UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХірургічна інфекція. Етіопатогенез. Клініка. Діагностика. Загальні принципи лікування (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось24977
Скачало718
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Хірургічна інфекція. Етіопатогенез. Клініка. Діагностика. Загальні

принципи лікування

 

Історія хірургії нерозривно пов(язана з боротьбою проти інфекції.

Хірургічна інфекція до цього часу залишається одною із головних причин

післяопераційних ускладнень і смертності хворих. Зараз, відомо, що

людину як складову частину біосфери оточують мікроорганізми. Деякі із

них перебувають з людиною в мирних стосунках (сапрофіти), або навіть у

взаємовигідних для людини (мікрофлора кишківника), інші для людини

патогенні (таких ( 500).

 

Ще до відкриття мікробів Л.Кохом, деякі лікарі підозрювали, що

захворювання передається від людини до людини контактним шляхом (від

хворого до здорового), а також через повітря, воду та їжу. Гіпотетичних

збудників називали контагіями або міазмами (Пирогов М.І.). Міазми від

грецького – забруднення. У відношенні таких захворювань Гуфеланд в 1841

році ввів термін інфекції, що в перекладі із латинської означає –

зараження.

 

Серед численних видів інфекції велику групу складає хірургічна

інфекція. Під цим терміном розуміють такі захворювання інфекційного

характеру, які пов(язані з оперативним втручанням, або для свого

лікування потребують хірургічного лікування. Основу хірургічної інфекції

складає гнійна інфекція.

 

Незважаючи на те, що з гнійною інфекцією лікарі намагаються боротись на

протязі тисячоліть, лише після відкриття мікроорганізмів, впровадження

антисептики і асептики з(явився прогрес у цій боротьбі. Але до повної

перемоги в ній ще дуже далеко.

 

Ще до 70-років 19 століття не могли вести боротьбу з гнійною інфекцією,

так як не мали уявлення про її етіологію. Згадаємо відомі літературні

шедеври. У романі Л.М.Толстого “Війна і мир” описується смерть одного з

головних героїв – князя Андрія Болконського. У битві під Бородіно він

був поранений осколком гранати і незабаром помер. Яка причина його

смерті? Судячи з опису, рана в живіт і стегно дійсно була серйозною. Але

причиною смерті була інфекція, зараження крові (сепсис), якому лікар, що

оглядав Болконського, не міг запобігти. Лікувати таку патологію лікарі

того часу ще не могли.

 

У битві під Бородіно був поранений і генерал Багратіон. М(язи і кістки

стегна були сильно пошкоджені. Хірурги, що лікували генерала знали –

єдине, що може дати шанс на одужання – це негайна ампутація кінцівки.

Однак Багратіон відмовився від ампутації і помер в тяжких муках від

гангрени.

 

Наполеон також помер на острові Святої Єлени від перитоніту, при

аутопсії виявлена перфорація тонкої кишки.

 

Під час дуелі з Дантесом був смертельно поранений О.С.Пушкін. Куля

влучила в низ живота, пошкодивши кишківник. В чому б полягала допомога

поету сьогодні. Його б привезли в хірургічну клініку, де зробили б

лапаротомію, санацію черевної порожнини, ушивання кишки і дренування

черевної порожнини. Життя б його було врятовано. Лікар Арендт, який

лікував Пушкіна, і не подумав про операцію, тому що в той час це була

100% летальність. Поет помер від гнійного перитоніту.

 

В Києві стоїть пам(ятник генералу Ватутіну, який помер від гангрени,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ