UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПрофілактика респіраторних захворювань у дітей (реферат)
АвторPetya/www.ukrreferat.com
РозділМедицина, терапія, фізіологія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4018
Скачало334
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Профілактика респіраторних захворювань у дітей

 

Термін «діти, що часто хворіють» був уведений у 80-х роках 20 сторіччя.

На думку багатьох науковців і практикуючих лікарів він не відповідає

сучасним реаліям. До групи дітей, що часто хворіють (ДЧХ), відносять

дітей, у яких на першому році життя спостерігалося до 4 та більше, на

другому та третьому — 6 та більше, на четвертому — 5 та більше, на

п'ятому та шостому — 4 та більше, на сьомому році — 3 та більше гострих

та/або загострень хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів (ВДШ)

протягом року. Однак більшість дослідників до цієї групи відносять

дітей, які протягом року мають 4 та більше респіраторних захворювань

[1,4,17].

 

Як уже зазначалося, термін ДЧХ переглядається науковцями [2,11].

Н.Л.Аряєв та Ю.Г.Циунчик (2006) рекомендують застосовувати термін «часті

та рецидивні хвороби (ЧРХ) у дітей», а стосовно захворювань

респіраторного тракту — «часті та рецидивні респіраторні захворювання

(ЧРРЗ)». Однак і ДЧХ, і ЧХРР — це не діагнози в медичному розумінні, їх

немає в МКХ-10. Ці терміни вживаються з метою узагальнення певної

категорії пацієнтів.

 

Згідно останніх рекомендацій (В.К.Таточенко, 2003, Н.Л.Аряєв та

Ю.Г.Циунчик, 2006), серед дітей з ЧРРЗ важливо виділяти групу А

(початково здорові) та групу В (початково хворі). Це, на думку авторів,

сприятиме оптимізації алгоритму нозологічної діагностики, удосконаленню

терапевтичних заходів. Однак такий підхід вимагає клінічних досліджень.

За нашими даними, тільки незначну кількість пацієнтів з ЧРРЗ можна

зарахувати до групи А.

 

На наш погляд, важливим є виділення певних етіопатогенетнчно об'єднаних

груп серед цих пацієнтів, що дозволить диференційовано підійти до

розв'язання проблеми, яка полягає в тому, що ДЧХ є важливим контингентом

щодо формування хронічних станів та підвищення рівня сумарної

захворюваності дитячого населення нашої країни. Доля ДЧХ становить

50-55% усіх хворих, які були зареєстровані медичними закладами. Рівень

захворюваності серед ДЧХ у 3,5 разу вищий, ніж серед тих. що хворіють

епізодично, і пік його припадає на перші 5 років життя. Саме цей

контингент підтримує несприятливу епідеміологічну ситуацію в дитячих

колективах, оскільки гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), які часто

повторюються, не дають можливості своєчасно проводити профілактичні

щеплення, а організм дитини, у свою чергу, не виробляє повноцінну імунну

відповідь на введення вакцин.

 

Не можна недооцінювати соціальний та економічний аспекти проблеми ДЧХ.

Виникають труднощі у процесі виховання та навчання цих дітей, часті

звернення по медичну допомогу пов'язані зі значними матеріальними

витратами на діагностику та лікування, оплату праці медичного персоналу.

З формуванням хронічної вогнищевої патології виникають ускладнення з

боку інших органів та систем.

 

Дослідники пропонують різні підходи до вивчення проблеми ДЧХ. Так, А.Ф.

Мозалевський та сиівавт. (1992) умовно виділяли ряд клінічних груп ДЧХ:

з недостатністю механізмів загального та місцевого захисту, з алергічним

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ