РЕФЕРАТ
на тему:
Захворювання ендокринної системи. Гіпотиреоз
ПЛАН
Етіологія
Патогенез
Клініка
Лікування
Профілактика
Захворювання ендокринної системи
Основні функції ендокринних залоз:
приймають активну участь в обміні речовин;
впливають на водно-мінеральний обмін;
від них в значній мірі залежить ріст ї розвиток дитини;
регулюють диференціювання тканини;
забезпечують адаптацію організму до зовнішнього середовища.
Всі ці функції виконуються виділенням біологічно-активних речовин –
гормонів. До ендокринних залоз відносять: гіпоталамус; гіпофіз;
шишковидне тіло; щитовидна і пара щитовидні залози; наднирники;
підшлункова і статеві залози.
Регулюючими органами всієї ендокринної системи є гіпоталамус і гіпофіз.
Сучасні знання дозволяють виділити цілий ряд захворювань ендокринної
системи. Порушується обмін речовин; рівень гормонів в організмі.
Коефіцієнт тиреоїдних гормонів у плода і в ранньому дитячому віці може
призвести до зниження розумового розвитку. Від дефіциту йоду страждання
тільки мозок дитини, а й його слух, зір і мова.
В йододефіцитних районах у жінок порушується репродуктивна функція.
Отже, існує цілий ряд патологічних станів, які становлять серйозну
небезпеку для млн. людей, проживаючих в йододефіцитних районах. Це стало
основою для введення такого поняття, як її йододефіцитні захворювання»
(ЙДЗ).
Епідеміологічні критерії оцінки ступенів тяжкості ЙДЗ
Індикатори Референтна популяція Ступені важкості ЙДЗ
легка середня важка
Медіана йодурії, мкг/л Школярі 50-99 20-49 30,0
Медіана тиреоглобліна сироватки, нг/л Діти і дорослі 10,0-19,9 20,0-29,9
>40,0
Частота рівня ТТГ в крові більше 5 м ДО/л при неонатальному скринінгу, %
Новонароджені 3,0-19,9 20,0-39,9 >40,0
Гіпотиреоз – захворювання, що спричиняється зниженою продукцією
тиреоїдних гормонів щитовидної залози і недостатнім вмістом їх у крові.
Гіпотиреоз може бути вродженим і набутим.
Вроджений гіпотиреоз – захворювання, яке вражає 1 із 4 тис.
новонароджених. Його частота приблизно 0,25%, при умовах хронічної
йодної недостатності вона значно збільшується в залежності від ступеня
йодного дефіциту (в регіонах з вираженою йодною недостатністю – в 10-15
раз.)
Етіологія.
Вроджений гіпотиреоз найчастіше виникає в результаті внутрішньоутробної
вади розвитку щитовидної залози.
Набутий гупотиреоз може розвинутися після хірургічного видалення значної
частини щитовидної залози або при гострому запальному процесі в ній.
Недостатність тиреоїдних гормонів в І і ІІ триместрах вагітності
негативно впливає на процеси ембріогенеза в розвитку у НС плода.
Основною причиною йододефіцитних захворювань є не усунена екологічна
недостатність йоду в їжі і воді, яка зумовлює гіпотереоз і пов’язані з
ним порушення інтелектуального і фізичного здоров’я.
Патогенез
Зниження функціональної активності щитовидної залози позначається на
обміні білків, жирів, вуглеводів. Знижуються основний обмін і тонус
симпатичної частини вегетативної нервової системи. Ці зміни зумовлюють
особливо тяжкі наслідки в головному мозку, зумовлюючи тяжкі психічні
дефекти у дітей.
Дефіцит йоду у плода:
аборти, мертво народження;
підвищена транатальна смертність;
вроджені пороки розвитку;
ендемічний неврологічний критим;
психолматорні порушення.
Дефіцит йоду у новонароджених:
повищена смертність;
неонатальний зоб;
явний або субклінічний гіпотиреоз.
Дефіцит йоду у дітей і підлітків:
ендемічний зоб;
ювеніальний гіпотирезо;
порушення розумового і фізичного розвитку;
порушення формування репродуктивної функції.
Закладка щитовидної залози у плода відбувається на 4-5-му тижні
внутрішньоутробного розвитку; на 10-12-й тиждень вона набирає здатності
накопичувати йод й синтезувати йодтиронін. До 16-17 тижня щитовидна
залоза повністю диференційована і починає активно працювати. До цього
часу уже відбувається диференційовка основних структур мозку. Отже,
формування НС у плода відбувається в основному під впливом тиреоїдних
гормонів матері.
n
2
A
$Ifa$
dh`„ha$
&
?F??????
?r????????
”yu
”yu
”yu
“4”X”?”a”#2#?#a#
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
