.

Захворювання органів дихання. Бронхіт, бронхіaльна астма (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
659 4456
Скачать документ

Реферат на тему:

Захворювання органів дихання. Бронхіт, бронхіaльна астма

Гостре запалення слизистої оболонки бронхів над гострим бронхітом.

ЕТІОЛОГІЯ.

1. Бактерії /пневмококи, стрептокок , стафілокок/

2. Віруси /кору, грип/

3. Xімічні речозини /сірководень, хлор, аміак, фосген, іприт/

СПРИЯЮЧІ ФАКТОРИ.

1. Переохолодження організму.

2. Зниження реактивності.

3. Зловживання алкоголем, куріння.

4 . Хронічні вогнища інфекції /хрон. тонзиліт, синуси ти, карієс/.

5. Порушення носового дихання .

КЛІНІКА.

Початок поступовий. Хворі скаржаться на дряпання за грудинок, в горлі,
загальну слабість, сухий кашель, підвищену пітливість, температура
підвищується до 38. Через кілька днів кашель вологий, виділяються
слизисто-гнійне харкотиння. Перкуторно: над легенями не змінений
перкуторний звук аускультативно: жорстка дихання з подовженим видихом
сухі свистячі і дзижчачі, різнокаліберні вологі хрипи. Рентгенологічно
хрипи відсутні. Заг. ан. крові, лейкоцитоз 10-12 х 109/н/N -4-8,8/ зі
зсувом влізо, ШОЕ – 20мм/год,

ЛІКУВАННЯ

Ліжковий режим. Дієта H 15

1. Етіотропне — антибіотики /ампілкс, гентаміцин, пефзол/
сульфаніламіди /бісептол , сульфадіметоксин/

2. Патогенне: відхаркуючі /настій трави, мукалтін, бромгексин,
ацетил-цистеїн/

3. Симптоматичне — жаропонижаючі /якщо температура вище 38./

4. Фізіотерапевтичне: інгаляції відвару ромашки, звіробою УФО груд.
клітки, УВЧ, гірчичники, ножні ванни.

ХРОНІЧНИЙ БРОНХІТ – дифузне прогресуюче ураження бронхів, що
характеризується загальними і склеротичними змінами бронхіальній
стінці і проявляється постійними або періодичним кашлем з харкоттнням
на протязі не менше З міс. в poці, на протязі 2 і більше років.

КЛАСИФІКАЦІЯ

1. Катаральний, необструктивний

2. Гнійний необструктивний

3. Каратальний обструктивний

4. Гнійний обструктивний

5. Геморагічний

6. Фібринозний

По Фазах; . І – загострення, , II – ремісія

ЕТІОЛОГІЯ
.

1. Інфекції, бактерії , віруси, мікоплазми, гриби/

2. Вдихання полютантіа /тютюновий дим, порох, токсичні гази, пари/

3. Невилікований гострий бронхіт.

4. Ендогенні фактори — застій крові в легенях при ХНК, виділення через
слизову оболонку прод. обміну при ХНН.

СПРИЯЮЧІ ФАКТОРИ.

І . Парушення носоовго дихання.

Е. Хронічні вогнища інфекції – хрон.тонзиліт, риніт, фарингіт.

3. Постійне переохлодження

4. Проживання з місцевості із забрудненою атмосферою

ПАТОГЕННЕ.

1. Парування функції системи місцевого бронхіального захисту.

2. Розвиток патогенетичної тріади — геперкринія, дискринія, мукостоз.

3. Проникнення в бронхи мікроорганізмів.

4. Розвиток сенсибілізації до мікробів і ауто сенсибілізації.

КЛІНІКА.

1. Хронічний необструктивний бронхіт.

Скарги на: кашель в виділення слизисто-гнійного харкотиння до
150мм/добу переважно вранці, загальну слабість, пітливість,
субфебриальну температуру.

5. Хронічний обструктивний бронхіт.

Скарги на: експіраторну задишку яка змінюється від погоди, часу доби,
затяжний малопродуктивний кашель порушення сну, головний біль,
підвищену пітливість, анорексію. При огляді відмічається набухання на
видосі і спадіння на вдосі. Посліблення голосового треи. Перкуторно
коробочний звук, зниження нижньої межі легень. Аускольтативної жорстке з
подовженим видихом сухі хрипи, що можуть бути чутні на відстані.
Рентген: посилення легеневого малюнку, ознаки емфіземи.

ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ.

1. Усунення етіологічних: Факторів.

2. Госпіталізація, дієтотерапія.

3. Антибактеріальна терапія в фазі загострення.

4. Дезінтоксикаційна терапія.

5. Покращення дренажної ф-ції бронхів: відхаркуючи, бронходілятатори,
масаж грудної клітки , позиційний дренаж, фітотерапія .

6. Імуномодулююча терапія.

7. Фізіотерапевтичне лікування, ЛФК, дихальна гімнастика, масаж,
санаторно-курортне лікування.

ПРОФІЛАКТИКА! усунення етіологічних факторів загартовування організму,
санація вогнищ інфекції.

Диспансеризація при хрон. необструктурному бронхіті.

Огляд терапевтом 2—3 р. в рік, ЛОР – лікарем, стоматологом І p. в рік.

:

A

Проводиться: загальний аналіз кров АН.харкотинні, і аналіз харкоттння на
ЕК 2 р. в рік ЕКГ + 2-3 р., в рік протирецедивне лікування. При хрон.
обструктивному бронхіті огляд терапевта 3-6р в рік, заг. аналізи Зр. в
рік, спірографія 2р. в рік, протирецедивне лікування 3-4р. в рік.

БРОНХІАЛЬНА АСТМА — хронічна рефедивуюче захворювання в основі якого
лежить хронічне запалення дихальних шляхів, яке супроводиться зміною
чутливості і реактивності бронхів і проявляється приступами задухи і
астматичним статусом.

ЕТІОЛОГІЯ.

1. Неінфекційні алергени / пишок рослин, харч»продукти, ліки, шерсть
тварин, виробничі алергени, порохи/

2. Інфекційні алергени /віруси мікоплазми бактерії гриви/

3. Механічні і хімічні впливи /пари кислот, лугів, не орган. пили/

4. Нервово—психічні стресові впливи.

5. Фізичні і метеорологічні фактори

СПРИЯЮЧІ ФАКТОРИ: спадкова схильність, генетичні фактори, конституція
організму /гіперстеніки і нормостаніки/ особливості умов праці, побуту.

ФОРМИ

1. Атопічна.

2. Інфекційно-залежна.

З. Аутоімунна.

4. Гормональна

КЛІНІКА

1. Період передвісників триває від кількох хвилин до кількох годин і
проявляється значний виділеним водянистого секрету з носа, свербінням
очей і шкіри, приступоподібним кашлей, задушкою, головними болями,
втомою, посилення діурезом, зміною настрою.

2. Період розпару задухи проявляється відчуття нехватки повітря,
стиснення в грудях, вираженою експіраторною задишкою. Вдох стає
коротким, видох повільний в 2-4р. довший супроводиться голосним,
тривалими, свистячими хрипами які чути на відстані. Хворий приймає
вимушене положення сидить, нахилившись вперед, спираючись ліктями на
коліна, ловлячи ротом повітря. Мова майже неможлива, хворий наляканий.
Обличчя бліде з ціанотичним відтінком покрите холодним потом. Крила носа
роздуваються на вдосі, а диханні приймають участь м’язи плечового
поясу, спини, черевної стінки. Міжреберні проміжки втягуються на. вдосі.
Шийні вени набухлі. Спостерігається кашель з густим харкотинням, що
погано виділяється. Після виділення харкотиння дихання стає легшим. Над
легенями перкуторний звук з телепанічним відтінком, нижні межі легень
опущені. Ауокультативно на фоні ослабленого дихання чути множинні
сухі, свистячі хрипи. Пульс почащений слабого наповнення, тони серця
приглушені.

Приступ задухи може перейти а АС, який маже закінчитися комою.

Астматичний статус – синдром гострої дихальної недостатності який
розвивається у хворих БА внаслідок обструкції дихальних шляхів, яка
резистентна до лікування еуфіліном і симпатоміметиками включаючи
семективні В2 — стимулятори /сальбутомал, тербуталін, вольмакс/

СТАДІЇ:

1. Відносної компенсації — клінічно прояв, як приступ БА

2. Декомпенсації “німої легені”

3. Гіперкапнічна кома

ЛІКУВАННЯ.

Долікарська допомога полягає у звільненні хворого від одягу, який
стискає тіла, надати йому напівсидячп положення, забезпечити
максимальний притік свіжого повітря або дати дихати кисень. Інколи
ефективні гірчичники або банки на грудну клітку.

МЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ:

1. ЕуФілін 0,15 1-2 т. на прийом .

2. Теофедрин 12- на прийом .

3. Інгаляція сальбутамону 1-2 вдохи

4. Папаверин 2% – 2 мм в/м

Якщо ефекту немає:

5. Еуфілін 2,4%— 10 мм в/в, адреналін 0,5 мл, п/ш інгаляція кисню. У
разі неефективності:

повторно еуфілін 2,4М….. 10 мм, преднізолон 30 мм, строфантин
0,05%-0,5мл на 200 мл ізотонічного розг.

6. Атропін 0,1%-0,5мм п/ш.

Використана література

Український реферативний журнал “Джерело”. Сер 1. Природничі науки.
Медицина.- : , 2001.-

Олеарчик Андрій Всесвіт хірурга.- Львів: Медицина світу – МС, 2006.- 800
с.

Нейчев Славчо Клиническая микробиология.- София: Медицина и физкультура,
1977.- 317с.

Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна №494.-
Харків: Основа, 2000.- 93с.- (Медицина; Вип.1)

Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна .
Сер.:Медицина.- Харків: , 2002.- 134с.

Джерело: Український реферативний журнал: Серія 1. Природничі науки.
Медицина.2002.- К.: , 2003.-

Спортивная медицина, лечебная физическая культура и массаж.- М.:
Физкультура и спорт, 1985.- 351с.

Бисярина Валентина Павловна Анатомно – физиологические особенности
детского возраста.- М.: Медицина, 1968.-

Сердюк Александр Андреевич Глубинная медицина.- Запорожье: Дикое Поле,
2003.- 216с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020