.

Виникнення і розвиток математики. Формування математичних термінів і символів. Відомі математики (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
2410 31563
Скачать документ

Реферат на тему:

Виникнення і розвиток математики. Формування математичних термінів і
символів. Відомі математики

Слово «математика» (mathematike) походить від (mathema) — наука, знання.
В свою чергу це слово походить від дієслова , початкове значення якого —
«вчусь через розміркування».

Вислів «Що і треба було довести» (по-латині — Quod erat demonstrandum)
вперше зустрічається у великого грецького математика Евкліда. У його
книзі «Начала» цими словами закінчується доведення кожного математичного
твердження.

В перше знак рівності «=» у 1556 році почав використовувати англійський
математик Роберт Рекорд (1510—1558), який помер у Лондоні у борговій
в’язниці. Він пояснював його використання тим, що нічого не може бути
більш рівним, ніж два паралельні відрізки однакової довжини.

Едмонт Гунтер, або Гюнтер (1581 — 1626), англійський астроном і
математик, першим склав таблиці логарифмів синусів і тангенсів, ввів
терміни «косинус» і «котангенс», винайшов шкалу, на основі якої створено
логарифмічну лінійку (1624).

Слово «раціональний» походить від латинського ratio — розум, відношення:
— буквально — розумний, пов’язаний з відношенням. А термін
ірраціональний, тобто нерозумний, несумірний.

Гермін «натуральне число» вперше застосував римський державний діяч,
філософ, автор праць з математики і теорії музики Боецій (480—524), але
ще грецький математик Нікомах з Герази (жив між 30 і 150 роками до н.
є.) говорив про натуральний, тобто природний, ряд чисел. Поняттям
«натуральне число» у сучасному його розумінні послідовно користувався
видатний французький математик, філософ-просвітитель Д’Аламбер
(1717—1783).

Слово «точка» — основне поняття геометрії — є перекладом латинського
слова «pungo», що означає «тикаю», «доторкаюся», звідси походить і
медичний термін «пункція». Слово «лінія» походить від латинського слова
«lіnеа», що значить «льон», «льняна нитка»; іноді це слово розуміють як
«пряма лінія», і звідси походить назва пристрою для креслення прямих
ліній – «лінійка».

Сучасні позначення додатних і від’ємних чисел із знаками «+» і «—»
запровадив наприкінці XV ст. німецький математик Відман (1460 — І
половина XVI ст.)- Але і в XVI ст. багато математиків не визнавали
від’ємних чисел (наприклад, видатний французький математик Ф. Вієт
(1540—1603)).

Сучасні знаки «+» і «—» здобули загальне визнання на початку XVII ст.
Знак «х», як знак дії множення зустрічається у друкованих працях вже в
XVII ст. Але його часто застосовували й раніше.

Cучасний запис пропорції за допомогою двокрапки і знака рівності, тобто
у вигляді a: b = c: d, ввів на початку XVIII ст. німецький математик і
філософ Г. Лейбніц.

Знак абсолютної величини |?| ввів у середині XIX ст. німецький математик
К. Вейєрштрасс.

Прийняту у наш час кому для відокремлення цілої частини від дробової у
десяткових дробах запропонував німецький астроном і математик Й. Кеплер
(1571 — 1630).

Слово «процент» походить від латинського pro centum, що означає «на
сто». Знак процента % виник внаслідок скорочення «pro 100» («пер центо»
означає — «на сто»), який зустрічається в італійських рукописах періоду
середньовіччя.

Італійський математик Дж. Кардано (1501 — 1576) при розв’язанні рівнянь
вже користувався від’ємними числами, але називав їх «фіктивними».

Гемрін «радикал» походить від латинського слова radicalis — корінний.
Знак кореня вперше зустрічається в XVI ст. У 1637 р. французький
математик Р. Декарт надав знаку кореня сучасний вигляд. Проте лише у
XVIII ст. він дістав загальне визнання.

, яким ми користуємося тепер, вперше застосував математик Рудольф у
1525 році.

Термін «функція» (від латинського functio — діяльність, виконання) ввів
німецький математик Г. Лейбніц. Як і Р. Декарт, Г. Лейбніц надавав йому
геометричний зміст. А І. Ньютон пов’язав поняття функції з поняттями
механіки.

Знаки нерівності «>» (більше) і «»
(більше або дорівнює) і «>» — значно більше і «С.В. Ковалевська народилася в 1850 році в сім’ї багатого поміщика генерала-лейтенанта Корвін-Круковського. Батьки мало цікавилися її вихованням. Великий вплив на Софію зробив її дядько – Петро Васильович. Він не був математиком, але прочитав багато математичних книг. Він з великим захопленням розповідав Софії про різні питання математики. Ковалевська дуже зацікавилась математикою і вирішила серйозно зайнятися математикою, Вищу освіту вона одержала за кордоном. У Софії було швидке і оригінальне математичне мислення. В 1894 р.. за оригінальні математичні праці їй присвоїли вчений ступінь доктор філософії. В 1874 році Софія повернулася в Росію, де продовжувала свою наукову роботу. Але жінок не допускали до викладання в університетах і тому у 1883 році Софія виїхала з дочкою в Швецію. В 1884 вона стала першої в світі жінкою-професором. Наукові дослідження принесли Ковалевській світову славу. Емелі Нетер – народилася в 1882 році в Німеччині в сім’ї математика Макса Нетер. Вона була саме відомою жінкою-математиком першої половини ХХ століття. Але не дивлячись на це, життя її було дуже тяжким. В 1907 р. вона захистила докторську дисертацію. Перші наукові роботи принесли їй великий успіх. Фактично вона створює загальну, абстрактну алгебру, що принесло їй світову славу. Але не дивлячись на це Емілі не може одержати роботу в університеті. І тільки 1919 р. вона стає приватдоцентом університету. Але не дивлячись на велику підтримку великих математиків Гілберта, Клейна, Вейля, Куранта, її так і не допустили на штатну посаду. Основною причиною цього було те, що вона – жінка. В 1933 році вона виїхала в Америка, де і померла в 1935 році. 10 см і 6 см., а косинус кута при більшій основі дорівнює 0,4. Дано: АВСD – трапеція, АВ = СД, АD – 10 см, ВС = 6 см, А=0,4 Знайти: АВ. Розв’язання. АD, тоді ВН?НF. Основи трапеції, тоді ВС?НF. Отже, за означенням ВСFН паралелограм. За властивістю паралелограма ВС = НF=6 см. Тоді АН+DF = 10-6=4 (см) СFD. Тоді АН = DF = 4:2=2. Відповідь: 4 см. Задача 2. Довести, що трикутник з вершинами А(2;1), В(-2;1) С 2;4) – прямокутний. АВС, А (2;1), В(-2;1) С 2;4). АВС – прямокутний. Доведення АВ2 = (2-(-2))2 + (1-1)2 = 42 + 02= 16+0 = 16; АС2= (2-(-2)2 + (1-4)2 = 0 + (-2)2= 0+9 = 9; ВС2 = (-2-2)2 + (1-4)2 = (-4)2 + (-3)2= 16+9 = 25; Зрозуміло, що 25 = 16=9, тобто ВС2 == АВ2+АС2. АВС – прямокутний з прямим кутом А, що й треба було довести. піраміди. АВС. Знайти: S бічну. Розв’язати. Ро . l, де l – апофема. , де а – сторона трикутника. (см) АВС = 3АВ = 6 . 3 = 18 (см) (см2) Відповідь: 54 см2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020