конфлікт ще зими і майже весни.
До яких художніх засобів вдається автор змальовуючи цей болісний перехід
природи.
1) – Автор в своєму вірші використовує звукопис.
Повторення торії літератури.
Звукопис – система звукового інструментування (алітерація, асонанс)
спрямована на створення звукового образу.
Риторика – паузи наголос.
Алітерація –
Асонанс –
Автор використовує також експресивні метафори (клик колес), які додають
стрімкості ритму, загостреної емоційності.
– Який звук ви чуєте при читанні цього вірша?
Полетка – лив – слезы
Колеса –клик –благовест –
слякоть – слагаются – лужи
Звук – Л. У цьому вірші звучить звук слякоті.
Хто ще тяжко переживає цю днину в природі?
Болісний перехід в природі від зими до весни. Тяжко переживає і поет, і
ця біль, ці сильні почуття виливаються в радість – у вірші.
Наростання почуття поета автор показує завдяки прийому руйнування
фразеологізму «плакать навзрыд», перетвореного в словосполучення
«слагаются стихи навзрыд».
Аналіз вірша «Зимова ніч»
1. Читання вірша в оригіналі.
2. Читання вірша в перекладі.
-Діти, що вам більше сподобалося?
(бачите, яким ви не був талановитий перекладач, але специфіка мов різна,
і неможливо перекласти вірш так, щоб якнайкраще передати переживання
автора).
Тому, звичайно поезію треба читати в оригіналі.
2. – Давайте визначимо розмір вірша
Мело, / мело, / по всій / землі,
Мело/, сніжило
Свіча горіла на / столі,/
Свіча / горіла.
(для цього треба поставити наголос у кожному слові рядка і визначити
стопу).
Діти, дайте визначення стопи!
(це умовна найкоротша одиниця певного віршованого розміру)
Стопи бувають двоскладові і трискладові.
4. Який розмір вірша?
Розмір – двоскладовий, ямб
Ямб – двоскладова стопа з наголосом на 2 складі.
5. Давайте визначимо римування.
Римування – особливість розташування рим у вірші (інтервал між ними)
– Яке буває римування? (перехресне, паралельне, кільцеве)
(Пастернак в цьому вірші використав перехресне римування)
iiiiiiiiiiaeOEEOOOO1/4°
a$
onoooooooooaaaaaaaaaaaaaO
&
&
9B9?9o9ue:8
eUeUe
&
YvY?YIYuY ZHZnZEZ,[oooooooooooooooooooooooooooo
і «Зимова ніч» Пастернака?
(у Пастернака чергується чоловіча і жіноча рими, що ще раз підкреслює
гармонійність) (порівняти з Тютчевим)
7. – Який порядок слів у реченнях: прямий чи зворотній .
8. Слова якої частини мови – в основ івірша – дієслова. Для автора
важливо показати рух.
7. Подивіться уважно, які 2 теми переплітаються у вірші Б.Пастернака
«зимова ніч»?
(тема кохання і тема природи)
8. – Які деталі передають рух любовних взаємин?
(Схрестились руки і уста,
Схрестились долі
І черевички з ніч самі
Упали м’яко.
І віск із нічника слізьми
На плаття капав»).
9. – У чому сенс контрасту заметілі в свічки?
(Чим сильніша заметіль, тим краще горить свічка)
10. –Що символізує з давніх-давен вогонь?
(появу Бога, любов)
11. – Як ви думаєте, що символізує в цьому вірші заметіль?
(рух, тривогу. Це той неспокій в природі, який передує появі Бога)
(Яка природа неспокійна під час заметілі, так і причиною кохання є вихор
тривоги, який несподівано (вряди-годи) поселяється в людині, як нагорода
за щось.
12. – Що ж хоче донести до нас автор. Змальовуючи заметіль і свічку?
Діти:
– Відкриваються зовнішній і внутрішній плати вірша.
Зовнішній – це образ весни, що наближається.
Внутрішній – це процес пробудження поезії, оновлення природи стає
натхненням.
Це – вірш про взаємовідношення людини і природи, результатом яких є
творчість.
Б.Пастернак намагається показати, що і природа, і людина переживають
одні і ті ж почуття. Як природа неспокійна в тих місцях, де з’являється
Бог, так і причиною зародження кохання в людині є вихор тривоги, який
несподівано поселяється в ній.
Пастернак доказує, що людина – частинка природи.
Розвиток образного мислення.
За віршами Б.Пастернака дуже легко малювати ілюстрації.
(кожна строфа вимальовує певну картину)
Діти:
1 строфа: – заметіль, сніг, свіча на столі
2 строфа: – сніг вирує перед шибками, літо – на вогонь мошва летить.
3 строфа – уособлення
4 строфа – кохання чоловіка і жінки (вимальовується образ Христа)
5 строфа – хуртеча, нічого не видно (біла епітети)
6 строфа – вимальовується образ Спокуси, що хрестоподібно підняла. Як
ангел, крила (порівняння)
Пантеїстичне почуття у віршах Б. Пастернака
У Пастернака природа не має поділу не живу і неживу; пейзаж існує на
рівних правах з людиною; не тільки ліричний герой дивиться на природу,
але й сама природа спостерігає за ним, освідчується від власного імені.
Звучить пантеїстичне почуття, яке так властиве пейзажній ліриці
Б.Пастернака.
Пантеїзм – релігійна філософське вчення, яке ототожнює Бога з природою.
Вірш – мелодійний, пісенна основа (про що свідчать повтори)
Висновок: у вірші Пастернак показав взаємо зв’язок природи, людини,
мистецтва. І разом з тим тут присутній сам творець, як частинка природи.
P.S. Даний твір «Зимова ніч» має автобіографічну передісторію: зустріч з
Ольгою Іванівною на дачі в Пєрєдєлкіно. Але звичайно, твір має
узагальнюючий характер.
Є у вірші елементи імпресіонізму – найвитонченіше відображення
навколишнього світу.
Однак, якщо імпресіоністи зосереджувалися на поверхні зображуваного, то
Пастернак намагався осягнути мить у ї філософському (глибоке філософе
мислення Пастернака).
Читання вірша «У всьому хочу я дійти самої суті»
(із збірки «Корда разгуляется 1956-1959)
Про ідейну основу своїх блукань «начальной» пори Пастернак говрить вже в
«Охранной грамоте» (1931):
«Эта была странная мешанина от отжившей метафизики и неоперившегося
просвещенства»
Поет соромився своїх ранніх творів, більше того, він неодноразово
говорив, що не любить свого стилю до 1940 року і дає пояснення цьому:
«Слух у меня тогда был испорчен выкрутасами и ламкою всего привычного
царившими кругам. Все нормально сказанное отскакивало от меня. Я забывал
что слова сами по себе могут что-то заключать и значить, помимо
побрякушек, которыми из увешали.. Я Вов сем искал не сущности, а
посторонней остроты».
Дуже важливе признання 67-річного поета варто спів ставити з його віршем
приблизно тієї ж пори «Во всем мне хочется дойти до самой сути…»
Підсумок уроку
Таким чином, чи можна назвати Пастернака зрілих років футуристом?
Ні, в його творчості появились свічі, заметілі, образи Хисти,
страждання, елементи моралі.
Це вже людина вдруге народжена, людина, що прийняла Христа, і вміє
радіти життю так як радіють справжні християни, кожен день очікуючи
Чуда, Божої Благодаті.
Тобто, творчість поета ввібрала в себе і ознаки символізму і футуризму
імперссіонізму, реалізму романтизму.
Разом з тим, вимальовується шлях Б.Пастернака від рівня поета срібної
доби до величини поета золотої доби до рівня класика рос. літератури
Лева Толстого.
Тут і діалог поколінь: Толстой-Пастернак.
І на кінець. Дамо відповідь на проблемне питання. В чому бачить
Пастернак призначення поезій (зробити за допомогою поезій все, щоб люди
залишилися людьми, одухотворити людей)
Особливості пейзажної лірики
1. Талант Пастернака черпати радість в природі. «Тютчевське здивування
перед божим світом» – так любив називати його поет – не залишало
Пастернака до самої смерті.
2. У філософії Пастернака поет – завжди особа страждальна, а не дійова,
не «герой».
3. В його поезії людина на наших очах дає повну згоду на свою біль і
свою загибель.
4. Вірші Пастернака не знають поділу природи на живу і неживу. Пейзаж
існує в них на рівних правах з людиною, а автором.
Поет переконаний, що і сама природа дивиться на автора, відчуває його і
освідчується від власного імені.
Цей прийом, в якому прозирає (проглядає) велике пантеїстичне почуття –
один із –найхарактерніших Пастернака.
Явища природи для нього ніби живі істоти.
Пантеїзм – релігійно-філософські погляди (переконання), що ототожнюють
бога з природою.
5. В поезії зрілого віку появляються елементи моралі.
Ця поезія – взірець гармонійності.
6. Вірші Бориса Пастеранка дуже мелодійні.
7. Відтворення безперервного руху, динаміки життя, прагнення охопити
світ в цілому.
VІ. Бесіда.
Діти, що ви знаєте про ранню творчість Б. Пастернака?
Чи був він задоволений своєю поезією до 40-го року?
(ні, Пастернак говорив, що в його ранній творчості багато штучності
манерності, викрутасів).
До якого літературно-мистецького напряму належав Пастернак?
(До футуризму, а саме до 4 групи футуристів «Гілея»
«Асоціація егофутуристів»
«Мезонін поезії»
«Центрифуга»
Що характерно для футуристів?
(Футуризм відзначався неприйняттям вічних цінностей і культурних надбань
попередніх епох)
Вперше він виник в Італії, 1909 р. Усіх футуристів об’єднувало одно:
бажання знайти нові шляхи розвитку суспільства і мистецтва.
Тобто Пастернак в той час знаходився під перехресним впливом символізму
і футуризму.
VІІ. Проблемні питання
Чи можна назвати Б.Пастернака зрілих років футуристом?
В чому бачить Б.Пастернак призначення поезії?
Читання вірша
«У всьому хочу я дійти самої суті» (із збірки «Корда разгулятся.
1956-1959)
У вірші є образ (Льва Толстого, любимого письменника вчителя Пастернака
по життєвого співбесідника.
Саме під портретом Льва Толстого Б.Пастернак – помер.
Через весь вірш в основі проходить бажання «у всьому дійти суті»
Відчувається небайдужість автора, його страждання від того, що люди не
живуть так, як би могли жити.
Висновок
Діти, а ви скажете, Г.С. ну що ви таке говорите. В темі уроку Радість
А закінчуєте уроку стражданням, співчуттям
Так от за Пастернаком: поки людина має здатність страждати, співчувати –
до тих під вона Людина. А це велика радість. І як тільки людина втрачає
здатність страждати, співчувати – вона вироджується в пустиню
артистизму.
Д/з.
Вивчити один вірш Б.Пастернака напам’ять.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
